2 лютого в календарі: День бабака

Сьогодні єдиний день у році, повноправним господарем якого є бабак. Але найцікавіше, що не за якісь там особливі заслуги, а просто тому, що так історично склалося і, що саме 2 лютого - День бабака.
Бабака звуть Філ. Живе він у Пенсільванії. І його робота полягає в тому, щоб відкинути тінь. Ось така нелегка доля у простого американського гризуна.
Головний американський чотириногий метеоролог Філ живе у власних апартаментах - спеціальному окремому будиночку - в Панксатоні. Місто налічує всього 6 тис. жителів, проте його слава "столиці весни" гримить на все Штати.
Прогнози чотириногого оракула збуваються менш ніж у половині випадків, але в США це в будь-якому разі відмінний привід розвіятися: День бабака став справжнім національним святом на зразок нашої Масляної і незмінно супроводжується вуличними млинцями, конкурсами і танцями.
Але апофеозом свята, зрозуміло, стане виповзання розбудженого від зимової сплячки Філа з його нори. Будити метеоролога для його "хвилини слави" будуть почесні члени Клубу бабака у традиційних фраках і циліндрах.
День бабака, завезений в Америку німецькими переселенцями, святкується з 1887 р. Традиція сягає корінням до німецьких обрядів. Правда, в них брав участь не бабак, а борсук, і за поведінкою тварин стежили не в лютому, а в березні. Звичай був імпортований переселенцями в США.
До середини 80-х років XIX століття День бабака був тільки прикметою, але 2 лютого 1886-го в містечку Панксатоні в штаті Пенсільванія в місцевій газеті з'явилася жартівлива замітка: "Сьогодні День бабака, і, згідно з даними, отриманими нашими кореспондентами, звірок не побачив свою тінь. Значить, скоро настане весна". У статті також було вказано найкраще місце, де бабак найточніше пророкує погоду, - Індича гірка на околиці міста.
У наступному році 2 лютого там зібрався цілий натовп місцевих жителів, бажаючих дізнатися прогноз погоди. Потім редактор міських новин Клаймер Фріс, знову ж жартома, оголосив про створення панксатонського Клубу бабака. На початку 1888 року для бабака побудували будиночок на Індичій гірці.
Напевно, просто всім нам хочеться у щось вірити. Ось і віримо ми сонному бабаку, який дарує нам надію на якнайшвидшу весну. А, адже, крути-ні крути, весна завжди приходить у свій час, треба лише трохи почекати і вона вже витатиме в повітрі!