Надія Савченко зуміла за якихось півроку після звільнення з російського полону не просто розгубити довіру до себе, але і стати далеко не самостійним політичним гравцем, який озвучував побажання противника України.
Девальвація образу Надії Савченко має під собою зрозумілі підстави: сили, які його експлуатують, вирішили пожертвувати перспективою і політичним майбутнім заради вирішення нагальних завдань. Нагадаю, що в червні, після ефектного повернення з РФ, найвідоміша українська військовополонянка була не тільки обсипана нагородами, отримала безпрецедентні можливості (парламентарій, член ПАРЄ), але і користувалася найвищою довірою серед громадян України. Однак уже в серпні показники "віри в Надію" скоротилися вдвічі, а сьогодні перший номер "Батьківщини" на виборах 2014 року не фігурує в президентських рейтингах як потенційний фаворит.
Що ж сталося? Заклики Надії Савченко "зрозуміти Донбас" не стали для українського суспільства, яке перебуває в стані стресу, адекватним виходом з ситуації. Наші співгромадяни не сприйняли спроби гуманізації лідерів бойовиків і спочатку несміливі, а тепер уже і відкриті переговори з ними. Савченко визнає, що в Мінську проводила переговори з Захарченком та Плотницьким, і тут ситуація вимагає додаткових роз'яснень.
Читайте також
:
Вони поспішають: хто стоїть за спиною у Савченко
Учасники Тристоронньої контактної групи в Мінську були визначені президентом, отримують директиви від МЗС і РНБО, необхідну аналітичну інформацію від компетентних органів. Їх завдання, серед іншого - демонстрація здатності України вести діалог в цій непростій ситуації, дискутувати з представниками Росії і ОБСЄ. Кремль же наполягає на прямих переговорах "Києва, Донецька і Луганська", чудово розуміючи, що подібні контакти позбавлять українську сторону багатьох аргументів про російську агресію і переведуть протистояння на Донбасі з безпрецедентного для післявоєнної Європи втручання однієї держави у внутрішні справи іншої в "громадянську війну", яких і після 1945 року на континенті вистачало.
Цікаво вийшло, навіть показово: не встиг Сергій Лавров під час щорічного Міністеріалу ОБСЄ в Гамбурзі заявити, що Україні необхідно вести переговори з сепаратистами про звільнення полонених безпосередньо, як Надія Савченко визнала факт зустрічі з Захарченком та Плотницьким. Схоже, є всі підстави говорити про спробу Кремля створити паралельний переговорний процес в Мінську, використовуючи популярність Савченко у власних цілях. Вона, до речі, так і не відповіла, хто уповноважив її на контакти з ватажками бойовиків, але при цьому не приховує готовності продовжувати спілкуватися з ними.
Фактор полонених в умовах неоголошеної війни залишається особливо чутливим для суспільства, і протидіяти йому надзвичайно складно. При цьому з фокусу уваги громадськості і медіа часто вислизає той факт, що на території окупованого Донбасу всім давно заправляють російські військові і спецслужби, місцеві бойовики перетворилися на ширму для дій РФ. Один з тих півтора десятка полонених, які повернулися в цьому році, полковник ЗСУ
Іван Без'язиков, звинувачений СБУ в співпраці з сепаратистами
, Надія Савченко веде власну гру.
Слід нагадати, що кілька тижнів тому Савченко оголосила про прагнення створити власний фонд і суспільно-політичний рух. Нічого дивного в такому форматі немає: серед трьох з половиною сотень політичних партій громадянам важко знайти тих, в кого хочеться вірити. Це усвідомив, наприклад, і Валентин Наливайченко, який експлуатує термін "рух". При цьому Віра Савченко, сестра і довірена особа парламентарія, стала членом Народного Руху України - політичної сили з масштабною історією, що сьогодні переживає не найкращі часи.
У цій ситуації цікавою залишається позиція ВО "Батьківщина", прес-служба якої повідомила про вихід Надії Савченко з партійних лав. Однак в українських реаліях цього кроку буде недостатньо, щоб дистанціюватися від політика, який робить скандальні заяви. Юлія Тимошенко, яка стверджує, що Савченко прийняла рішення про власний політичний проект, і знімає з себе відповідальність за її заяви, робить хорошу міну при поганій грі. Зазначу, що виключення Савченко з фракції може стати підставою для позбавлення її депутатського мандата, що парадоксальним чином може послужити імпульсом для її політичної кар'єри як лідера громадського руху.
Читайте також
:
вирішила ігнорувати Савченко, але є одна проблема
Помітна активізація Надії Савченко пов'язана з прагненням Росії дистанціюватися від конфлікту на Донбасі і переконати світову спільноту у власній непричетності до розв'язування війни на сході нашої країни. Навряд чи можна вважати збігом підвищену гучність публічної позиції Надії Вікторівни на тлі розгляду на саміті ЄС питання про продовження санкцій проти Росії. Безумовно, дії парламентарія інформаційно підкріплюватимуться, і навіть можливе позбавлення Савченко статусу члена ПАРЄ не вплине на її можливості робити гучні заяви в Старому Світі, які підхоплять місцеві медіа.
Звідси завдання - забезпечити ефективну альтернативну точку зору і продовжувати вибудовувати якісну інформаційну політику. І, мабуть, головне: принцип "Не сотвори собі кумира" вкотре підтвердив свою актуальність.
Євген Магда, політичний експерт, спеціально для ONLINE.UA
