Позитивному рішенню ЄБРР передував цілий комплекс заходів та рішень. USAID Проєкт енергетичної безпеки (ПЕБ), разом з Київською міськдержадміністрацією, КП «Київтеплоенерго», ЄБРР та Міжнародною фінансовою корпорацією (МФК), став одним із підписантів меморандуму щодо сприяння реформуванню системи централізованого теплопостачання міста Києва, беручи на себе відповідні зобов’язання.
Джерело: USAID Проєкт енергетичної безпеки (ПЕБ)
Це масштабне завдання, строк реалізації якого вимірюється роками, адже КП «Київтеплоенерго» є одним з найбільших у світі комунальних підприємств у сфері теплозабезпечення та енергетики, яке надає послуги централізованого теплопостачання.
Позитивному «вердикту» ЄБРР передував цілий комплекс заходів та рішень, – від підписання Меморандуму про взаєморозуміння до рішення про виділення кредиту минуло два з половиною роки. Наприкінці 2018-го, USAID Проєкт енергетичної безпеки (ПЕБ), разом з Київською міськдержадміністрацією, КП «Київтеплоенерго», ЄБРР та Міжнародною фінансовою корпорацією (МФК), став одним із підписантів меморандуму, яким передбачається сприяння реформуванню системи централізованого теплопостачання міста Києва на основі досвіду країн Європи та згідно з довгостроковою стратегією розвитку теплопостачального комплексу міста.
В чому внесок USAID ПЕБ?
Передусім, USAID Проєкт енергетичної безпеки забезпечив фінансування розробки спрощених попередніх техніко-економічних обгрунтувань проєктів програми кредитування та трьох аудитів у відповідності до міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ), необхідних для ухвалення рішення ЄБРР.
ПЕБ також профінансував 6-денну навчальну программу, розроблену під потреби КП «Київтеплоенерго» і спрямовану на підвищення компетентності персоналу щодо МСФЗ та допоміг з розробкою облікової політики на основі міжнародних стандартів.
Крім того, команда експертів USAID ПЕБ надавала і продовжує надавати КТЕ допомогу в розробці проєктної документації, необхідної для реалізації цілої низки інвестиційних проєктів.
Нагадаємо:
USAID ПЕБ допоміг розробити проєкти оптимізації схем теплопостачання з переключенням споживачів 45 неефективних котелень КП «Київтеплоенерго» на високоефективні джерела теплопостачання. Це дозволить місту щорічно заощаджувати 8,1 млн м3 газу та 5700 МВт-год електроенергії завдяки вищій якості, надійності та ефективності теплопостачання.
USAID ПЕБ допоміг КТЕ розробити проєктну документацію на встановлення конденсаційного економайзера на ТЕЦ–5. Це дозволило підвищити ефективність енергетичного блоку на 10% й щорічно заощаджувати 20,28 млн м3 газу.
USAID ПЕБ допомагає ТЕЦ-6 Київтеплоенерго з встановленням баків-акумуляторів тепла, координуючи розробку відповідної проєктної документації проєктною організацією, яка виграла тендер. Баки-акумулятори тепла дадуть можливість не скидати надлишкове тепло на градирні та суттєво підвищити коефіцієнт корисної дії станції в перехідні періоди, а також брати участь у балансуванні електричного ринку без порушення теплового графіку.
USAID ПЕБ допомагає КТЕ підготувати технічне завдання для ефективного запровадження системи нагляду та збору даних SCADA. Ця система забезпечуватиме збір, архівування та аналіз даних, автоматичне генерування звітності, реєстрацію сигналів про несправності у режимі реального часу, розрахунок ключових показників ефективності для всіх підрозділів КТЕ, що виробляють теплову і електричну енергію, а також окремих частин теплової мережі, які моніторять якість і ефективність розподілу і постачання. Таким чином, SCADA дозволить оперативно вирішувати виробничі, технічні та експлуатаційні питання, здійснювати ефективне стратегічне планування, а також – визначати та приймати оптимальні рішення, пов’язані з виробництвом та постачанням теплової й електричної енергії, технічним обслуговуванням та ремонтом, оперативним планом дій за надзвичайних ситуацій.
Спільним результатом впровадження всіх проєктів є підвищення ефективності. А вища ефективність означає менші витрати за якісніші й надійніші послуги для споживачів, з одного боку, і вищу рентабельність для підприємства, з іншого боку. Тим більше, не забуваймо, що 140 млн євро від ЄБРР – не подарунок, а кредит, хай і вигідний, і його треба віддати протягом 13 років. Якщо модернізована система централізованого теплопостачання буде ефективною, від цього виграють і кияни, і Київтеплоенерго.
Не менш важливим є й позитивний «зелений» ефект від модернізації системи централізованого теплозабезпечення столиці. Саме тому в ЄБРР наголошують, що цей проєкт є частиною Концепції зелених міст (Green City Framework-2/GrCF2), спрямованої на розв‘язання екологічних проблем в окремих великих містах.
Загальний висновок про вплив столичного підприємства комунальної теплоенергетики на екологію можна зробити на підставі звичайного переліку об‘єктів Київтеплоенерго: дві крупні газові ТЕЦ, 15 крупних, 168 малих і середніх котелень, 2800 км теплових мереж, понад 9400 теплових пунктів, та ще й сміттєспалювальний завод «Енергія». В той же час, результатом встановлення конденсаційного економайзера на ТЕЦ–5 стало зниження викидів парникових газів на 6,7%, а оптимізація системи теплопостачання для споживачів, підключених до малих, неефективних котелень, знизить викиди парникових газів в атмосферу щорічно на 2 448 тонн. То ж хоч як це несподівано, модернізація теплової інфраструктури – це не лише про якість сервісу та економіку, а й про кліматичну нейтральність.
