Президент Республіки Узбекистан, 78-річний Іслам Карімов госпіталізований і перебуває на стаціонарному лікуванні, при цьому влада Узбекистану вперше оголосила про хворобу правителя країни офіційно.
Про це повідомляє ONLINE.UA.
Прес-служба кабінету міністрів Узбекистану 28 серпня повідомила, що «на думку фахівців, повне медичне обстеження і подальше лікування зажадають певного часу».
У той же час експерти вже будують прогнози про те, що може трапитися з Узбекистаном після зміни лідера.
Російський політолог, експерт по країнах СНД Аркадій Дубнов написав у своєму Facebook, що «транзит влади в одному з найжорсткіших режимів на пострадянському просторі входить до порядку денного». На його думку, наступником Карімова стане 59-річний прем'єр-міністр Узбекистану Шавкат Мірзіяєв. Дубнов також вважає, що зміна лідера Узбекистану посилить російський вплив в країні.
«Чи стався минулої ночі у Іслама Карімова інсульт або що інше спіткало 78-річного президента Узбекистану - сьогодні вже ясно: узбецький правитель, який очолює свою країну з радянських часів, знаходиться в надзвичайно поганому стані. Ніколи раніше ташкентський офіціоз не підтверджував чутки про різке погіршення здоров'я свого патріарха», - написав Дубнов.
«Чи стануть надбанням публіки узбецькі варіанти знаменитих повідомлень про «дихання Чейн-Стокса» у товариша Сталіна, що передували звістці про смерть «вождя народів», або в Ташкенті віддадуть перевагу іншому способу підготувати «місто і світ» до зміни віх в країні, одне здається очевидним - транзит влади в одному з найжорсткіших режимів на пострадянському просторі входить до порядку денного», - пише російський експерт.
«Питання, хто буде його наступником, поки залишається відкритим. Найбільше шансів зайняти ташкентський «трон» у другої особи в офіційній узбецької ієрархії, 59-річного прем'єр-міністра Узбекистану Шавкат Мірзіяєва, який очолює уряд з 2003 року», - вважає Дубнов.
«Однак, найважливішим залишається питання - яким стане Узбекистан після Карімова. Якщо владу успадковує Мірзіяєв, то, швидше за все, Ташкенту не уникнути серйозного посилення російського впливу, що зовсім не означає нового повернення Узбекистану в лоно ОДКБ або його вступу в ЄАЕС», - припускає Дубнов.
«Це буде відповідати, швидше, інтересам прагматичним, ніж політичним, спадкоємцям Карімова потрібна буде реальна підтримка і в Москві на неї не поскупляться, ціна питання досить велика. Прозахідний крен нового покоління узбецької еліти при цьому зовсім не виключений, але різкі повороти в настроях не властиві політиці Ташкента, це може стати справою майбутнього», - пише експерт.
«У самому 32-мільйонному Узбекистані, проте, одні сподіваються на відлигу, як в 1953-му, після Сталіна. Інших лякає прихід до влади ісламських радикалів, адже вважалося, що тільки Карімов був їм перешкодою. У будь-якому випадку, 25-річчя своєї незалежності Узбекистан відзначить 1 вересня, здається, вперше без свого лідера», - резюмує російський експерт.
Як повідомляв ONLINE.UA, мандрівник, релігієзнавець і експерт-сходознавець Євген Іхельзон розповів, що в Центральній Азії багато людей порівнюють Афганістан і Пакистан з Росією, яка здається їм спокійною і безпечною державою, а тому в таких країнах, як Киргизстан, досить сильні проросійські настрої, проте в сусідній з Киргизстаном країні - Узбекистані - влада розуміє небезпеку зближення з Росією.
