Західні аналітики занепокоєні прецидентом із відключенням 4 ключових АЕС в Україні в результаті останьої масованої ракетної атаки армії РФ 23 листопада.
Джерело: The Guardian
Ракетні атаки армії РФ по Україні погрожують безпеці на АЕС
У матеріалі видання зазначається, що захоплена окупаційною армією РФ найбільша в Європі Запорізька АЕС була вимкнена з мережі з вересня на тлі частих обстрілів території навколо неї.
Три інші українські АЕС – Рівненська, Південноукраїнська та Хмельницька – не були прямими цілями останніх ракетних ударів Росії, але їхня безпека опинилася під загрозою.
Повна та одночасна втрата зовнішніх джерел електроенергії для українських АЕС свідчить про те, що ситуація з ядерною безпекою в країні стає все більш хиткою, складною та потенційно небезпечною, - наголосив гендиректор МАГАТЕ Рафаель Гроссі.
Своєю чергою президент НАЕК "Енергоатом" Петро Котін зазначив:
За всі 40 років роботи української атомної промисловості нічого подібного не було, - підкреслив Котін.
Він підкреслив, що на тлі вибуху на Чорнобильській АЕС у 1986 році всі українські атомні електростанції оснащені декількома рівнями захисту, аби подібна катастрофа більше не повторилась.
Під час атаки 23 листопада реактори негайно почали ізолюватися, а дизельні генератори почали працювати, щоб забезпечити циркуляцію води через басейни охолодження, де зберігається відпрацьоване паливо.
Однак повторні атаки на енергосистему України, які ймовірно знову призведуть до аварійних зупинок, створять навантаження на всі компоненти станцій – від ядра до парових турбін і генераторів – у результаті швидкого скорочення, а потім знову розширення при перезапуску.
Головний інспектор з ядерної безпеки України Олег Коріков зазначив, що кожного разу, коли відбувалося аварійне відключення, ризики зростають в рази.
Будь-яке використання системи scram може стати причиною ДТП. Цей процес вимкнення збільшує ймовірність несправності обладнання або помилки персоналу, - зазначив Коріков.
Відомо, що дизельні генератори можуть підтримувати охолодження та інші системи безпеки, але вони не виробляють достатньо енергії, щоб перезапустити електростанцію. Після того, як вся система електроенергії вимикається, цей процес називається "чорним пуском", і що довше триває відключення, то важчим він стає.
Ситуацію ускладнює і те, що зупинка ядерного реактора виробляє ізотоп ксенону в паливних стрижнях, який поглинає нейтрони, уповільнюючи поділ і ускладнюючи його відновлення. Тому зупинка та повторний запуск вимагають значних навичок з боку українського персоналу електростанцій і тиск на них є значним, особливо на працівників ЗАЕС, які працюють під окупацією російських військових.
Після того, як Росія оголосила, що ЗАЕС є частиною російської території і тому перебуває під наглядом "Росатома", деякі експерти помітили у цій зміні ставлення ознаку того, що російські окупанти, можливо, мають намір відступити з ЗАЕС.
Президент НАЕК "Енергоатом" також додав, що другою ознакою того, що вони можуть розробляти плани на випадок виїзду, є систематичне мародерство.
Вони починають красти все, що бачать, і зібрали валізи, щоб вибратися звідти, - зазначив керівник "Енергоатому".
Але колишній працівник ЗАЕС, який поспілкувався з нинішніми працівниками, сказав, що вони не бачили жодних ознак виїзду росіян. Навпаки, кажуть, солдати на заводі готувалися до зими, переносячи свої спальні приміщення до їдальні.
Рафаель Гроссі місяцями намагався домовитися про створення "зони безпеки" навколо АЕС, де обстріли були б заборонені, але Україна наполягає на тому, що така зона має бути повністю демілітаризована.
За словами Котіна, поки невідомо, чи зберігаються в турбінних залах вибухові матеріали. Але мілітаризація Запорізької АЕС посилює постійний тиск на персонал, який змушений утримувати два реактори в режимі "гарячої зупинки", щоб забезпечити певну кількість електроенергії на потреби станції та міста Енергодар.
Коли озброєні люди дихають вам у потилицю в диспетчерській, це просто неймовірно небезпечна ситуація. Якщо у вас є три інші атомні електростанції без стороннього електропостачання, і ви не можете перезапустити їх, тому що мережа не працює, це схоже на три величезні бомби уповільненої дії. Все це разом означає, що ми говоримо про найнебезпечніший момент для ядерної безпеки, - підкреслила старша наукова співробітниця проєкту Гарвардського університету з управління атомом Маріана Буджерин.
Читайте також:
