еремога Джамали в фіналі Євробачення-2016 не тільки подарувала нашій країні можливість прийняти в наступному році фінал популярного музичного конкурсу, що цього разу пройшов з помітним політичним підтекстом, але і створює можливість ефективно використовувати механізми культурної дипломатії.
Напередодні 25-ї річниці незалежності про це не прийнято говорити, але Україну погано знають за кордоном. Одна з найбільших країн Європи потерпає від фрагментарності інформації про себе, її часто використовують в якості жупела для інших держав континенту. Європейці довгий час дивилися на Україну крізь призму російських інтересів, не бачачи в цьому для себе нічого поганого. І трагічні для нашої країни недавні події (розстріл Небесної Сотні, анексія Криму, війна на Донбасі) не тільки привернули увагу до України, але і додали відтінків до її сприйняття в світі.
Перемога Джамали не тільки політизувала конкурс для представників російської еліти, які вправлялися в різноманітних оцінках того, що сталося в Стокгольмі. Вона не тільки обіцяє проведення наступного фіналу Євробачення в Україні, а й створює потужний імпульс для реалізації ініціатив у сфері культурної дипломатії. Якщо представники політичної еліти Старого Світу говорять про втому від України, а Росія витрачає величезні ресурси на дискредитацію всього українського, то у нашої країни немає іншого виходу, як шукати шляхи впливу на пересічних європейців.
Першочергове завдання - робота над помилками, допущеними при організації Євробачення-2005. Сьогодні Україна, як би голосно це не звучало, не має права на помилку в організації всеєвропейського музичного конкурсу, який часто називають втіхою домогосподарок і сексуальних меншин. Недопущення «гринджолізації» українського Євробачення з огульним втручанням чиновників передбачає не тільки ефективний відбір учасників, а й створення потужного позитивного інформаційного приводу.
Представникам нашої еліти необхідно визначитися, чим для них є Євробачення - розвагою, яка не заслуговує на витрати сил і часу, чи можливістю допомогти Україні досить голосно заявити про себе всій Європі. Фінали Євробачення приваблюють чимало туристів, і це непоганий шанс розповісти про нашу країну звичайним європейцям. Для початку можна перетворити відбір місця проведення Євробачення-2017 на відкритий конкурс, що популяризує красу того чи іншого міста, щоб задати тон подальшій боротьбі. Безсумнівно, державна участь в проведенні конкурсу має бути мінімізована і зосереджена на забезпеченні необхідних заходів безпеки.
У Росії чудово усвідомлюють нинішню постмодерністську реальність, тому спробують зіпсувати свято на українській вулиці. Інструментів для цього у нашого агресивного сусіда чимало, але до «зелених чоловічків» навряд чи дійде. Куди ймовірніше проведення масованих інформаційних атак і вже перевірена ставка на «корисних ідіотів» всередині України, здатних поставити під сумнів доцільність будь-якого заходу. Тому українській стороні знадобляться в якості аргументів про нашу толерантність і 12 балів, виставлених російському учаснику Сергію Лазарєву українськими телеглядачами.
Проведення фіналу Євробачення в Україні потребує ефективної комунікації влади з громадянами нашої країни. Протистояння на Донбасі і економічна криза після перемоги Джамали нікуди не зникли, і пояснити, навіщо Україні потрібно шоу, яке легко назвати бенкетом під час чуми, потрібно чітко і переконливо. Необхідно мислити категоріями національних інтересів і перспектив, що відкриваються, при цьому зі співгромадянами дуже бажано говорити не казенною мовою, а інструментарієм мистецтва і видовищ. Та й фінансування організації фіналу Євробачення має бути не тільки максимально прозорим, а й ефективним.
Наостанок зазначу, що Україна має в своєму розпорядженні в цій ситуації потужного хедлайнера - Джамала довела, що пропущена крізь серце композиція здатна не тільки перемогти в конкурсі, де вона є неформатом, а й розповісти Європі про те, що відбувається в Криму і Україні, донести правду, дефіцит якої часто грає проти нашої країни.
Євген Магда, політичний експерт спеціально для ONLINE.UA
