З наближенням голосування в ЄС про майбутнє санкцій проти Росії Україна все більше займається лобіюванням того, щоб була збережена жорстка позиція Європи щодо Москви 17 березня український президент Петро Порошенко зустрівся з кількома лідерами ЄС і прем'єр-міністром Угорщини Віктором Орбаном в Брюсселі. В ході зустрічі український лідер закликав не послаблювати санкції. Протягом наступних кількох місяців Україна, швидше за все, використовуватиме різні тактики, намагаючись утримати Європейський союз об'єднаним проти Росії, до розгляду питання обмежувальних заходів в липні. При цьому Київ зіткнеться з низкою внутрішніх і зовнішньополітичних проблем.
Американська приватна розвідувально-аналітична компанія Stratfor розповіла про важливість для України європейських санкцій проти Росії, які перебувають в критичному положенні, і про те, як Київ боротиметься за їх продовження. Повний звіт приватної розвідки США є в розпорядженні ONLINE.UA:
Протистояння Росії із Заходом через Україну призвело до значних змін в геополітичній позиції Києва. З часів Євромайдану в 2014 році Україна хитнулася від Росії в бік Заходу. У цьому процесі Україна виявилася втягнута у війну з підтримуваними Росією сепаратистами в східній частині країни (так званими ДНР-ЛНР на Донбасі, - ред.), які виступають проти цієї переорієнтації. У політичному і економічному відношеннях підтримка України з боку Заходу істотно зросла. У той же час Сполучені Штати і Європейський союз ввели санкції проти Росії за її роль в українській кризі.
Зараз, через більш ніж два роки після початку конфлікту, консенсус в ЄС щодо санкцій може опинитися під загрозою. У той час, як держави-члени ЄС одноголосно проголосували за збереження санкцій відносно РФ всі попередні рази, коли вони розглядалися, деякі країни показують ознаки того, що можуть вибрати їх припинення на наступному голосуванні. Якщо санкції не будуть продовжені, термін їх дії закінчиться 31 липня. Такі країни, як Італія та Угорщина - обидві традиційно дотримуються помірних поглядів і мають міцні економічні зв'язки з Росією - припустили, що продовження Євросоюзом обмежувальних заходів не гарантується.
Можлива зміна думки
Ця перспектива вкрай невтішна для української влади. Київ спирався на Європейський Союз не тільки в покаранні Росії за її дії в Україні, а й в триваючих Мінських переговорах про конфлікт на сході країни. Ці переговори зайшли в глухий кут через розбіжності між Росією і Україною щодо їх реалізації. Київ стверджує, що, перш за все, повинні бути виконані заходи безпеки, такі як повне припинення вогню і відновлення кордону України, в той час як Москва і українські сепаратистські бойовики стверджують, що Україна повинна в першу чергу делегувати більшу політичну автономію східним регіонам (мається на увазі окупована зараз частина Донбасу, - ред.).
До сих пір Європейський Союз підтримував позицію України, тиснучи на Росію, щоб зробити більше для виконання Мінська-2. Але думка в рамках ЄС з цього питання видається все більш розділеною. Міністр закордонних справ Литви Лінас Лінкявічус заявив 15 березня, що на недавньому засіданні Ради із закордонних справ Євросоюзу деякі країни ЄС закликали Україну провести децентралізацію до того, як ситуація на місцях поліпшиться. Слова Лінкявічуса по суті повторюють позицію Росії. Незважаючи на те, що це твердження не має зобов'язуючої сили, воно вказує на те, що все більше число країн ЄС можуть бути готові розглянути питання про пом'якшення санкцій щодо РФ.
Проте, голосування про пом'якшення санкцій Євросоюзу стосовно Росії далеко не визначено. Німеччина є найважливішим голосом в прийнятті рішень ЄС, а Берлін твердий у своїй рішучості, що Росія повинна виконати Мінські угоди, перш ніж санкції будуть зняті. І країни, які більше всіх схильні проголосувати проти відновлення російських санкцій - Італія, Угорщина і Греція - пішли за Німеччиною, коли прийшов час голосувати за санкціями, незважаючи на дружню риторику щодо Росії, висловлену раніше.
Домашні проблеми
Але в України є і інші проблеми в створенні об'єднаного фронту проти Росії. Усередині країни існує значне напруження. Три партнера по коаліції покинули уряд, і прем'єр-міністр Арсеній Яценюк зіткнувся зі зростаючим тиском з вимогою подати у відставку, незважаючи на вигране голосування щодо висловлення недовіри в лютому. Плани щодо радикальної зміни Кабміну і заміни Яценюка можуть бути реалізовані до кінця березня. У більшості великих політичних гравців - включаючи Яценюка і президента України Петра Порошенка - є свій інтерес в тому, щоб уникнути дострокових виборів найближчим часом, щоб не втратити фінансову підтримку Міжнародного валютного фонду. Проте політична нестабільність України викликає скепсис у деяких членів ЄС, особливо тих, які дружньо налаштовані по відношенню до Росії. Більш того, деякі країни ЄС звинуватили Україну в затягуванні економічних та інституційних реформ, незважаючи на недавню обіцянку Порошенка, що політична криза в країні буде вирішена до кінця цього місяця.
Це могло б пояснити, чому з'явилися повідомлення в українських ЗМІ, що Київ вже готується до сценарію, в якому ЄС полегшує санкції щодо Росії. Згідно з цим "Планом Б" Київ позбавить жителів окупованого Донбасу громадянства і дозволить провести референдум з питання про політичну долю окремих районів Донецької та Луганської областей. На противагу цьому, "План А", який наразі триває, включає реалізацію в Україні Мінських угод в обмін на продовження санкцій проти Росії. Песимістичний "План Б" зводиться до тактики тиску; Порошенко нещодавно підтвердив, що Київ стримав свої зобов'язання щодо Мінських угод, але потрібно більш тісна співпраця Москви, щоб продовжити це процес.
Україна досі потребує Заходу більше, ніж Захід потребує України, і уряд не в змозі чинити тиск на Європейський Союз. З цієї причини Київ буде продовжувати використовувати цілий ряд тактичних прийомів, в тому числі дипломатичних заходів і загроз щодо активізації конфлікту, якщо санкції щодо Росії ослабнуть. Незважаючи на це, рішення по санкціях Європейського союзу буде спиратися на фактори, які багато в чому знаходяться поза контролем України.
