Чергова
зустріч Нормандської четвірки, цього разу її міністрів закордонних справ, завершилася безрезультатно. Переговорний процес в цьому форматі перетворюється на ритуал, дотримання якого має скоріше символічне, ніж практичне значення.
Вирушаючи в Берлін на переговори зі своїми колегами, глава МЗС України Павло Клімкін наголосив, що питання безпеки і проведення виборів на Донбасі не є предметом компромісу. Після завершення зустрічі біля озера Тегель її господар, міністр закордонних справ Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр, підкреслив, що без компромісів прогресу у врегулюванні на Донбасі не буде. Глава російського МЗС Сергій Лавров звично розтікався в коментарях, перекладаючи відповідальність на Київ, який «повинен в прямих переговорах з Донецьком і Луганськом» вирішувати долю Донбасу. Лавров вже вкотре підкреслив, що Росія не є стороною конфлікту на сході України. Створюється враження, ніби РФ погоджується на участь в подібних зустрічах винятково для провокування чергової хвилі #зради в українському сегменті соціальних мереж.
Заяви про готовність ОБСЄ займати більш активну позицію з питань врегулювання - хороша міна при поганій грі, оскільки рішення всередині Організації приймаються консенсусом, і розраховувати на направлення на Донбас найближчим часом збройної поліцейської місії ОБСЄ не доводиться.
При цьому важливо розуміти, що в нинішній ситуації учасники Нормандської четвірки не можуть відмовитися від переговорного процесу, наскільки безглуздим він би не здавався обивателям. Цей формат перетворився на валізу без ручки багато в чому завдяки Росії, яка не бажає робити реальні кроки з врегулювання конфлікту. Оскільки саме Кремль цілеспрямовано впорснув бацилу сепаратизму на Донбас, зрозуміло його прагнення отримати заморожений конфлікт, який легко буде використовувати для тиску на Україну. Майстер-клас з екстреного розморожування конфлікту на початку квітня, як відомо, був продемонстрований в Нагірному Карабасі.
У ситуації, що склалася, Німеччина, як головуюча в ОБСЄ країна, зобов'язана шукати шляхи врегулювання конфлікту на Донбасі. Тому Франк-Вальтер Штайнмаєр, який напередодні зустрічі в Берліні констатував, що мирний процес просувається зі швидкістю равлика, знову і знову робитиме заяви про необхідність встановлення миру. Його підстьобує і прийдешня парламентська кампанія в Німеччині, де найнижчий за чотири роки рейтинг ХДС/ХСС на чолі з Ангелою Меркель живить надії її опонентів із СДПН, в число яких входить і Штайнмаєр.
Україні в цій ситуації необхідно не просто демонструвати непохитність своєї зовнішньополітичної позиції. Цього недостатньо для участі в переговорному процесі. Швидше навпаки: Павло Клімкін та його підлеглі приречені бути конструктивними до знемоги, але при цьому ні на міліметр не відступати від дотримання національних інтересів.
Росія не має можливості переграти на свою користь нинішній статус-кво на Донбасі. Їй не дуже вигідний масштабний наступ, оскільки інфраструктура регіону послідовно руйнується, і витрати на соціалку на окупованих територіях лягають на федеральний бюджет, а країни Заходу вже виробили у себе рефлекс «ескалація конфлікту на Донбасі - санкції проти РФ». Нарощування арсеналу бойовиків - елемент політичної гри, благо військової техніки на російських складах надлишок. Тому Кремль і далі імітуватиме участь в переговорах, вишукуючи слабкі сторони в позиціях ЄС і США. Вашингтон, як відомо, не є безпосереднім учасником переговорів, але вельми активно «консультує» на полях переговорного процесу.
Відбувати за нормандське безсилля доведеться представникам Тристоронньої контактної групи в Мінську, яка і без того давно не демонструє здатність досягати прогресу в частині врегулювання конфлікту. На жаль, ми спостерігаємо за заморожуванням ситуації на Донбасі, що за фактом є єдино прийнятним для всіх сторін варіантом розвитку ситуації на сьогодні.
Євген Магда, політичний експерт спеціально для ONLINE.UA
