Українське законодавство в сфері гендерних прав потребує доопрацювання.
Про це в коментарі « 112.ua » заявила завідувач відділу теорії держави і права Інституту держави і права ім. В.М.Корецького НАН України Наталія Оніщенко.
«Гендерна рівність – складова загального принципу рівності як принципу демократичної побудови суспільства. Право розуміється сьогодні як рівна міра свободи всіх і кожного – жінок і чоловіків. Втім ні в громадській, ні в науковій доктринальній думці не сформовано відношення та оцінка гендерних прав як першоосновних. На жаль, вони ще залишаються другорядними», - відзначає експерт.
На її думку, слід доповнити існуючу дефініцію гендерної рівності третьою складовою, а саме рівністю результатів.
«У такий спосіб під гендерною рівністю повинні розумітися по-перше, формальна рівність - рівність юридична, закріплена законодавчо, по-друге, рівність можливостей - надання певної законодавчо закріпленої переваги певній соціально-демографічній групі для створення однакових з іншими групами умов на старті. І окремо слід відзначити рівність результату - цілеспрямоване забезпечення ліквідації для конкуруючих сторін перешкод, які можуть бути зумовлені попередньою дискримінацією. Саме ця остання складова не відображена ще достатньо в законодавстві України», - відзначає Оніщенко.
Експерт пропонує внести відповідні зміни в чинне діюче законодавство України, зокрема в Закон України «Про забезпечення рівних прав жінок і чоловіків».
- Категорія
- Культура
- Дата публікації