Нова небезпека для України - західний прогноз щодо війни на Донбасі

Бойові дії на Донбасі загострилися з середини лютого, а число загиблих досягло рівня вересня минулого року - часу перед початком часткового перемир'я. Все не так погано, як було раніше, але чи надовго це і що ж все-таки відбувається?

Про це пише в статті для американського сайту Vox журналіст Зак Бічам. Пропонуємо переклад публікації «Чому війна в Україні почала раптово посилюватися», який зробив ONLINE.UA.
В основному в зростанні насильства винні проросійські сепаратисти, які, ймовірно, намагаються поліпшити своє становище напередодні мирних переговорів. Це (загострення, - ред.) - нагадування про те, що тривала війна в Україні, інформацією про які вже не рясніють перші сторінки видань, до цього часу залишається актуальною і досить небезпечною.
Трохи більше року тому Росія і Україна разом із Францією і Німеччиною досягли домовленостей щодо врегулювання війни, нагадує журналіст. Першими кроками цього договору, названого Мінськ-2, на ім'я білоруської столиці, де проходили переговори (після нищівного провалу першої Мінської угоди), були припинення вогню і відведення важкого озброєння від лінії фронту.
У період з лютого по вересень 2015 року російською стороною нахабно порушувався режим припинення вогню, навіть була проведена наступальна операція по захопленню Дебальцевого. До вересня (за версією автора, насправді наступальних операцій не було з часів захоплення цього міста, - ред.) просування сепаратистів застопорилося, під постійним дипломатичним тиском і економічними санкціями Росія і її ставленики почали дотримання режиму тиші і відведення техніки.
Результат не був миром або закінченням конфлікту - аж ніяк - але, в будь-якому випадку, довгоочікуваним затишшям.
Мінськ-2 також встановив грудень 2015 року як термін реінтеграції східної України (окупованих районів Донбасу, - ред.) назад до решти країні, але, на цей раз, з наданням регіону більшої автономії. Але в строки цього не сталося, і цього немає до сих пір, а Франція і Німеччина заявили про відстрочку терміну виконання на невизначений час в 2016 році.
Поки все це відбувалося, Росія продовжувала озброювати і підтримувати сепаратистські формування, зберігаючи війну. Починаючи з середини лютого, бойовики активізували атаки, зберігаючи їх на рівні, що не доходить до повномасштабного повернення до війни.
Аналітики в цілому покладають відповідальність на Росію, яка, за їхніми словами, швидше за все, прагне відновити конфлікт для поліпшення свого становища перед наступним раундом переговорів.
"Все вказує на те, що Росія поки не готова до угоди по врегулюванню кризи в Східній Україні, в усякому разі, не на умовах, які Київ вважає прийнятними", - вважає старший науковий співробітник інституту Брукінгса Стівен Пайфер.
У своєму випущеному в лютому аналізі Пайфер пише, що в інтересах Росії підтримувати низький рівень конфлікту - періодично підвищуючи градус, коли вона захоче поступок.
«Це дозволить Кремлю роздути конфлікт на більш пізньому етапі, якщо він захоче додатково натиснути на Київ, - пише він.- Найімовірнішим станом, в якому Донбас залишиться в доступному для огляду майбутньому, буде заморожений (або не такий вже заморожений) конфлікт, де немає ні одного великого бою, але немає і повного припинення вогню, і де тривають переговори щодо реалізації Мінська-2, показуючи при цьому убогий прогрес».
Таким чином, на Україну можна чинити тиск з метою здійснити свою частину Мінського договору, навіть якщо Росія цього робити не буде.
Український командир, підполковник Михайло Прокопів припустив, що нинішні дії повинні були "трохи налякати нас", натиснути на українських лідерів в дотриманні Мінських домовленостей.
Зрештою цей мінливий цикл війни на сході України - піки і спади в насильстві - буде дуже дорогим для України, яка страждає від низки політичних і економічних проблем.
«Українців починає виснажувати постійний стан очікування протягом місяців і років - застрягши між спокоєм і напруженістю, війною і миром, безпекою і стабільністю", - пише старший науковий співробітник Інституту євроатлантичного співробітництва в Києві Андреас Умланд в своєму аналізі для Атлантичної ради.
«Ця тактика, в кінцевому рахунку, може спустошити території так званої "Новоросії", тобто південно-східної України (в путінському плані, який не був реалізований і обмежився частиною Донбасу, - ред.), до такої міри, що вони потонуть в ізоляції, депресії, радикалізації та насильстві. За логікою, що стоїть за цим підходом, область рано чи пізно сама здасться Москві».
Саме тому нинішній раунд бою є таким небезпечним. Він дає вагомі підстави припускати, що Росія і її ставленики не налаштовані серйозно на світ, а, навпаки, будуть дуже раді отримати безстроково "заморожений" конфлікт.