Один із лідерів луганського Євромайдана, волонтер і координатор Центру документування в Українській Гельсінській Спілці з прав людини Олексій Біда розповів про те, як у Луганську два роки тому починалися проукраїнські акції і як їх сприймали місцеві мешканці.
Про це повідомляє ONLINE.UA.
"Я, коли пояснював своє розуміння наших акцій, говорив: «Хлопці, ви ж розумієте: у країні протистояння бидлогопів і ботанів. Серед нас дизайнери, комп'ютерники, викладачі, наукові співробітники, фотографи. Ми не провокуємо агресію, конфлікту не хочемо - у нас винятково мирні цілі. Ми проти війни». Зрозуміло було, що сили нерівні, бійню ми не провокуємо, тому що в цій бійні ми будемо потенційним «м'ясом». Так все і було. Тому на всі провокації Партії регіонів (а вони були з самого початку), ми просто не реагували. Поки це було можливо", - говорить Біда.
Він також розповів, як став активістом і як організовував акції на підтримку єдиної України в Луганську.
"Увірвався в це «інше" життя зі старту, з кінця листопада 2013 року (часу початку Майдану в Україні, - ONLINE.UA). Це була божевільна активність протягом півроку: і мозкова, і фізична. Ми хотіли протистояти божевіллю, яке почалося в Луганську, тому почали влаштовувати регулярні акції - мітинги в центрі міста, марші миру, автопробіг «Луганськ за Єдину Україну». Почалися сутички з «ватниками». Ти постійно на адреналіні і з цього черпаєш працездатність. І потрібно враховувати, що в цей час я ще працював верстальником в двох місцях. Тож вся майданна діяльність протікала у вільний від роботи час. Ось, наприклад, режим дня у вівторок, коли газети здаються в верстку. До обіду я працюю в газеті «Бесплатка-Ярмарок», після обіду приходжу в «Молодогвардеец», а після шести - йду на мітинг. Після мітингу повертаюся в «Молодогвардеец», доверстую газету і їду додому", - згадує події дворічної давності активіст.
Повне і нтерв'ю з активним учасником луганського Євромайдана читайте в матеріале ONLINE.UA.
