Команда науковців розробила модель земної атмосфери, яка у далекому майбутньому зазнає колапсу. Експерти Казумі Озакі та Крістофер Рейнхард передбачають, що наша планета буквально втратить весь кисень, але такі події відбуватимуться принаймні за мільярд років та упродовж тисячоліть. Це відкине усе життя на поверхні в розвитку до найстародавніших анаеробних форм — їхні різновиди коливаються від без’ядерних прокаріотів до простих грибів чи водоростей. Про це повідомляє ONLINE.UA з посиланням на журнал Nature.
У моделі вчені використали складні геологічні, біологічні, кліматичні фактори. Період стабільності продовжиться на Землі ще близько мільярда років, після чого почнеться стрімка (для наукових величин) втрата вільного кисню.
Станом на початок третього тисячоліття нашої ери атмосфера складається приблизно на п’яту частину з чистого молекулярного кисню та має невелику частку вуглекислого газу. Це — результат так званої “кисневої катастрофи” 2,4 мільярда років тому. На початку утворення Землі атмосфера не була настільки лагідною до життя, як сьогодні, а в майбутньому вона поверне собі ці властивості.
Згідно з моделюванням, частка кисню за мільярд років може зменшитися у мільйони разів у порівнянні з сьогоденням. Одночасно в атмосфері зростатиме частка метану. Весь процес “колапсу” триватиме кількадесят тисяч років.
Причиною таких змін стане тривалий нагрів Сонця одночасно зі збільшенням його яскравості. Розрахунки Озакі та Рейнхарда вказують на зниження вуглекислого газу в атмосфері, адже його молекули розпадаються під впливом випромінення зірки. За мільярд років це зведе нанівець будь-яку можливість фотосинтезу, бо за цей час речовини просто не стане достатньо.
Як повідомляв ONLINE.UA, астрономи вважають, що близько 700 мільйонів років тому на Венері міг бути помірний клімат. На думку Майкла Вея та Ентоні Дель Дженіо з Інституту космічних досліджень NASA імені Годдарда, близько кінцевої дати планета могла мати температуру на поверхні від 20 до 50 градусів Цельсія. Так, цей показник трохи вищий, ніж земний, проте він все ще є комфортним у контексті появи життя та наявності рідкої води.
