The New York Times в статті «Сфабрикована історія, замаскована під українське інтерв'ю», переклад якої зробив ONLINE.UA, розповів, як розгорталися події з фейковим інтерв'ю президента України Петра Порошенка виданню.
Інтрига виникла минулого тижня, коли редакція The New York Times отримала офіційного вигляду лист на бланку з позначкою «Президент України».
Лист був адресований редактору газети, Діну Бакету (хоча в зверненні його називали містер Бакет Дін), зі скаргою на редакцію, яка звинуватила президента Петра Порошенка в нездатності виконати обіцянку про кримінальне переслідування за корупцію. Лист було направлено журналістам, які пишуть редакційні статті.
«Я хотів би з усією повагою просити про телефонну конференцію з вами особисто, щоб спробувати переконати вас, що думки, опубліковані в статті, є безпідставними», - наголошував лист, що закінчується акуратним, складним підписом Порошенко.
Телефонна конференція з редакцією була запланована на понеділок. Коментарі скаржника були настільки підозрілі, що члени команди NYT, в тому числі деякі журналісти відділу новин, якиі також слухали розмову, відмовилися опублікувати статтю на цю тему, а замість цього почали розслідування.
У середу, однак, відредаговане аудіо дзвінка таємничим чином було розміщено на YouTube, а команда NYT виявилися втягнутою в очевидну пропагандистську війну між Росією, яка підтримує сепаратистські сили в Україні, й урядом України.
Дзвінок, сказала Керол Джакомо, автор редакційних статей, був дивним, «тому що чим більше ми говорили, тим більше у нас з'являлося питань».
«Чоловік, нібито Порошенко, був на задньому плані, і ми не дуже чітко його чули, а голос перекладача домінував», - сказала вона.
Перекладач сказав журналістам, що у президента, якого в панамських документах назвали власником офшорів, було "приховано" там $500 мільйонів.
Перекладач також процитував голос, ідентифікований як голос Порошенко, про те, що він нібито не хотів, повертати гроші в свою країну, частково тому, що він не хотів платити за них податки.
Це твердження було настільки безглуздим, сказав Майкл Слекман, один з редакторів, що воно допомогло підтвердити підозри про недостовірність їх інтерв'ю.
Люди, що подзвонили з "української сторони", говорили по-російськи, що незвично для вищих українських чиновників. Підпис в листі, як виявилося, був ідентичним підпису Порошенко, знайденому через Google. Адреса електронної пошти "співробітника" його прес-служби була на акаунті Gmail. Крім того, Порошенко вільно володіє англійською і регулярно проводить інтерв'ю з іноземними журналістами на цій мові.
Коли журналіст NYT Ендрю Крамер зателефонував за номером телефону прес-служби, зазначеного в електронному листі, людина, який відповіла і назвалась Сергієм Панфіловим, говорла по-російськи з вираженим московським акцентом.
Спочатку він дотримувався своєї історії, що офіс президента України зв'язувався з NYT. Коли Крамер наполегливо продовжував ставити запитання, Панфілов «визнав, що це був розіграш», сказав журналіст. «Він сказав, що офіс містера Порошенко був засмучений» редакційною статтею «і хотів «дискредитувати» The New York Times, тому найняв його, щоб влаштувати фальшиве інтерв'ю».
Але реальна прес-служба президента, у якої є своя власна адреса електронної пошти та інший номер телефону, спростувала будь-які зв'язки з фейком і запропонувала свою власну теорію.
«На нашу думку, - написав NYT представник АП Ярема Дух. - Ця дивна ситуація - неприємна спроба атакувати репутацію і New York Times, і президента Порошенко». Офіс президента передбачає, написав Дух, що жартівники були «пов'язані з деякими російськими офіційними органами і виконували їх замовлення». В окремому повідомленні на Facebook інший помічник (прес-секретар Порошенка Святослав Цеголко, - ред.) звинуватив «російські спецслужби» в невдалій фабрикації.
Відповіді на запит про коментарі з боку російської влади в Москві в середу ввечері все ще не було.
