Андрій Шаповалов - єдиний з депутатів Луганської облради, хто два роки тому, в березні 2014-го, проголосував проти рішення регіоналів визнати українську владу нелегітимною. У резолюції були погрози покликати на допомогу «братський народ Росії». Як ми знаємо тепер - регіонали не жартували. А Андрій переконував з трибуни: «Я вас прошу - не допустіть війни!»
Андрій Шаповалов зараз очолює Луганську обласну телерадіокомпанію, багато років пропрацював луганським кореспондентом каналу ICTV. Виявляв інтерес до політики, що призвело його до депутатства в Луганській обласній раді.
Луганська облрада, як і все в цьому місті, була створена за комуністичними кальками, депутати звикли голосувати одностайно. Намагалися триматися з більшістю навіть представники опозиційних партій. Виступити проти Партії регіонів у Луганську означало просто поставити хрест на своєму бізнесі, різко потрапити в маргінали. Під час громадянського протистояння, коли джентльменам удачі роздали зброю - це ще й загроза життю. Така була вага цього єдиного голосу «проти», коли Луганщина вже поринала в війну.
Андрій Шаповалов розповів журналісту ONLINE.UA про подробиці сепаратистського перевороту в Луганську.
- Андрію, давай перед розмовою про події того дня, про голосування, згадаємо атмосферу Луганська початку березня 2014-го. У центрі мітингують люди з російськими прапорами, проводять акції луганські євромайданівці. Єфремов (голова фракції Партії регіонів у Верховній Раді) виступає перед натовпом з гаслами: «Відстоїмо - не віддамо!» А що можна сказати про приховані механізми цього процесу? Ти знав щось таке, чого не знали інші?
- Я вже точно знав, що по Лутугинському району (Луганська область, - ONLINE.UA) вербують гопників в банди. У мене були знайомі, які займаються будівельним бізнесом. Я у них щось уточнював по будівництву, для себе зробити потрібно було. Знайомий виконроб розповів, що робітники вже зайняті: «Хлопцям запропонували по «сотці» в день, якщо просто понишпорити, а 500 гривень - якщо з бойовими діями!» Ось такий мені цінник озвучили. Це запропонували людям, які різноробочими по 50 гривень в день отримували! І вони зраділи «новим можливостям», тим більше пообіцяли їм видати мало не по «волині»!
А ще до того часу, мені джерело повідомило, Арсен Клінчаєв (депутат Луганської облради, провокатор, брав участь в бійці в Верховній Раді, неодноразово затримувався за хуліганство міліцією, поставив російський прапор над будівлею Луганської ОДА - ONLINE.UA) зібрав в готелі «Слов'янська» свою братву і похвалився, що привіз з адміністрації президента Росії валізи з «лаве». Закликав до дій: піднімайте актив, налаштовуйтесь, тепер будемо рвати «бандерлогів»! Джерело - людина розумна, пообіцяв і відеозапис з мобільного, але потім «стух» - побоявся, що вирахують.
Читайте також: После пыток спина у меня была цвета флага ДНР — волонтер о захвате Донбасса
Уже пішли провокації, 22 лютого брати Серпокрилова (луганські активісти, помічені в організації замовних політичних акцій - ONLINE.UA) імітували для ТВ взяття «правосеками» облдержадміністрації, тобто перші бійки були. Масштаб майбутньої війни я, звичайно, не уявляв тоді, але ось те, що відбулося в день народження Тараса Шевченка, 9 березня, коли гопники напали на євромайданівців, цього хотілося уникнути.
Я побоювався, що Арсен Клінчаєв зі своєю братвою реально влаштує побоїще. Євромайданівці, при всій повазі - не кулачні бійці. Тим більше, проти орків з дринами - їх би всіх перемололи. І ось я думав, що це протистояння можна вирішити в площині переговорній. Для цього і виступив на сесії 2 березня.
Андрій Шаповалов
- Розкажи про ці дні! Перед сесією же був проросійський мітинг, на якому висунули вимоги до Луганської облради?
- Так, за день до сесії, 1 березня, на Радянській був мітинг «Російська весна», ми там знімали для ICTV. Там була озвучена резолюція, яку збиралися затвердити 2 березня - на позачерговій сесії. Виступали депутати облради (Мірошник і інші), бійці «Беркута», які приїхали з Києва. Депутати облради, регіонали пообіцяли прийняти цю резолюцію на позачерговій сесії облради.
1 березня 2014 року. Мітинг в Луганську
Ясна річ, що самі вони цю резолюцію і склали, але був задіяний такий обхідний маневр: це не регіонали резолюцію придумали, а «Народна рада Луганщини».
- Що це за «рада»? Що ти знав про її «обличчя»?
- Ти ж обличчя цих «простих луганчан» бачив на відео? А я їх спостерігав постійно, і розумів - це добром не закінчиться.
На чолі руху поставили Харитонова і Любу Корсакову (Олександр Харитонов - «народний губернатор Луганщини», Любов Корсакова - глава луганських «вітренківців» - ONLINE.UA). З Корсаковою я був знайомий давно, а Харитонова не знав взагалі. Що це за опудало! Боже, коли я на нього глянув, ну куди такого «губернатора»! У нього обличчя важкого алкоголіка, з психічними розладами, чи то родові травми у нього... Коротше - особа дебіла! Ось вони на сесії в облраду і ходили, боролися за «простих луганчан».
«Народний губернатор Луганщини» Олександр Харитонов
Потім, 1 березня ввечері, з облради подзвонили: «Андрію Анатолійовичу, приходьте на сесію!» Я довго думав: чи йти взагалі? 2 березня в мене був день народження. І ось я до другої ночі сновигав по хаті, курив, передзвонювався з друзями, колегами. І більш досвідчені старші товариші говорили: «Ми не підемо і тобі не радимо!» І скажу, вночі я так рішення і не прийняв. А вранці дружина привітала з днем народження, попрасувала светра, і я сказав: «Ну добре, я з'їжджу по-швидкому, скажу, що думаю, і повернуся до гостей!»
На сесії більшість ці події серйозно не сприймали. Все було легко, жартома, хіханьки-хаханьки. До виступу я не готувався, заявився, і Валерій Голенко, голова облради, відтягував мій виступ до останнього. Всі вже відвиступались. Потім полізли виступати хворі на голову депутати-пенсіонери, ректор Аграрного університету Валентина Ткаченко. Уже середина дня, дружина телефонує - де ти? Думаю, швидше б проголосувати і звалити звідси.
І резолюція ця голосувалася два рази. Перший раз з неї прибрали гострі моменти, мітингувальники не випустили депутатів, сказали: «Не піде! Ідіть переголосовувати!» У другій редакції вже були слова «залишаємо за собою право звернутися за допомогою до братнього народу Російської Федерації». Через що Іванов (луганчанин Сергій Іванов, блогер - ONLINE.UA) подав скаргу в прокуратуру: рішення незаконне, прийняте під тиском.
- Тобто ти проголосував перший раз «проти» і хотів вже йти?
- Так. Я хотів разом з журналістами вийти, я ж ще з оператором ICTV був - але мене закинули назад. І ми тоді з Андрієм недоважили (луганський підприємець, депутат облради - ONLINE.UA), зчепилися на сходах - мовляв, іди тепер пояснюй, ви вчора народу локшини на вуха навішали! Він: «Іди ти пояснюй!» - «Мені, зрозуміло, туди сунутися не можна, це ж ваші кенти!» Така перепалка була, запам'яталася ...
Читайте також: Ждал, когда этот Донбасс снесут c лица земли — рассказ луганчанина
А вже вечір, рідні хвилюються. Дзвоню начальнику луганської міліції Гуславському: «Володимире Станіславовичу, мені якось треба вийти! Я вже проголосував, переголосовувати не хочу!» Він відповідає: «Ми ніяк не можемо тебе вивести, тобі найбезпечніше сидіти там!» В цей час переписали резолюцію, посилили її - і знову поставили на голосування.
Я в цей час посварився на другому поверсі з Корсаковою і Харитоновим, які замкнулися в залі. Я грубо дуже розмовляв: ви тут в якості гостей, і ваш голос навіть не дорадчий. Дах зірвало: мовляв, гопота всяка сюди лізе, хто вам взагалі дав право представляти Луганщину?
Виступ Шаповалова:
##### VIDEO_861576 #####
З ВИСТУПУ АНДРІЯ ШАПОВАЛОВА:
Я хочу почати свій виступ з пропозиції: вшанувати пам'ять загиблих - і з одного, і з іншого боку. У будь-якому випадку, це були наші люди, наші співвітчизники, і тільки історія, час розсудить - хто був правий, хто винен!
Крики із залу: Далі!
Я вас прошу про одне... Я вас прошу як колег, як старших - не допустіть війни в Україні! Сьогодні, крім пафосу і побитої риторики, я не почув жодного конструктиву.
Навіщо ви це робите? Середній вік депутатів Луганської обласної ради - 59 років. Ви не підете воювати. Підуть воювати ваші діти і ваші онуки. Зупиніться, прошу вас! З холодною головою потрібно приймати ці рішення. Не на часі розпалювання.
Кілька місяців тому ми обговорювали ці питання, говорили: «Майдан - це не вся Україна!» Так ось, зараз, під стінами обласної адміністрації - не вся Луганська область. Давайте почуємо людей, давайте проведемо референдум (всеукраїнський - ONLINE.UA).
(Шум у залі).
Давайте почуємо людей! Вони (українська влада - ONLINE.UA) - не почули! Давайте не повторювати ці помилки, ці прорахунки! Я вас прошу - не допустіть війни!
- Під час виступу ти говорив про всеукраїнський референдум, щось про «допомогу братньої країни». Це була спроба потягнути час? Як ти хотів врятувати становище?
- Моя думка за два роки не змінилася. Варто було провести всеукраїнський референдум, запропонувати будь-які питання: «федералізація», мова, вибори, та хоч «допомогу братньої Росії». Це зараз слово «референдум», після Криму, ЛНР-ДНР набуло нецензурного, матерного значення. А тоді... Ти ж розумієш, референдум про поправки до Конституції міг бути тільки всеукраїнським.
Варто було перед референдумом оголосити Конституційні читання і виграти, таким чином, час, - для того, щоб зняти градус напруженості, зберегти недоторканність кордонів і легітимність влади.
Ось був у нас референдум 2000 року, переважна більшість проголосувала «за» запропоновані поправки. Ну і що? У нас так і залишилося 450 нардепів, а не 300, немає і другої палати у Верховній Раді. Тобто, його результати не імплементовані, такий собі дорадчий захід.
Я детально вивчив тему, за моєю соціологією представляв всю картину - взагалі не страшно було проводити референдум. Дві донбаські області проти двадцяти трьох - решти України. Ні федералізація не пройшла б, ні автономії, ні особливий статус. Тобто, всі болючі теми можна було нівелювати законодавчим шляхом. І відвести конфлікт з «площ».
Луганський євромайдан. 8 березня 2014 року
- Луганчани з'ясовували стосунки на «майданах». А про ментовську активність в ті дні що можна розповісти?
- З активністю міліції повинна розбиратися Служба безпеки України. Я тобі один приклад розповім. Вже була будівля СБУ захоплена, я їду по місту, від цирку вниз, на повороті зупиняють «даішники» знайомі - Луганськ маленький, все всіх знають. «О! Андрій Анатолійович! Порушуєте?» Я кажу: «Що ви тут стоїте? Бійці! Ось СБУ поруч, підіть виженіть гопоту звідти підс***чниками! Вони стоять з російськими прапорами: що це за б***ство? Ми ж в Україні живемо!» Здорові кабани стоять! Відповідають: «Та ... А сенс? Ти знаєш - в Росії получка втричі більше! За що нам йти воювати?» Ось це тобі настрій луганської міліції.
- Тепер питання про депутатів, тоді тих, хто голосував. Як у них склалися стосунки з «владою ЛНР». Ось відомо, що сепаратисти вбили Олександра Зеленцова, помічника нардепа-сепаратиста Горохова. Депутат Недовага описував в Facebook, як він розслідував вбивство Зеленця. Що з рештою?
- Родіон Мірошник, Олег Акімов успішно працюють на процвітання «республіки». Валерій Голенко - в столиці. Арсен Клінчаєв, після того, як побував в полоні Олега Ляшка, спокійно буває в Києві, смажить шашлики в Гідропарку.
З тих, кого я добре знав - багатьох пограбували. Ось Голуб Олександр Іванович, виїхав з окупованої території. Він все втратив, і бізнес, і будинок віджали у нього в Первомайську. Павло Фурдуй з Антрацита, один з власників машзаводу - все відібрали, все розграбували.
Арсен Клінчаєв створив "Музей помаранчевої революції" в Луганську
Коротше, хто залишив без нагляду майно і поїхав - всі поплатилися. Той же Олександр Кисельов (екс-народний депутат України від СДПУ (о), мільйонер, співвласник Луганського кабельного телебачення - ONLINE.UA) не прийшов на ту сесію. А міг же прийти, і повинен був прийти, вплинути своїм авторитетом на ситуацію. У нього ж скільки офісів, будинків було в центрі - все відібрали. У депутата Юрія Кравченка (виконавчий директор ТОВ «Авангард» - ONLINE.UA) в Алчевську у дворі військовий склад влаштували, тримали гаубицю в гаражі.
- Я пам'ятаю, ти кілька років тому будинок будував...
- Будинок я добудував. Його розграбували конкретно росіяни. Ніякого зв'язку з моєю політичною діяльністю не було.
Ми, коли їхали, залишили будинок на сигналізації. І ось, коли світло влітку 2014-го пропало, то і сигналізація відключилася. За будинком тесть доглядав. Стали потроху тягнути з двору, а одного разу тесть прийшов і застав «гостей». Він побіг на найближчий блокпост, мовляв, грабують! Бойовики прийшли, одного зловили. Почали розпитувати: «Ти хто такий?» - «Та я з Ростова!» - «А чого приїхав?» - «Та воювати!» - «А чого не воюєш?» - «Та страшно!» - «А що тут робиш ?» - «Трофеї збираю». Це те, що розповідав мій тесть, він при допиті був присутній.
І ось вони і мій будинок, і селище грабували місяці два-три - кому там стежити?
Голова Луганської облради Голенко читає резолюцію сесії
##### VIDEO_861572 #####
- Що ти думаєш взагалі про луганських депутатів? Який їхній рівень розуміння ситуації? Вони реально тупі і не розуміли, що така поведінка призведе до війни?
- Тупі вони? Ні - не тупі. Та частина, яка «розгойдувала човен», точно знала, що вони роблять. Це і комуністи, і Родіон Мірошник, Клінчаєв. Я не був на засіданні фракції Партії регіонів, але мені розповідали, що там перед сесією було гаряче обговорення. Однак всі проголосували, як сказано, відповідно до лінії партії.
Один знайомий переказував слова Голенка: «Ми хотіли просто «хитнути», щоб перетягнути більше повноважень, а коли все понеслося - самі ледве ноги винесли!» За словами знайомого, Голенко не припускав, що «росіяни так круто візьмуть».
Це російський фактор. Але я думаю, що і росіяни не думали про масштаб подібного військового конфлікту. Все-таки до липня 2014-го хоч і віртуальна, межа була. Бойовиків в Луганську було дуже мало, майже без техніки. І ці наші долбо***и зробили все, щоб ускладнити ситуацію. Весь серпень ми сиділи як на голках, ось уже «Айдар» увійшов до Луганська, відбив Вергунці - здавалося, ось-ось, і все закінчиться. Сепари масово втікали. У місті залишився тільки батальйон (бойовиків, - ONLINE.UA) «Заря» - і то, тільки в силу ваги награбованого, і тупості своєї природної, вони не встигли втекти.
Всі просили: «Дайте команду на зачистку!» Команди немає. І тоді, напевно, Плотницький зумів переконати Суркова (помічника президента РФ Володимира Путіна Владислава Суркова, - ONLINE.UA), або з ким він там спілкувався: «Дай військову підтримку, ми утримаємо ситуацію!» За що Плотницький і отримав згодом такі преференції. У тому числі на відстріл Бетмена, Мозгового та інших «отаманів».
- І що зараз в настроях луганчан? Про це зараз багато пишуть. Просто поділися якимось останнім враженням.
- Вчора я дзвонив своєму товаришеві в Луганськ, вітав його з днем народження. Він живе в районі аеропорту. Розговорилися про новини. Навіть зараз, пройшло два роки, він не може включити елементарний аналіз. Чи то пам'ять у людей коротка?
- Мозок якийсь інший може?
- Мозок якийсь інший ... Каже: «У мене міна у дворі вибухнула, все посікло, але, слава Богу, ми живі!» Я питаю: «Ну, ти розумієш, що ви в заручниках у цих орків озброєних? Які, до того ж, відстрілюють зараз один одного?» - «Ну що ти таке кажеш - це правителі в усьому винні обидва боки!» Я те ж саме йому повторюю, він просить: «Давай про політику не будемо! Правителі підуть, ми станемо мирно жити!»
Тобто, мені важко це зрозуміти. У людей відібрали майно, роботу, перспективи, і вони продовжують в цьому «мирно співіснувати».
Бесідував Ярослав Гребенюк
Фото: Facebook Андрія Шаповалова, Олександра Вовчанського, Юлії Красильникової, Ярослава Гребенюка.