Дуже привабливою виглядає ідея звинуватити Сирію в усіх політичних інтригах, які чекають світ в другому кварталі 2016 року. Країна перебуває в стані затяжної громадянської війни, є причиною кризи мігрантів в Європі і ускладнень в боротьбі Туреччини з курдами. Але насправді Сирія - лише пішак у більшій грі сильніших держав, у кожної з яких є свої плани на Близькому Сході.
Американська приватна розвідувально-аналітична компанія Stratfor на основі аналізу наявних даних і подій, що відбуваються, зробила прогноз на другий квартал 2016 року. Його повний текст є в розпорядженні ONLINE.UA.
Головним гравцем в Сирії є Росія, яка недавно вивела велику частину своїх військ з цієї країни. Це не змінить докорінно хід громадянської війни, але, безумовно, буде формувати політичні міркування країн, які зацікавлені в завершенні конфлікту. Можливо, Москва збиралася вчинити так спочатку. Кремль, ймовірно, прийняв рішення про виведення військ, зокрема, щоб вплинути на хід мирних переговорів в Женеві і виплутатися з потенційно довгого і дорогого військового протистояння. Але він зробив це також і для того, щоб спробувати сформувати у Заходу певне уявлення про свої дії на Близькому Сході, зокрема, до того, як європейці в липні приймуть рішення, чи зніматимуть свої санкції з Росії (члени НАТО також обговорять плани з розширення своєї присутності на західному фланзі РФ). Переконати європейців, проте, буде непросто. Навіть більше піддатливі в питанні пом'якшення економічного тиску на Москву країни - Італія, Греція та Угорщина - воліли б використовувати питання про санкції, щоб поліпшити свою власну позицію на переговорах з Брюсселем про внутрішні політичні та економічні проблеми.
Російське виведення військ також ускладнить переговори Туреччини з Європою з питань політики в галузі міграції. Анкара не надто горить бажанням забрати з Європи багато мігрантів, але вона намагається використовувати відчай континенту, щоб отримати ряд поступок. Найбільш важливою є підтримка коаліції для військового вторгнення Туреччини в північну Сирію, де курдські бойовики постійно розширюють свою територію. У той час, як Росія зменшує свою роль в сирійському конфлікті і закликає, щоб курди були включені в мирні переговори, у Туреччини буде більший стимул для вторгнення в північну Сирію. Але дуже ймовірно, що у неї для цього немає достатньої підтримки.
Насправді всі сторони, які беруть участь в сирійському конфлікті і пов'язаних з ним протистояннях, мусять притримати свої очікування. Росія досі не покинула Сирію, і, незважаючи на скорочення своєї присутності, може вдихнути життя в мирні переговори, які (мало хто вважає), приведуть до різкого і тривалого прориву. Разом з тим, спроби нав'язати припинення вогню в Сирії будуть обмежені, і Європа буде продовжувати пошук життєздатного рішення своєї міграційної кризи, в той час як євроскептики виступатимуть все голосніше. Туреччина не зможе отримати необхідну їй підтримку, щоб почати ефективний наступ на півночі Сирії, а через крихкі позиції Київ не буде схильний і здатний йти на політичні поступки в східній частині України, щоб задовольнити Росію.
В Євразії, яка з усіх сил намагається вирішити свої проблеми, Сполучені Штати і Китай будуть формувати глобальний економічний клімат в другому кварталі. Економіка США буде продовжувати рости, а китайська економіка - сповільнюватися. Зміцнення долара створить проблеми для Китаю, що призведе до невизначеності, яка, в свою чергу, зупинить економічний розвиток в США. Відносини між цими двома економіками зроблять глобальні ринки більш мінливими, але грошово-кредитне стимулювання Європейського центрального банку має трохи захистити єврозону від небажаних наслідків. Цього, втім, не скажеш про Японію, де зміцнення ієни і зниження цін на активи, швидше за все, зашкодять економіці. Якщо це станеться, уряд в Токіо може вжити додаткових заходів зі стимулювання економіки.
У той же час референдум 23 червня в Великобританії з питання, чи залишить вона Європейський Союз, стане більш важливим питанням, яке з часом призведе до зростання нестабільності в Сполученому Королівстві і зниження вартості євро. Але ситуація швидко стабілізується, якщо британці вирішать залишитися в союзі, що, швидше за все, і станеться. В інших країнах світу більш дрібні, більш здорові економіки можуть бути мотивовані на ослаблення кредитно-грошової політики і власної валюти, щоб залишатися конкурентоспроможними.
Світовий нафтовий ринок, в свою чергу, буде залишатися перенасиченим протягом найближчих трьох місяців, поки іранці повертаються на ринок. Координація заморожування виробництва буде головною темою порядку денного ОПЕК на зустрічі в червні, але Іран відмовиться робити будь-які значні скорочення, як і інші великі виробники. Саудівська Аравія і її союзники з Затоки швидше віддадуть перевагу очікуванню, поки ринок поступово не виправить сам себе, в той час як обсяги виробництва США будуть знижуватися протягом найближчих шести місяців, створюючи ще один важкий квартал для експортерів нафти.
