У яких суспільствах формується страх та як тоталітаризм використовує досвід покарання, щоб утримувати людей у страху обговорили доктор психології Василь Мосійчук, академік Української академії наук Віталій Луньов та професор нейропсихології Богдан Ткач в одинадцятому випуску циклу психологічних етерів «Свідомі про несвідоме».
Академік Луньов зазначає, що якщо говорити про страх в політичному чи соціальному контексті, то страх — це певна можливість згуртуватися в тій чи іншій соціальній групі навколо того, що викликає цю небезпеку.
Такий страх завжди є в тоталітарних чи авторитарних суспільствах умовою для сильної внутрішньої інтеграції.
І ще один дуже важливий момент щодо страху в соціальному аспекті – він формується в тих культурах і суспільствах, де розмиті кордони між людьми, між якимись невеличкими соціальними групами. Бо сама ідея відмінності, — що вона може бути, що може бути інакша думка, інакша позиція, взагалі щось інакше, — вона вже формує реакцію тривоги, яка потім стає страхом, — розповідає академік.
Що є тригером страху у суспільствах
Саме тому, на переконання Луньова, розмитість кордонів, яка сповідується в авторитарних режимах і суспільствах, є постійним тригером страху.
Бо кордон це те, що захищає від чогось зовнішнього, іншого.
Коли кордони розмиті, розламані, то людина живе в постійній тривозі. А тривога завжди приводить до того, що людина намагається цей страх візуалізувати, уявити в чомусь, — відзначає Луньов.
Доктор психології Василь Мосійчук переконаний, щоб маніпулювати суспільством, йому треба нав’язати страх, що є закордоном той, хто прийде і забере останнє.
Для цього достатньо порівняти Росію, попри її багатства, вона дуже бідна в цілому і Дубай в ОАЕ чи Саудівську Аравію, ці люди багаті, попри те, що там пустеля .
Чому, щоб маніпулювати таким великим суспільством, було сказано, що є вороги. Бо я народився в Радянському Союзі і ми свято вірили, що десь є ворог, який знущається над людьми, вони холодні і голодні. І ми думали, що ми маємо більше. Тільки пізніше, в 90-х роках, коли я виїхав за кордон, я зрозумів, що в них були холодильники, памперси, телевізори. А ми про це ще навіть не знали. Тоді це велика брехня, яка породжує в людях страх, що заберуть останнє і десь є фальшивий ворог. Так?
Віталій Луньов погодився з цим твердженням і додав, що страх завжди ґрунтується на досвіді покарання.
Як покарання використовується тоталітаризмом
Віталій Луньов зазначив, якщо виникає загроза, але є безпечне середовище, в якому людина, дитина може себе компенсувати через цей негативний емоційний відгук на те, що відбувається, тоді з’являється відчуття міри, балансу.
Тобто я цього боюся, але я можу це якось подолати чи я можу щось протиставити цьому всьому.
В 90-х роках був мій підлітковий вік і я пам’ятаю американські фільми, коли, наприклад, хлопчик чи дівчинка десь заблукали. Пів міста його шукають, потім знаходять і обіймають, цілують. То, наприклад, нас, коли ми десь загубилися, прийшли пізніше, навіть, коли нас викрали – нас б'ють. Радянщина, пострадянський період – б'ють дитину. За що? І тут є найстрашніше – за те, що вона принесла неспокій, проблеми створила. От, що є страшним, — переконаний академік Луньов.
Тому тоталітарне, авторитарне суспільство утримує людей в страху для того, щоб кожного дня людина ходила і думала: «Чи не приношу я проблеми? Чи не буду я покараною? Чи не вплину я на щось?».
Бо немає кордонів між людьми.
Луньов зазначає, що в таких суспільствах через відсутність кордонів немає відчуття гідності, немає відчуття сили, тому стан страху, стан болю розповсюджується моментально.
І це викликає постійне відчуття страху.
Учасники цього випуску «Свідомі про несвідоме»:
Василь Мосійчук, доктор психології, автор наукових робіт, поет
Віталій Луньов, клінічний професор психології та клінічного нейропсихоаналізу, член Американської психологічної асоціації, академік Української академії наук
Богдан Ткач, клінічний професор нейропсихології, доктор психологічних наук з медичної психології, старший дослідник та лікар
«Свідомі про несвідоме» — це цикл психологічних етерів за участі провідних спеціалістів з різних областей, від психології до міжнародної економіки. Учасники етерів беруть до обговорення актуальні проблеми, з якими стикаються українці під час війни.
