У чому полягає феномен незахищених почуттів та як навчитися правильно підтримувати своїх близьких обговорювали у новому випуску циклу етерів «Свідомі про несвідоме» на ютуб-каналі online.ua доктор психології Василь Мосійчук, академік Української академії наук Віталій Луньов та професор нейропсихології Богдан Ткач.
Джерело: ютуб-канал online.ua
8 місяців війни змусили українців пережити чимало різноманітних емоцій.
Паніка, страх, відчай, прийняття, відстороненість, радість, ейфорія — кожен з нас за лічені години може змінити декілька кардинально різних станів.
Змінюється інформаційне тло — змінюється й наш настрій. Чимало українців навчилися жити в постійному стресі, адаптувалися до жахливих реалій, однак не всі.
Експерти обговорили, як ми можемо допомогти тим, хто наразі найбільше потребує нашої підтримки.
Що таке незахищені почуття
Академік Української академії наук Віталій Луньов звертає увагу на те, що кожен з нас доволі часто, переживаючи якісь негативні емоції, змушений залишатися з ними наодинці.
Буває й таке, що оточуючі намагаються знецінити наші власні почуття.
Іноді наші страхи та переживання стають для когось приводом для глузувань.
Навіть спроби нас заспокоїти виявляються невдалами, адже ними близькі люди ненавмисно демонструють, що всі наші переживання смішні й не мають жодного сенсу.
За словами Віталія Луньова, незахищені почуття — це основа того, на що потрібно звертати увагу у стресових ситуаціях.
Були кілька цікавих експериментів, коли, до прикладу, в акваріум садили мишей, і навпроти була завжди кішка. І от фізично ця кішка не могла якось завдати їм шкоди. Але те, що вона постійно була поруч, призводило до того, що ці миші, постійно переживаючи стрес, мали хвороби й значно раніше помирали. Проте була група мишей, у яких були дуже сильні зв'язки всередині їхньої зграйки. І вони, так би мовити, втішали одна одну. От вони це і пережили. Звісно, були втрати, але загалом популяція ця вижила, — розповідає академік Української академії наук.
Як пояснює Віталій Луньов, одна з головних проблем людей полягає в тому, що вони звикли жити в уявній реальності.
Саме наші почуття на тлі різних стресових ситуацій й виступають джерелом травматизації.
Не події навіть, не те, що відбувається, а почуття. От люди і фахівці дуже часто залежні від події, від контексту і намагаються через це все пояснювати, але насправді травматизація відбувається першочергово у сфері почуттів, у сфері того, що поєднує людину з іншими. Бо людині завжди потрібна людина, — наголошує академік Української академії наук.
Як навчитися проживати чужі почуття й для чого це робити
Віталій Луньов зазначає, що зазвичай ми хочемо втішити оточуючих тим, що намагаємося у них спровокувати іншу емоцію, інший стан, інші думки.
Однак це хибний підхід.
Наприклад, до вас приходить дитина з тривогою, і ви начебто, щоб їй допомогти, намагаєтеся їй вселити якусь радість чи якось її перефокусувати на щось інше. Але це не працює. Бо з’являється оте, що ми називаємо незахищеним почуттям. Тому в той час, коли вам дитина чи чоловік/дружина, хто завгодно демонструє тривогу — вкрай важливо також продемонструвати тривогу. Коли вам демонструють печаль, ви маєте теж продемонструвати печаль, — пояснює академік Луньов.
Для чого це робити?
Насамперед для того, щоб продомонструвати людині, що стовідсотково відчуваєте її біль, її страх та хвилювання.
Ваші оточуючі повинні усвідомити, що ви не ігноруєте та не знецінюєте їхні почуття.
Лише після встановлення такого тісного контакту можна починати шукати вихід із ситуації, що склалася.
Травматизація відбувається на бар’єрі, коли ми, намагаючись начебто допомогти, створюємо протилежну емоцію, протилежне почуття. І в цей момент йде злам, який і свідчить про цю незахищеність. Тому нас зараз може рятувати те, що ми щиро будемо демонструвати одне одному справжність. Не те щоб героїзм, не те щоб відвертатися від болю, тривоги іншого та намагатися якось там вплинути на це, допомогти перекрутити емоцію. Не треба їх перекручувати. Треба їх спільно проживати, — підсумовує Віталій Луньов.
Учасники цього випуску «Свідомі про несвідоме»:
Василь Мосійчук, доктор психології, автор наукових робіт, поет
Віталій Луньов, клінічний професор психології та клінічного нейропсихоаналізу, член Американської психологічної асоціації, академік Української академії наук
Богдан Ткач, клінічний професор нейропсихології, доктор психологічних наук з медичної психології, старший дослідник та лікар
Читайте також: Для перемоги над росією потрібно знищити стару модель України — професор нейропсихології Богдан Ткач
«Свідомі про несвідоме» — це серія психологічних етерів, у якій беруть участь авторитетні фахівці з різних сфер, від психології до міжнародної економіки. Вони не тільки обговорюють найактуальніші теми сьогодення, а й дають поради українцям, як вберегти своє ментальне здоров’я під час війни та після її завершення.
