Україна може домогтися визнання Росії країною-агресором, скориставшись резолюцією Генасамблеї ООН, яка використовується у випадках, коли агресором або його покровителем є член Ради Безпеки ООН.
Про це в інтерв'ю ONLINE.UA розповів директор військових програм Центру Разумкова Микола Сунгуровський.
"Є резолюція Генеральної Асамблеї ООН "Єдність на користь миру". Вона була прийнята в 1950 році, на початку Корейської війни, потім використана в 1956 році під час Суецької кризи і в інших ситуаціях, коли агресором або його покровителем був член Радбезу. Тому можна подати резолюцію Радбезу ООН, зрозуміло, що вона буде ветована Кремлем. Але потім з цим фактом треба виходити на Генасамблею, де резолюції приймаються більшістю", — порадив він.
При цьому експерт додав, що на Генасамблеї українцям "треба буде показати докази участі РФ сторони конфлікту".
Читайте також: У Росії назвали загрозу, котра зробить путінський режим банкрутом
У той же час, він нагадав про сирійське питання, де "Росія виступає офіційно на стороні режиму Башара Асада".
"Може, я чогось не розумію, але в статті 27 Статуту ООН написано, що "сторона, котра бере участь у спорі, повинна утриматися від голосування при прийнятті рішення". В нашому контексті є тільки окремі заяви, які підтверджують факт перебування російських військ на території України", — додав Сунгуровський.
Експерт зазначив, що відповідне "рішення приймається 2/3 голосів від Генасамблеї ООН" і визнав, що наявність необхідних Україні голосів є "відкритим питанням".
Читайте також: Росія, 17-й рік і революція: в мережі з'явився влучший анекдот
"Наш проект резолюції про порушення прав людини в окупованому Криму підтримало 70 країн, 77 — "утрималося", 26 — "проти". У 2014 році була інша конфігурація, коли голосували резолюцію щодо територіальної цілісності України (після анексії Криму, — ONLINE.UA). З 193 країн-членів ООН 100 висловилися "за", 11 — "проти", 58 країн утрималися, і 24 країни не голосували", — нагадав він.
При цьому Сунгуровський висловив упевненість в тому, що українцям "треба над цим працювати у будь-якому випадку".
"Завдання архіскладне, але якщо нічого не робити — то це ще гірше. Складність завдання — не виправдання для нашої дипломатії", — резюмував експерт.
