Президент РФ Володимир Путін постійно влаштовує Росії потрясіння, які загрожують йому, серед іншого, сплеском сепаратизму і навіть розвалом країни. Крім того, у Кремля є серйозна проблема у вигляді конфлікту з керівниками ряду регіонів.
Таку думку висловив в інтерв'ю ONLINE.UA російський політолог, керівник експертної групи "СОВА", в недавньому минулому - професор Кубанського державного університету Михайло Савва.
Про конфлікт Кремля з керівниками регіонів та "чинник Кадирова"
В останні місяці в Росії спостерігається зростання невдоволення керівників суб'єктів РФ, перш за все республік, наростають суперечності між Кремлем і регіональними елітами.
Зараз режим Путіна використовує методику "точкових" репресій проти всіх потенційних супротивників. Кремль ліквідує навіть потенційні загрози, в тому числі російський націоналізм.
Об'єктивно загрозою для російського режиму також є Рамзан Кадиров і його система особистої влади в Чечні. Уже зараз гостро проявляються протиріччя між кадировцями і ФСБ.
У Чеченській Республіці використана "схема Моргана". Колись британська королева, щоб не боротися з піратами Карибського моря, дала найсильнішому пірату посаду віце-губернатора Ямайки. У Чечні людина такого ж плану отримала пост керівника суб'єкта федерації. Сьогодні підрозділи МВС РФ, які перебувають в Чечні, є фактично особистою гвардією Рамзана Кадирова і налічують більше 12 тисяч чоловік.
Про загрозу сепаратизму для Росії
Починаючи з кінця 80-х років минулого століття, в Росії спочатку піднімається російський націоналізм, потім він падає, а націоналізми етнічних меншин посилюються. І навпаки. Це дві синусоїди з розбіжкою в 90%. Націоналізми етнічної більшості і меншин підігрівають один одного, але вони не накладаються. Проблема в тому, що Путін заганяє РФ в режим турбулентності - частих непрогнозованих потрясінь. У цій ситуації націоналізми можуть синхронізуватися між собою, і виникне ефект соціального резонансу, аж до бурхливого сплеску сепаратизму і розпаду країни.
Російський регіональний сепаратизм є. Це явище відоме в Російській імперії з ХІХ століття. Перші посадки у таких справах відбулися в 1860-х роках - по "справі сибірських обласників". Саме в той період частина сибірської інтелігенції сформулювала ідею - імперський центр експлуатує ресурси Сибіру, але нічого натомість не дає. Ці ідеї активізувалися в період Громадянської війни на всій території Російської імперії. Я можу згадати Кубанську Народну Республіку/Кубанський край, яка існувала два роки як незалежна держава. Вона допомагала Денікіну, але не була васалами "білих"...
Читайте також
:
ціоналісти влаштують погроми в Москві, і Нацгвардія Путіна не допоможе - російський політолог
Нагадаю, що спроби провести марші за федералізацію влітку 2014 року розпочиналися в Краснодарі, Новосибірську і Калінінграді. Ці спроби були придушені в самому початку. Кубанська громадянська активістка Дарина Полюдова, яка намагалася організувати марш за федералізацію Кубані, відбуває покарання і зараз. Я не можу сказати, що ці марші були проявами реального сепаратизму. Це, скоріше, був флешмоб, спосіб показати авторам ідеї федералізації України, що вони кидаються камінням в скляний будинок.
Ідея сепаратизму присутня й на інших російських територіях, але вона - не головна в масовій свідомості. На питання, чи підтримає людина вихід її регіону з РФ, відповідають ствердно від 1 до 8%, в залежності від регіону.
Повний текст інтерв'ю читайте на ONLINE.UA найближчими днями
