Дуже шкода, що для багатьох ВВ - це "Весна-Весна" - Олександр Піпа
Категорія
Культура
Дата публікації

Дуже шкода, що для багатьох ВВ - це "Весна-Весна" - Олександр Піпа

Дуже шкода, що для багатьох ВВ - це "Весна-Весна" - Олександр Піпа
Джерело:  online.ua

Олександр Піпа — лідер гурту @Traktor, колишній бас-гітарист "Воплів Відоплясова" та "Борща".


Для багатьох в Україні Піпа уособлює вітчизняний рок-н-рол. 


Ветеран року був запрошений до студії ONLINE.UA, де чимало розповів на теми, близькі до музики та історії.


У першій частині інтерв'ю Олександр Піпа згадував меломанське середовище Києва 80-х років, перші спроби у шкільному ансамблі "Вертикаль", жахливі радянські музичні інструменти та юного Олега Скрипку, що грав на баяні у стилі Deep Purple.


- Прийнято вважати, що меломанський вік — це десь від підлітка до тридцяти років. У Європі взагалі в тридцять років прийнято продавати гітару, одягати краватку і йти працювати.


А у мене підлітковий вік припав на 80-ті. Ці роки, на мою думку, взагалі трагедія — не лише в історії музики, а й в історії моди... Людство подумало, що вже ХХІ століття, і відбувся фальстарт у майбутнє: звідси ці зачіски, поп-музика, звучання, експерименти з цифрою.
Мені це все не зайшло, тому у 80-ті я слухав музику 60-х та 70-х років.



Зустрів свого викладача з КПІ під час ментовської облави, з його сумки летіли вініли Deep Purple
- У Совку рок-музика не була офіційно заборонена, але, все одно, — навіть якщо не заборонено, можна було нормально вигребти за футболку, на якій не по-нашому написано.


Усі переписували один у одного музику на бобіни та касети. А найбільш просунуті займалися вінілом. Один вініл коштував у середньому половину місячної зарплати інженера або ленінську стипендію. Торгували й мінялися у місці, яке називалося Балкою у Ботсаду, на метро "Університет". Збиралися не лише мінятися, але й спілкуватися, обговорювати новинки. Була ще така практика: купувати вскладчину вініл, робити на касету з диску перший запис, коли найбільше "цикає" — а потім цей диск продавати.


Найяскравіші спогади про Балку — коли я там зустрів свого викладача англійської мови з КПІ. Причому зустрів під час ментовської облави, коли викладач біг по схилах Ботанічного саду, а з сумки, з якою він ходів на заняття, летіли вініли Deep Purple.


Будь-які західні вініли були ліквідом. І у меломанській тусовці Києва слухали більше різної музики, чим, наприклад, середньостатистичний меломан у Франції. Для мене потім відкриттям стало, що у Франції мало хто знає французьку групу Space. І група Nazareth, як виявилося, ніякі не мегазірки. Також Slade — вони були зірками в Англії, але наврядше такими мега-мега, як у нас в Києві. Або взяти нову німецьку хвилю, D.A.F, Trio: вони були відомі в Німеччині і в Києві — більше ніде. Може, ще у вузьких колах в Америці.



Під час першого концерту в спортзал прийшла завуч і витягнула штепсель із розетки — про всяк випадок


- Ми на цьому всьому висіли і, звісно, хотіли копіювати і робити подібну музику. І, звісно, перший експірієнс — то був шкільний ансамбль.



Фото: vlad.aif.ru


- Наприклад, ті фотки, де ми в шубах — це ми грали в шкільному спортзалі, це був чи не найперший виступ на публіці. Було кілька пісень зі звичайного репертуару шкільного ансамблю, тобто "Машина Времени" і окремі пісні уже власного виробництва. Одна з них була англійською, і саме в цей момент прийшла завуч і витягнула штепсель із розетки — про всяк випадок.


Грали також кавери зі Slade.



- Гітари у нас були, звичайно, радянські. З величезною відстанню між струнами та грифом. Так я вчився грати, і звичка ця залишилася й досі. Зараз на своєму Rickenbacker я можу ще спустити струни, але не хочу — заробив неправильну техніку, граючи на "Уралах" та інших "Орфеях".


Одного разу у мене украли просто зі сцени фестивалю “Чайка” мою басуху самопальну. Колеги мені дали Fender Jazz Bass. Виходжу на сцену, трохи торкаюся — а він самотужки грає. З моєю технікою мені не можна грати на Fender Jazz Bass.


У Юрка Здоренка була самопальна гітара, зроблена з фанери


- Ось саме в наш шкільний ансамбль "Вертикаль" Юра Здоренко прийшов шукати басіста, коли хлопця, з яким він грав, забрали у армію. Це було у 81-му році. Ми з Юрком познайомилися і почали творити у нього на хаті. На відміну від шкільного ансамблю, репертуар якого складали пісні "Машины времени", група Юрка SOS — це була справжня рок-група, виключно свої пісні і важке звучання. У Юрка була самопальна гітара, зроблена з фанери. І він сам придумав те, що зараз називається Drop D — коли остання струна настроєна на тон нижче. Окрім цього, у групі SOS всі струни настроювалися на тон нижче, бо Юрку було високо співати у нормальному строї.


Потім Юрко пішов до армії, а повернувся, коли в Совку почалися перестройка і гласність, офіційно дозволили рок. Комсюки взяли під своє крильце саме хеві-метал, я думаю, через те, що там було найменше навантаження на тексти, більше приділялося уваги музиці.


Закінчилося, як все, за що бралися комсомольці — вони так заюзали хеві-метал, що він почав викликати огиду. Хеві-метал в телевізорі, скрізь йшли передачі "Любов, комсомол і метал". Так, через це все, у природний спосіб нам з Юрком остогид хеві-метал, котрий ми грали — хоча це й не був хеві-метал в чистому вигляді. І ми метнулися у бік німецького панку — хотілося грати щось таке, що менше налазить на голову.



Здоренко і Піпа


Олег Скрипка - чи не єдиний в Совку, хто співав блюз — не так, як Боярський в мультиках 


- І тут ми зустріли Олега Скрипку, який виступав з факультетським КВН і дуже круто давав на баяні Джона Лорда (органіст Deep Purple, — ONLINE.UA). І виявилося, що Олег - чи не єдиний, з того, що ми чули в Совку, хто вміє співати блюз — не так, як Боярський у мультиках, а реально дуже круто співав блюз.



Блюз “Колискова”, написаний у 80-ті


- Так народилася група "Воплі Відоплясова".


Забігаючи вперед, скажу, що Юрко пішов з ВВ 1991-го року, але пісні, що були разом написані, вони так і залишилися для гітари, що настроєна на тон нижче, з аплікатурою для баяна під цей стрій — ось вже скільки років пройшло, а ВВ досі мучиться з тими піснями.


95% знакових пісень ВВ були написані в останні десятиріччя останнього століття минулого тисячеріччя. А найзнаковіші з них, окрім "Весни-Весни"- наприкінці 80-х. Себто, все вже є у перших двох альбомах ВВ. І ці пісні перевидавалися ще двадцять років, до останнього альбому, що я з ВВ записав. Як же він називається? А — "Були деньки" (2006 рік, — ONLINE.UA).



"Танці". З чого почалося ВВ


- У нас прекрасний вийшов симбіоз - потужна важка гітара, баян. Дуже прикро, що для багатьох ВВ — це "Весна-Весна". Для мене "Весна-Весна"— це початок відходу від справжніх ВВ, яких я вважав найкрутішою групою у світі і справою свого життя. І прикро, ще не було можливості тоді зробити правильні записи, які передавали б ті пісні по-справжньому. Також мало лишилося записів живих концертів.


Але це була нереально крута група. Зараз я можу вже оцінювати нібито збоку — в Україні були ВВ і решта гуртів, прекрасних команд, але рівень ВВ був на порядок вищим.


Лідер Dead Kennedys Джелло Біафра був у Москві на концерті ВВ і сказав, що це найкраща група в Радянському Союзі


- Ясно, що коли це кажу я - один із тих, хто створив ВВ, це виглядатиме, як вихваляння, але ж можна передати слово більш незалежним людям. Є дві визнані вершини панк-року: Sex Pistols в Англії і Dead Kennedys в Америці. І ось лідер Dead Kennedys Джелло Біафра наприкінці 80-х був у Москві і випадково потрапив на концерт ВВ. Він сказав, що це найкраща група в Радянському Союзі. Вважаю, що до цієї думки можна прислухатися.


Потім у 90-ті я грав у французькій групі Ashtray Hearts, а у Джелло Біафри є свій лейбл, і вокаліст надіслав йому наш другий альбом. Біафра відповів: "Класна група, приємний альбом, до речі, я побачив, що у вас грає басіст ВВ. Як у них справи?” Це було смішно. І є знайомий звукооператор з Франції. Я нещодавно прочитав його спогади на сайті France 24. Свого часу він був на концертах Led Zeppelin. Він сказав, що коли вперше почув ВВ у 1990-му, то за силою це можна було порівняти лише з тим, що він чув на концертах Led Zeppelin.



Класичний склад ВВ: Здоренко, Скрипка, Сахно, Піпа


Тобто, група була реально крута. І коли ВВ стали зовсім іншими, я залишив групу. Бо мені стало соромно асоціюватися з тим, чим вона стала. Знаючи, чим вона була до того.


Далі буде... 


Розмовляв Ярослав ГРЕБЕНЮК

Залишаючись на онлайні ви даєте згоду на використання файлів cookies, які допомагають нам зробити ваше перебування тут ще зручнішим

Based on your browser and language settings, you might prefer the English version of our website. Would you like to switch?