Напередодні
аміту НАТО, який почався в п'ятницю, 8 липня, у Варшаві, держсекретар США Джон Керрі активно вів дипломатичну діяльність, відвідавши в середу і четвер Грузію і Україну. З лідерами цих держав, які не входять до Альянсу, він обговорив питання безпеки. Хоча жодна з цих країн, ймовірно, не стане головною темою на майбутньому саміті, обидві відіграватимуть важливу роль в протистоянні Росії і Заходу в найближчі місяці.
Американська приватна розвідувально-аналітична компанія Stratfor розповіла про значимість в
ізитів Джона Керрі в Україну і Грузію, те, яку роль гратимуть ці держави в переговорах на майбутньому саміті НАТО, як Київ і Тбілісі "формують НАТО ззовні" і чому незабаром вони не увійдуть в Альянс. Звіт приватної розвідки США є в розпорядженні ONLINE.UA.
За останнє десятиліття Грузія і Україна були впливовими факторами, що визначають відносини Росії із Заходом. Під час саміту НАТО в квітні 2008 року в Бухаресті Сполучені Штати запевнили обидві країни, що вони можуть в результаті приєднатися до блоку. Росія відповіла чотири місяці потому недовгою війною з Грузією (в серпні 2008 року, - ред.).
Війна ознаменувала відродження Росії як регіональної держави. Шість років потому, проте, події в Україні показали межі її впливу. Після того, як в лютому 2014 року революція на Євромайдані повалила дружнього до РФ українського президента Віктора Януковича, нове керівництво в Києві пішло на зближення з Заходом. У відповідь на це Росія анексувала Крим і почала підтримувати проросійське "повстання" (насправді - війну, потім пішовши і на пряме вторгнення військ РФ на Донбас, - ред.) На сході України, розпалюючи сепаратизм і хвилювання в прозахідній країні колишнього Радянського Союзу.
Хоча НАТО відмовився втручатися безпосередньо в будь-який конфлікт, дії Росії в Грузії і Україні стимулювали блок підвищити свої оборонні заходи. Криза в Україні, більша і триваліша, стимулювала і НАТО, і Росію збільшити розгортання озброєнь і військ уздовж європейських кордонів. Очікується, що на майбутньому саміті НАТО підтвердить свої плани по розміщенню батальйонів в Польщі та країнах Балтії, а також удвічі посилить інші ініціативи, в тому числі патрулі в Балтійському і Чорному морях.
Більш того, незважаючи на наміри Росії, бойові дії в Грузії і Україні привели країни до ще більшої співпраці з Альянсом. У минулому році Грузія відкрила навчальний центр НАТО, а країни-члени надали Україні професійну підготовку та матеріально-технічне забезпечення в її військових зусиллях на Донбасі. Проте членство в НАТО - мета, яку Грузія переслідувала вже давно, і щодо якої Україна стала більш відкритою - навряд чи відбудеться найближчим часом. Обидві країни втягнуті в конфлікти з Росією, і НАТО не хоче приєднання малих і віддалених членів, які покладатимуться на його колективну оборону.
Проте Грузія і Україна є важливою частиною дискусій в НАТО в питанні його відносин з Росією, які стали більш напруженими через конфлікти на території колишнього радянського простору і в інших місцях, а саме в Сирії. Під час своїх візитів напередодні саміту НАТО Керрі підкреслив важливість України і Грузії для США - найбільшого і найсильнішого члена блоку. І, поки Сполучені Штати будуть продовжувати заохочувати прозахідний рух в країнах колишнього Радянського Союзу, протистояння між Москвою і Заходом тільки посилюватиметься.
Але Україна і Грузія - це всього лише дві частини складного переговорного процесу між Росією і Заходом. Інші фактори, в тому числі війна в Сирії, конфлікт в Нагірному Карабасі і накопичення зброї в Європі, також є частиною цього процесу. Разом ці питання визначатимуть ступінь, в якому Захід в цілому і США зокрема будуть взаємодіяти з периферійними, але ключовими країнами, такими як Україна і Грузія. Відвідування Керрі Тбілісі і Києва тому служить важливим сигналом, але його кінцева мета поки не визначена.
