24 жовтня 2017 року світова спільнота відзначила День Організації Об’єднаних Націй. Саме цього дня 72 роки тому назад набрав чинності Статут ООН, підписаний у 1945 році. Команда Організації Об'єднаних Націй в Україні також відзначала 25 років своєї присутності в країні.
Суверенітет та незалежність, здобуті Україною в 1991 році, відкрили абсолютно нову сторінку в її історичному розвитку. Для прискорення трансформаційних процесів потрібна була народна воля, а також допомога з боку міжнародних організацій. ООН стала однією з перших організацій, які надали таку допомогу - у 1992 році у Києві був відкритий офіс Представництва ООН в Україні.
Причиною революції на Майдані стала потреба громадян у реформах. На тлі подій, що відбулися на Майдані, та внаслідок конфлікту на Сході, проблеми набули особливої актуальності. Для вирішення саме таких викликів, які постали перед країною, ООН ділиться своїм світовим досвідом та експертизою. 30 листопада 2017 року Уряд України та ООН в Україні підписали Рамкову програму партнерства на 2018-2022 роки - саме ця програма визначатиме основу діяльності системи ООН в Україні.
Якими є завдання та досягнення 18 фондів, програм та спеціалізованих установ, які працюють в Україні? Про це ONLINE.UA розповідає у спеціальному проекті, який складається із серії статей, присвячених 25-річчю роботи ООН в Україні.
Після завершення Революції Гідності потреба спостереження за ситуацією з правами людини в Україні загострилася. Тому в березні 2014 року Моніторингова місія ООН з прав людини була розгорнута в Україні на запрошення українського уряду. «Те, що влада сама запросила нас — унікально, — переконаний Бенджамін Моро, заступник голови Місії. — У світі не так багато урядів, які б запросили моніторингову місію, яка звітуватиме про ситуацію з правами людини публічно. Це свідчить про відкритість. Уряд готовий будувати конструктивний діалог і дослухатися до наших порад. Рівень співпраці по інший бік лінії зіткнення зовсім інший, бо там ми маємо справу з озброєними групами, які не є державними суб’єктами».
Один із напрямків діяльності Місії — підготовка публічних доповідей про ситуацію з правами людини в Україні, а також підтримка зусиль влади зі зміцнення національної системи їх захисту. Цього представники досягають шляхом консультування та технічної підтримки. Кожні три місяці Місія публікує доповіді, у яких висвітлює загальне становище з дотриманням прав людини, зокрема й у зоні конфлікту на сході та в окупованому Криму, а також формулює відповідні рекомендації сторонам конфлікту та міжнародній спільноті. Моніторингова місія ООН з прав людини має офіси в шістьох містах України: Києві, Донецьку, Краматорську, Луганську, Одесі і Харкові. Відсутність офісу в Криму Бенджамін Моро коментує так: «Ще у 2014 році Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні мала відкрити офіс у Сімферополі з метою моніторингу ситуації з правами людини на півострові. Однак, цього не сталося через окупацію. З тих пір ми ведемо перемовини і намагаємося отримати доступ, але поки цього не сталося».
У складі Місії 27 спеціалістів з прав людини з різних країн. Їхня робота полягає у спілкуванні з очевидцями й безпосередніми жертвами порушень прав людини. Вони перевіряють достовірність наданої інформації і документують порушення. Як зазначають представники Місії, кінцева мета їхньої діяльності — сприяти встановленню правосуддя та притягненню винних до відповідальності. «Ми стаємо голосом людей, чиї права були порушені, і адвокатуємо за системні зміни. Наша мета – показати людське обличчя конфлікту. Адже збройний конфлікт — це, насамперед, про людей, які від нього страждають. У своїй роботі ми дотримуємося трьох принципів: неупередженість, об’єктивність, нейтральність», — зазначає пан Моро.
Представники Місії переконані: одним із найефективніших інструментів є «захист присутністю». Монітори відвідують місця тримання під вартою, судові засідання, їздять до лінії зіткнення, «сірої зони». «Сама наша присутність уже має стримуючий ефект, — вважає заступник голови Місії Бенджамін Моро. — Я завжди порівнюю це зі стосунками між батьками й дітьми. Коли останні знають, що дорослі поруч, намагаються поводитися добре. Звичайно, це дуже спрощений приклад. Отож, той факт, що ми спостерігаємо, так чи інакше стимулює сторони конфлікту діяти з повагою до прав людини».
За три з половиною роки діяльності Місії вдалося сприяти зменшенню кількості порушень, від яких страждає цивільне населення, сприяти попередженню та розслідуванню випадків катувань, разом із українським урядом формувати таке правове поле, яке сприятиме захисту прав усіх постраждалих від збройного протистояння. «Рекомендації, які Місія надавала і надає Уряду, розглянули, деякі – виконали, та лишилося ще багато роботи. Окрім цього, було впроваджено багато законодавчих ініціатив. Зокрема, Місія брала участь у вдосконаленні законопроекту «Про правовий статус осіб, що зникли безвісти», — зазначає пан Моро.
Основними пріоритетами подальшої роботи Місії ООН з прав людини лишаються сприяння відновленню справедливості для постраждалих, притягненню винних до відповідальності, розбудова діалогу між Урядом, громадянським суспільством та міжнародними партнерами для пошуку та реалізації рішень. Також Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні продовжить шукати шляхи отримання доступу до Криму та публічно доповідати про ситуацію з правами людини на півострові. «Якщо мислити глобально, остаточним показником успіху нашої Місії буде створення в Україні системи, коли винні будуть притягнуті до відповідальності. Коли громадяни зможуть покластися на державу у захисті своїх прав і за допомогою, в першу чергу, звертатимуться не до медіа чи міжнародних організацій, а до влади», — підсумовує Бенджамін Моро.
Над матеріалом працювали: Ірина Родіна, Дарина Мізіна
Як вже повідомляв ONLINE.UA, агентства Організації Об’єднаних Націй (ООН) провели «Флешмоб міст», щоб відзначити Міжнародний день боротьби за ліквідацію насильства щодо жінок.
