Пандемія COVID-19 стала поштовхом до відновлення ідей протекціонізму в усьому світі і насамперед в Європі. Намагаючись зберегти економічний потенціал своїх країн, уряди економічно розвинених держав світу запропонували провідним компаніям своїх держав повернути виробничі потужності на територію власних країн чи в найбільш лояльні та логістично зручні юрисдикції. Чи стане ефективною така політика, та які мінуси вона може мати, проаналізував експерт з податкової та митної політики Мирослав Продан. Про це повідомляє ONLINE.UA з посиланням на "Українські новини".
«Для України у політиці імпортозаміщення проглядаються два основних виклики. З одного боку, розгортання політики протекціонізму в Європі негативно вплине на експортні очікування українських товаровиробників на європейських ринках і обумовить необхідність переорієнтації на більш лояльні ринки Китаю, Індії та африканських країн. З іншого боку, плани ТНК по перенесенню наукоємних виробництв в більш лояльні і логістично комфортні юрисдикції вимагають від уряду активних дій щодо залучення цих інвесторів та лібералізації умов щодо міжнародної виробничої кооперації та аутсорсингу», - говорить експерт.
Мирослав Продан вважає, що більш прийнятною для України моделлю імпортозаміщення може бути імпортозаміщаюча індустріалізація, для реалізації якої необхідно активно залучати міжнародні компанії та прямі іноземні інвестиції транснаціональних корпорацій.
«Проте, в умовах глобальної економічної кризи перспектива отримати ці ресурси в економіку України без додаткових гарантій виглядає сумнівно, особливо враховуючи триваючий військовий конфлікт на Сході, корупцію, правову невизначеність щодо захисту інвестицій», - додає він.
Як зазначає Продан, головними негативними наслідками державної політики імпортозаміщення в Україні можуть бути: нижча ефективність імпортозамінного виробництва; перетікання більшої частини доходу і прибутку до іноземних компаній; поглиблення імпортозалежності та відтік іноземної валюти; сповільнення розвитку у тих сегментах реального сектору економіки, де впроваджується імпортозаміщення.
Поряд з економічними і правовими пересторогами щодо політики імпортозаміщення Мирослав Продан вбачає і ментально-історичні. Для більшості пересічних українців доступ до імпортних товарів є проявом свободи, відкритості та «європейськості», запевняє Продан. З огляду на це, уряду бажано дуже виважено впроваджувати програму імпортозаміщення, забезпечуючи доступ до новітніх технологій та вільних фінансових ресурсів для товаровиробників, а з іншого боку, забезпечуючи громадянам доступ до якісних товарів як національного, так і іноземного виробництва.
Як повідомляв ONLINE.UA, український бізнес почав потроху відновлюватися на тлі карантинних послаблень та водночас другої хвилі епідемії. У Нацбанку заявили про зростання індексу очікувань ділової активності бізнесу у червні.
