Багатомісячна політична криза в Києві підійшов до кінця 14 квітня, коли Верховна Рада України проголосувала за нового прем'єр-міністра Володимира Гройсмана. Очікування, що уряд буде просувати далі необхідні реформи і заходи по боротьбі з корупцією, при цьому дуже неоднозначні.
У своїй колонці для Brookings Institution, переклад якої зробив ONLINE.UA, третій Надзвичайний і повноважний посол США в Україні Стівен Пайфер каже про видиме небажання нового Кабміну швидко проводити реформи і попереджає президента Петра Порошенка, що невдачі прем'єра і його уряду тепер будуть відображатися і на главі держави.
Прем'єр-міністр камікадзе?
Попередній прем'єр-міністр Арсеній Яценюк був на посаді з моменту перемоги революції на Майдані в лютому 2014 року. З самого початку Яценюк прирівняв своє перебування на посаді до місії камікадзе, зазначивши, що реформи, які реалізуються урядом, будуть мати важку політичну плату. Він мав рацію. До початку 2016 року його партія «Народний фронт», яка виграла з більш, ніж 22%, парламентські вибори в жовтні 2014 року, згідно з останніми опитуваннями, показує маленькі цифри.
Кількість повідомлень про посилення розколу між Яценюком і президентом Петром Порошенко почала зростати восени минулого року, хоча у них все ще були підстави триматися разом. Партія «Народний фронт» і «Блок Петра Порошенка» сформували ядро коаліції в Раді, і жодна зі сторін не може розраховувати на хороші результати на дострокових парламентських виборах.
Криза перейшла на новий рівень в середині лютого, коли Рада провела голосування, висловивши невдоволення роботою Яценюка і його Кабінету міністрів... але не змогла набрати необхідну кількість голосів для висловлення недовіри прем'єру, що призвело б до звільнення Яценюка.
Спекуляції, проте, посилилися, багато говорилося про нового прем'єра, і міністр фінансів американського походження Наталія Яресько обговорювалася як можлива кандидатура. Ім'я Володимира Гройсмана також тоді з'явилося. Гройсман, член БПП, тісно пов'язаний з президентом. У нього була репутація реформатора і ефективного мера міста Вінниці, хоча його діяльність в якості спікера Ради була неоднозначною. Наприклад, він виступав проти податкової реформи, запропонованої Міністерством фінансів, незважаючи на те, що це - вимога програми по Україні від Міжнародного валютного фонду.
Коли Яценюк оголосив про свою відставку 10 квітня, Гройсман став головним претендентом на його місце. Його призначення зайняло більше часу, ніж очікувалося, коли він, за повідомленнями, відкинув кілька кандидатур, запропонованих табором президента на посади міністрів, прагнучи поставити на їх місце своїх людей. Закулісні переговори і неабияка кількість політичних угод відбувалися, поки партії боролися за міністерські посади, з 11 по 13 квітня. І, нарешті, Рада затвердила Гройсмана 14 квітня.
Низькі очікування щодо реформ
На перший погляд, склад нового кабінету - куди більш політичний, ніж попередній, в який входило багато технократів. Він позбавлений імен з усталеною репутацією, необхідних для ярого просування реформ або боротьби з корупцією. Мої бесіди під час Київського Безпекового Форуму 14 і 15 квітня, показали дуже низькі очікування від нового уряду щодо просування реформ, зокрема, заходів по боротьбі з корупцією, яких потребує країна.
Міжнародний валютний фонд буде відслідковувати дії Кабміну, перш ніж вирішить, чи виділяти додатковий транш фінансування для України. Є один тривожний момент: новий міністр фінансів, який вступає на посаду (Олександр Данилюк, - ред.) Припустив, що деякі коригування, можливо, слід зробити в умовах МВФ. Історично склалося так, що коли міністри фінансів України прагнуть коригувати критерії та програми фонду, вони не прагнуть до змін, які прискорять реформи.
Деяких в Києві турбують тісні відносини між Гройсманом і Порошенко. Але у цих відносин може бути один потенційний плюс: він пов'язує Порошенко тісніше з прем'єр-міністром і його успіхами або поразками. Занадто часто в минулому українські президенти знаходилися на деякій відстані від прем'єр-міністра, позиціонуючи себе так, щоб уникнути відповідальності за складну політику уряду, замість того, щоб повністю підтримати зусилля прем'єр-міністра.
Порошенко не давав своєї повної підтримки Яценюку. Як висловився один український спостерігач, президент часто, здавалося, був більше зацікавлений в поясненні або раціоналізації статусу-кво, а не намагався його змінити. Тепер, якщо Гройсман і новий кабінет не зможуть виконати поставлені зобов'язання, це відіб'ється і на Порошенко.
Дружній поштовх
Якщо мої українські співрозмовники мають рацію, новий уряд буде проводити необхідні реформи, в кращому випадку, лише упівсили. Крім усього іншого, це може залишити в дії нинішню систему, в якій олігархи мають величезний і нездоровий політичний вплив. Це буде перешкоджати перспективам України на шляху до становлення сучасною європейською державою.
Міжнародний валютний фонд, Сполучені Штати і Європейський Союз повинні допомогти українському президенту і прем'єр-міністру приймати правильні рішення - просувати вперед програму справжніх реформ і, нарешті, справжню кампанію по боротьбі з корупцією. Захід повинен ясно дати зрозуміти, що подальша допомога буде залежати від цих дій.
