Національний Демократичний Інститут (НДІ) провів медіамарафон «Чому гендерна рівність важлива для України?».
Його головною метою було підвищення рівня обізнаності українського суспільства про переваги гендерної рівності, а також розвиток дискусії про необхідність подолання гендерних стереотипів і сексизму.
Участь у марафоні взяли політики, дипломати, державні службовці, представники медіа та лідери громадської думки: посол Канади в Україні Роман Ващук, тимчасовий повірений у справах Посольства Швеції в Україні Давид Емтестам, координатор програм технічної допомоги посольства США Джоан Вагнер, громадські активісти Ольга Айвазовська, Олександр Солонтай, Вікторія Подгорна, Наталія Карбовська, Марія Берлінська, Андрій Круглашов, а також відомі журналісти Ольга Герасим'юк, Юрій Макаров, Лариса Денисенко та Ірина Славінська.
В рамках медіамарафону його учасникам запропонували пройти інноваційний тест, який дозволяє не тільки дізнатися про свідоме сприйняття гендерних ролей в суспільстві, а й зрозуміти підсвідомість.
За словами керівника програми НПМ «Жінки-лідери» Олени Єни, цей тест є новітньою розробкою Гарвардського університету: «Ми адаптували цю розробку до українських реалій. Це цікавий метод дослідження громадської думки і власних стереотипів і упереджень. Це комп'ютерна програма, яка за допомогою вимірювання швидкості відповідей і кількості помилок дозволяє вивчити підсвідомість. В основі тесту лежить вимір зв'язку між деякими поняттями в свідомості людини. В нашому випадку це поняття «жінка - сім'я», «жінка - політика», «жінка - професійне життя», а також «чоловік - сім'я», «чоловік - політика», «чоловік - професійне життя».
Посол Канади в Україні Роман Ващук
Тест абсолютно безкоштовний і доступний усім бажаючим на вебсайтах «Поваги» і проекту «Жінки - це 50% успіху України».
Координатор програм технічної допомоги посольства США Джоан Вагнер після того, як пройшла тест, зізналася, що боялася побачити свої результати. При цьому вона переконує, що важливо розуміти власні упередження. Також дипломат зазначила, що гендерна рівність має економічне обгрунтування, що підтверджує досвід ряду західних країн.
Координатор програм технічної допомоги посольства США Джоан Вагнер
У свою чергу, посол Канади в Україні Роман Ващук, який теж пройшов тест, зазначив: «Освітній рівень українських жінок і інші дані для успіху є. Треба тільки дати їм якісь сигнали, що в політиці і в управлінських структурах на них чекають. Це дозволить повністю використовувати потенціал всього населення».
Тимчасовий повірений у справах посольства Швеції в Україні Давид Емтестам висловив думку, що тестування є викликом нашим уявленням і стереотипам, тому що дозволяє усвідомити їх, а потім вже з ними боротися. «Думаю, цей тест дуже корисний», - додав дипломат.
Тимчасовий повірений у справах посольства Швеції в Україні Давид Емтестам
Ключовим акцентом медіамарафону стала презентація результатів дослідження «Ставлення до жіночої політичної участі в Україні», проведеного Національним Демократичним Інститутом.
З майже 6 тисяч респондентів близько 50% погодилися з тим, що сьогодні чоловіки більше представлені у владі. Але, як підкреслила Мері О'Хейген, директор НДІ в Україні, при цьому 38% опитаних вважають, що обидві статі повинні мати рівне представництво в політичному житті, а тому жінки мають шанс успішно реалізувати себе як політики в Україні.
Варто відзначити, що жінки займають в середньому 22% місць в парламентах світу, але в українській Верховній Раді їх всього 12,08%. До того ж українські друковані ЗМІ та соціальні медіа приділяють більше уваги зміні зачіски екс-прем'єром Юлією Тимошенко, ніж дискусії про роль її фракції в подоланні політичної кризи і участі в голосуванні парламенту щодо довіри уряду.
Роман Ващук і Давид Емтестам проходять тестування
Одним із найбільш стійких міфів про участь жінок в українській політиці є твердження про те, що жінки мало представлені в політиці через те, що виборці віддають перевагу кандидатам-чоловікам. Однак дослідження НДІ показало, що ключовим бар'єром для політичної участі жінок є не гендерні стереотипи виборців, а політичні партії, які стають посередниками на шляху до влади.
Учасники подіумної дискусії «Подолання сексизму і негативних гендерних стереотипів в медіа», яка пройшла в рамках медіамарафону, шукали відповідь на питання: Як і чому ЗМІ посилюють стереотипні ролі обох статей? Чи дає українське суспільство рівні можливості жінкам і чоловікам?
Ольга Герасим'юк, Юрій Макаров та Лариса Денисенко під модераторством Ірини Славінської наважилися говорити публічно про те, що для багатьох журналістів залишається таємницею за сімома печатками.
«На сьогодні журналістика - це не четверта влада, а сфера, яка втратила моральні орієнтири», - критично відзначила Ольга Герасим'юк. Безвідповідальність журналістів за використання сексизму, а власників медіа - за допущення реклами, що принижує гідність жінки, не повинні сходити з рук. Назріла необхідність сформувати четверту владу в країні, чесну і незалежну. І допомогти в цьому може, перш за все, впровадження механізму контролю та відповідальності за порушення етичних норм журналістики», - підсумувала телеведуча.
Незважаючи на подібні приклади, багато українських жінок заперечують те, що вони є жертвами сексизму і дискримінації.
Так аеророзвідниця Марія Берлінська, координатор проекту «Невидимий батальйон», судить із власного досвіду: «Дискримінація жінок в Збройних силах стала дуже помітна під час війни».
За її словами, жінки стикаються з «проблемами оформлення на передовій в АТО - юридично їх не можуть оформити на бойові посади, такі як, наприклад, снайпер, розвідник, командир танка або роти. Як знаходять вихід? Оформляються на низькокваліфіковані посади: швачки, посудомийки, прибиральниці, хоча, фактично, жінки беруть участь в бойових діях».
За словами Марії Берлінської, наслідками таких казусів стають, по-перше, менша зарплата для жінок, по-друге, неможливість отримувати грошове відшкодування в разі поранення, по-третє, перспективи кар'єри в Збройних силах стають досить примарними, якщо в трудовій написано «швачка».
Розвідниця наполягає на тому, що Міноборони та інші відомства країни повинні змінити нормативно-правову базу і надати рівні можливості і юридичний захист тим жінкам-героїням, які вирішують вступати до Збройних Сил і готові служити в АТО.
Отже, марафон триває, оскільки українське суспільство продовжує боротьбу за гендерну рівність. Як скоро чекати українцям змін стереотипних уявлень лідерів політичних партій? Як громадські діячі борються за більш активну участь жінок у владі? Як змінити ситуацію в українських медіа та запровадити механізми відповідальності за використання сексизму та інших видів дискримінації?
Більше про медіамарафон «Чому гендерна рівність важлива для України?» читайте на вебсайтах « Поваги» і проекту «Жінки - це 50% успіху України».
