В Україні нерівне становище жінок та чоловіків спостерігається у всіх сферах. До того ж, під час карантину загострилася проблема розподілу ґендерних ролей у родині, оскільки основний тягар з виконання неоплачуваної доглядової праці покладається на жінок. Детальніше з’ясувати ці питання нам допомогла Юлія Галустян, експертка з гендерних питань USAID Проєкту енергетичної безпеки (ПЕБ).
Джерело: USAID Проєкт енергетичної безпеки (ПЕБ)
В чому полягає ґендерна рівність?
Часто доводиться чути думку про те, що ґендерна рівність – це, передусім, виборювання і захист прав жінок. Але це помилковий підхід. Ґендерна рівність передбачає рівні можливості як для жінок, так і для чоловіків, які забезпечуються суспільством задля їх повної самореалізації в усіх сферах життєдіяльності залежно від особистого вибору людини. Ґендерна рівність є одним із найважливіших прав людини.
Наскільки проблема ґендерної нерівності є актуальною для України?
Коли чоловіки й жінки мають усталені розбіжності, які є наслідком нерівних можливостей у суспільстві, є підстави говорити про ґендерну нерівність, яка посилюється існуванням ґендерних стереотипів.
Ґендерна нерівність притаманна кожній країні світу, незалежно від того, чи це малозабезпечена країна, чи високорозвинена держава. Україна не є винятком. Ґендерна нерівність випливає з відмінностей у ґендерних ролях та спричинена існуванням ґендерних стереотипів.
В Україні нерівне становище жінок та чоловіків можна спостерігати у всіх сферах. Наприклад, жінки менше представлені у виборних органах влади всіх рівнів (серед голів ОТГ жінки становлять від 15 до 23%), а загалом співвідношення чоловіків і жінок на керівних посадах – 60% проти 40%. Різниця в заробітній платі жінок і чоловіків спостерігається у всіх сферах економічної діяльності і дорівнює приблизно 20%.
У ситуації карантину також загострюється проблема розподілу ґендерних ролей у родині, оскільки основний тягар з виконання неоплачуваної доглядової праці під час карантину покладається теж на жінок.
Сьогодні можна часто почути такий вислів як «ґендерно чутлива компанія». Що це означає?
Ґендерна чутливість передбачає усвідомлення й відповідне реагування на прояви дискримінації та порушення прав жінок та чоловіків з огляду на стать. Ґендерна чутливість є важливим критерієм оцінки змін, в тому числі й на рівні підприємства.
Якщо політика, яка впроваджується на рівні компанії (організації, установи), враховує існуюче становище співробітників, як жінок, так і чоловіків, не порушуючи їхніх прав, а навпаки, сприяє установленню ґендерного балансу, то її можна назвати чутливою в ґендерному відношенні.
Тому сьогодні важливо усвідомлювати, що в сучасному українському суспільстві проблема дискримінації ще не розв’язана повністю. Необхідне розуміння того, що вимоги, які наше суспільство висуває до чоловіків і жінок, є різними. Нав’язані обмеження не йдуть на користь ані жінкам, ані чоловікам, ані, власне, суспільству.
Енергетика тривалий час вважалася «чоловічою» сферою. Чому жінкам варто обирати енергетичні професії?
Енергетика є такою ж галуззю економіки, як і інші. В Україні жінок, які працюють в галузі енергетики, менше 30%. Причому в інших країнах цей відсоток майже такий самий.
Інша справа – які посади займають жінки, працюючи в енергетиці. Це, передусім, адміністративний персонал та найпростіші професії. Жінок, які обіймають високі посади в цій галузі, менше 15%. Відповідно формується й гендерний дисбаланс у рівнях заробітної плати.
Сьогодні частина нерівності жінок та чоловіків на ринку праці України зумовлена саме тим, що жінки менше представлені в STEM-професіях (абревіатура на позначення сфер науки, технологій, інженерії та математики, складена з початкових літер відповідних англійських слів science, technology, engineering and mathematics – ред.), які є краще оплачуваними та з якими пов’язують розвиток економіки, а отже, зростання попиту на спеціалістів упродовж найближчих десятиліть.
Разом з тим, енергетика є привабливою галуззю для інвесторів. Відповідно, створюються нові робочі місця, які потребують кваліфікованих працівників та працівниць. Тому важливо, щоб дівчата могли робити усвідомлений вибір вищої освіти.
Що робиться для того, щоб стимулювати приріст жінок у енергетичному секторі та захищати їхні права?
Збільшення кількості професійних жінок в енергетиці вже є результатом цілеспрямованої й виваженої державної політики. Причому така політика має бути впроваджена на всіх рівнях і мати адресний характер. І починати треба навіть не під час працевлаштування, а набагато раніше – із сімейного виховання й формування ґендерної культури.
Причому дівчат, які проявляють зацікавленість в отриманні подібних знань, з кожним роком стає все більше. Цьому сприяють й нові освітні програми з енергетичної безпеки та відновлюваної інженерії, які також впроваджено в рамках нашого Проєкту. Крім того, з ініціативи та за підтримки ПЕБ створено ґендерні комітети в КП «Київтеплоенерго» та ДП «Оператор ринку».
В цій площині в Україні поки що небагато гарних прикладів, але вони існують. Наприклад, такі грантоотримувачі USAID Проєкту енергетичної безпеки, як Центр «Розвиток КСВ» та ГО «Стан», провели інформаційно-просвітницькі заходи для молоді, і передусім для дівчат, акцентуючи увагу на особливостях енергетичного ринку, формуванні soft-skills, компетентностях, які потрібні для роботи в галузі енергетики.
