Великий народ Украины никогда не будет с Кремлем - экс-премьер Швеции о поражениях Путина

Великий народ Украины никогда не будет с Кремлем - экс-премьер Швеции о поражениях Путина


  |  Мир   |   Читати українською
Володимир Путін (Фото: Прес-центр Кремля)

Люди іноді стверджують, що Володимир Путін – геополітичний гравець з виключною компетенцією і успіхом. Якщо ж судити з історії, то остаточного рішення з цього питання ще немає, пише колишній прем’єр-міністр Швеції Карл Більдт у своїй статті для The Washington Post, переклад якої зробив ONLINE.UA.

Колись Путін говорив про розпуск Радянського Союзу як про найбільшу геополітичну катастрофу нашого часу. З досить вузької точки зору Кремля це цілком може бути правдою. Але Радянський Союз був нежиттєздатним формуванням і зазнав краху. Новій Росії, яка виникла, необхідно було будувати дружні і конструктивні відносини з новоствореними незалежними державами.

До цього часу найбільш важливими були відносини з Україною. Маючи загальне походження від старої Русі, утвореної навколо Києва тисячі років тому, дві країни створили різну національну ідентичність, але зберегли міцні зв’язки. Економіка двох країн також була високоінтегрованою. У Києві говорити російською мовою було так само природно, як і українською. Саме рішучість України, більш ніж будь-що інше, вирішила долю Радянського Союзу в грудні 1991 р. Відносини Києва і Москви визначали нову геополітичну ситуацію в більш широкому просторі Східної Європи.

Але коли Путін прийшов до влади, все пішло шкереберть.

На політичному фронті Кремль у великій мірі втрутився у президентські вибори в Україні 2004 року на користь кандидата Віктора Януковича, викликавши Помаранчеву революцію. Віктор Ющенко, переможець виборів, вкрай підозріло ставився до очевидних російських змов.

Читайте також: Російська пропаганда про Другу світову буде слабшати, є три причини — політолог

Путін також повів себе неправильно відносно економіки України, коли вирішив, що його Євразійський економічний союз повинен ґрунтуватися на митному союзі, і що Україна повинна стати його частиною. Він доклав усіх можливих зусиль, щоб зупинити розвиток України в напрямку її бажання заключити угоду про вільну торгівлю з Європейським Союзом.

Були розгорнуті усі можливі заходи, окрім воєнних. Важкий пропагандистський наступ в Україні був поєднаний з жорстокими економічними заходами, скорочуючи торгові зв’язки таким чином, який завдавав збитків і Росії – усе це було спрямовано на те, щоб змусити Україну змінити курс. Публічно радники Путіна попередили Україну про "катастрофічні наслідки". Коли економіка України пішла вниз, Янукович у відчайдушній спробі знизити рахунок за російський газ викрутився і відстрочив угоду з ЄС, таємно пообіцявши вступити в Митний союз.

Так розпочався народний рух на Майдані. Янукович під тиском Путіна придушив повстання жорстоким насильством, в результаті якого на вулицях Києва загинуло понад 100 людей. Кінець був катастрофою для обох лідерів.

Янукович залишив свою країну на початку 2014 року, а Путін помстився вторгнувшись і анексувавши Крим. Він також почав спробу створити "Новоросію" з південних регіонів України. Кремль думав, що це зробити буде дуже легко. Важка телепропаганда, маленькі зелені чоловічки, проникнення російських націоналістів, великі поставки зброї, грошей – це мало бути елементарно!

Але все провалилося. Восени 2014 року Путіну довелося послати регулярні армійські батальйони в Україну, щоб врятувати свої зусилля від повного краху. Він вже зіткнувся з катастрофою, коли російські військові, за повідомленнями, влітку збили Малайзійський літак рейсу MH17.

Сьогодні прокремлівські сепаратисти контролюють близько 7% території України, потребуючи мільярди рублів фінансової підтримки. Санкції вдарили по ключових частинах російської економіки. Близько 10 тисяч людей загинули; ще десь 3 мільйони залишили свої будинки.

Україна оговталася від майже катастрофічного фінансового становища на початку 2014 року, зміцнила свою демократію, приступила до більш послідовних реформ, ніж будь-коли раніше, і, звичайно ж, просунулася уперед з угодою про асоціацію та вільну торгівлю з ЄС. Тим часом розвиток Євразійського економічного союзу затягнувся, він страждає від суперечок, а його члени вважають його вже не таким актуальним.

Путін же був змушений вивчити урок, який мав бути ясним з історії: вторгнення в країну – це не найкращий спосіб завести нових друзів. Україна, яка завжди була дещо розділена, зараз об’єдналася в боротьбі проти Росії. Нове покоління українців зростає, вважаючи Росію ворогом, а не другом.

Путін, звичайно хотів би бути увіковічений в історії як лідер, який "повернув" Крим. Проте справа Криму все ще відкрита.

Читайте також: Аміна Окуєва: Мрію розвалити Російську імперію, а потім зустрінемось на українсько-кавказькому кордоні

Але Путін втратив все інше. Війська НАТО розгортаються в трьох країнах Балтії та Польщі. Витрати на оборону ростуть по всій Європі. Грузія щойно отримала безвізовий режим з ЄС. Навіть Білорусь починає непокоїтися.

І великий народ України ніколи не буде на стороні Кремля. Я не здивуюся, якщо майбутні історики будуть розглядати це як ще більшу геополітичну катастрофу, ніж розпад Радянського Союзу. Розпад Радянського Союзу був, рано чи пізно, неминучим. Але катастрофи з Україною можна було повністю уникнути – вона була створена руками в Кремлі.

Володимир Путін блискучий геополітичний гравець. Авжеж...

Новости других СМИ
Загрузка...