Історична подія: Захід ясно дав зрозуміти, що готовий воювати з Путіним
Категорія
Світ
Дата публікації

Історична подія: Захід ясно дав зрозуміти, що готовий воювати з Путіним

Історична подія: Захід ясно дав зрозуміти, що готовий воювати з Путіним
Джерело:  Atlantic Council

Лідери НАТО на Варшавському саміті 8-9 липня нарешті продемонстрували, що вони розуміють небезпеку ревізіоністської політики Кремля, і схвалили важливі заходи щодо протистояння йому. На відміну від саміту в Уельсі 2014 року, на якому було відзначено, що ІДІЛ є "екзистенціальною загрозою (загрозою існуванню) для НАТО", але не було зроблено ніяких аналогічних заяв з приводу мародерської ядерної наддержави, яка загрожує Європі, заяви Варшавського саміту зосереджені головним чином на поведінці Москви.


У своїй статті для Atlantic Council, переклад якої зробив ONLINE.UA, посол США в Україні в 2003-2006 роках Джон Хербст розповів про те, чому Варшавський саміт варто вважати історичним, з якої причини він важливий для України, і як Захід чітко дав зрозуміти, що готовий воювати з путінською Росією в разі її нової агресії.


Першим кроком до управління проблемою є її ясна оцінка. У заяві Варшавського саміту зазначається, що "провокаційні дії Росії, включаючи її демонстративну готовність досягти політичних цілей шляхом погроз і застосування сили, є джерелом нестабільності в регіоні, фундаментальним викликом Альянсу, завдають шкоди євроатлантичній безпеці, а також ставлять під загрозу довгострокову мету повністю вільної і мирної Європи". Дії Москви стали нагадуванням про те, що "найбільша відповідальність Альянсу полягає в тому, щоб захищати і боронити свою територію, про що йдеться в статті 5 Вашингтонського договору".


Це саме та ясність, якої не вистачало в Уельсі. Ключовим словом там було «запевнення». НАТО потрібно було «запевнити» своїх нових членів, що вони в безпеці, як ніби проблемою країн Балтії була тривога, а не загроза з боку ревізіоністської держави, яка почала війну (проти України, - ред.), щоб змінити межі двох європейських країн.


Зараз же НАТО говорить про стримування цієї загрози і робить кроки, щоб зробити це. У Варшаві Альянс схвалив відправку чотирьох батальйонів в Польщу і трьох - в країни Балтії, а також ще чотирьох до Болгарії і Румунії. Солдат нададуть Сполучені Штати, Великобританія, Канада і Німеччина. У розпорядженні батальйонів буде важка зброя. З технічної точки зору, ці структури не будуть "постійними", але ротації будуть безперервними, і присутність цих сил НАТО в регіоні постійною.


Деякі скептики стверджують, що ці батальйони не зможуть зупинити вторгнення військових підрозділів, які зараз розташовані на північно-західних кордонах Росії. Це той же аргумент, який більш раннє покоління скептиків наводило щодо розгортання понад 200 тисяч американських солдатів в Німеччині, - говорилося, що це не зупинило б радянського наступу через Фульдський коридор. Але логіка балтійських військових "впроваджень" сьогодні така ж, як і під час холодної війни. Розміщення сил США та інших країн НАТО на сході говорить Кремлю, що він не може діяти агресивно, не вбивши цих солдатів НАТО і не ризикнувши почати війну з Альянсом. Розгортання військових сил показує Москві, що Стаття 5 застосовна до цих країн.


На саміті Альянс схвалив збільшення втричі розміру сил швидкого реагування НАТО (до 40 тисяч), а також збільшення розміру Оперативної групи підвищеної готовності - до 13 тисяч. Останні можуть бути відправлені на місце конфлікту протягом двох або трьох днів - це швидка можливість реагування, яка може виявитися корисною на перших етапах гібридної війни.


Рішення щодо розгортання на сході і по групі підвищеної готовності значно зміцнять позиції НАТО, але деякі в Альянсі, особливо серед його нових членів, хотіли б присутності бригад (кожна налічує близько 5000 солдатів), а не батальйонів (приблизно 1000 військовослужбовців) в кожній з країн Балтії. Крім того, окремі країни НАТО турбуються щодо зенітних ракет і військово-повітряних сил, які Кремль розмістив в Калінінграді, на захід від Прибалтики, і які могли б серйозно обмежити доступ підкріпленню НАТО в країни Балтії в разі конфлікту з Росією. Це серйозні побоювання, які НАТО розглядатиме більш ретельно після втілення рішень, прийнятих у Варшаві.


Альянс взявся також за дві інші важливі проблеми стримування. Перша стосується гібридної війни. У НАТО тепер є стратегія і дієві плани її реалізації в боротьбі з гібридною війною. Варшава також визначила кіберпростір як "область діяльності, де НАТО має себе захищати". Тепер Альянс повинен приступити до виконання завдання визначення кіберзагроз та вжиття заходів для боротьби з ними. Альянс отримав невелике нагадування про проблему, коли російські хакери "знесли" домашні сторінки сайту НАТО незадовго до саміту.


НАТО робить кроки для усунення багатьох значних вразливих місць, зокрема в рішенні про розміщення батальйонів в країнах Балтії, Польщі, Болгарії та Румунії. Треба визнати, однак, що жорсткі заходи, що вживаються НАТО на землі, не будуть впливати на Чорному морі; не всі члени союзу однаково бачать там небезпеку від Москви. Для того щоб знизити загрозу кремлівської мілітаризації Криму, НАТО потрібна більш сильна військово-морськп присутність у Чорному морі.


Проте вжиті на Варшавському саміті кроки повинні різко знизити ймовірність дій Москви в країнах Балтії, які могли б привести до необхідності задіяти Статтю 5 (що визначає напад на будь-якого члена НАТО як напад на весь Альянс, - ред.). Насправді, ці кроки можуть пояснити енергійні спроби Кремля домогтися примирення в останні кілька тижнів: визнання президента Росії Володимира Путіна того, що Сполучені Штати є єдиною наддержавою; багато заяв Кремля про те, що у Москви немає агресивних намірів, спрямованих проти будь-якого члена НАТО; спостереження багатьох західних експертів, що їх колеги в Росії більш відкриті до діалогу в останні місяці, ніж протягом двох років після анексії Москвою Криму.


Варшавський саміт також розглянув проблему безпеки в "сірій зоні", особливо в Грузії і Україні, але тут є набагато менше ясності і цілеспрямованості. У заявах на Варшавському саміті НАТО продовжило стверджувати, що двері для нових членів відкриті, в тому числі для Грузії. Але не секрет, що високопоставлені західні чиновники попередили Тбілісі і Київ напередодні саміту, щоб ті не наполягали на плані дій з підготовки до членства.


Проте у Грузії та України є дві причини черпати мужність з результатів саміту. Перед тим, як запропонувати велику допомогу цим країнам в боротьбі проти агресії Кремля, НАТО спочатку має визнати небезпеку і вжити заходів для захисту своїх членів. Тепер це сталося, і за це саміт у Варшаві можна вважати історичним. Друга причина полягає в тому, що в той час як підтримки НАТО цим двом країнам, як і раніше, недостатньо, вона все ж зростає. Навчальні програми для обох країн, які розроблені, щоб зробити їх військових повністю сумісними зі стандартами НАТО, стають все більш багатогранними; в той час, як Сполучені Штати не посилають летальну зброю в Україну, вони відправляють більш складне обладнання, таке як зенітні батареї для ракет.


Тож не дивно, що звіти про Варшаву були зосереджені на різних підходах до Росії в рамках Альянсу: наприклад, ця заява міністра закордонних справ Німеччини Франка-Вальтер Штайнмайєра про "брязкання зброєю" з боку НАТО, або участь прем'єр-міністра Італії Маттео Ренці в економічному форумі Путіна в Санкт-Петербурзі. Ці пункти істотні, але реальна новина полягає в тому, що і Німеччина, і Італія, а також інші члени НАТО, погодилися з рішеннями, які націлені на запобігання ревізіоністським мріям Путіна.

Залишаючись на онлайні ви даєте згоду на використання файлів cookies, які допомагають нам зробити ваше перебування тут ще зручнішим

Based on your browser and language settings, you might prefer the English version of our website. Would you like to switch?