Про наші бойові завдання вже знімають документальні фільми — аеророзвідник “Швайгер” з 93 ОМБ “Холодний Яр”

FPV-дрони як засіб знищення ворога

Ще з підліткового віку усвідомив, що війна неминуча. У 2016 році недовго перебував у добровольчому формуванні — проходив різні вишколи, цікавився зброєю та тактичною медициною. Однак до 2022 року офіційно не служив та з дронами ніякої справи не мав.

Ще у 2016 році бачив, як військові працюють з безпілотниками. Пізніше переглянув відео, де ССО на FPV-дронах залітали до росіян на позиції і знімали їхні траншеї. Тоді у мене з'явилась ідея використовувати дрон не лише для розвідки: начинити БпЛА снарядами, полетіти в один кінець та працювати по ворожих позиціях, яку я втілив згодом у життя.

Неможливо усвідомити війну без дронів. Мій товариш привіз з Естонії маленький дрон DJI Mavic 2, на якому літав, щоб роздивитися ситуацію на передовій. З того моменту, ми перейшли на “мавіки”, і стали аеророзвідкою, яка коригує вогонь по ворожих позиціях. Ми перші почали застосовувати FPV у таких цілях.

Дрони змінюють хід війни

На початку повномасштабного вторгнення ми були впевнені, що дрони — це надкорисна річ, але не думали, що вони змінять хід війни. У нас був один чи два дрони, придбані власним коштом або передані волонтерами. Вони були радше як “хитрощі”. Наприклад, подавити вогневу точку чи ще щось.

Завдяки дронам можна бачити всю картину бою, і не треба відправляти людей у посадку, щоб щось подивитися. Тому аеророзвідка залишається пріоритетною мішенню на знищення.

Росіяни використовують ФАБи та КАБи

Я чув від деяких військових: “А, ви — дронщики, то по вас не стріляють”. Вони кажуть, що аеророзвідка — це супер безпечна робота, бо ми начебто сидимо у тилу, і звідти працюємо. Ні, так це не працює. Наприклад, у Бахмуті була максимально автономна робота та цілодобова. Я спав по три години, і знову продовжував працювати.

Якщо нас засік ворог, тоді вже непереливки, адже починаються прямі влучання. Одного разу нам так спалили будинок, машину та боєкомплект до міномета. Росіяни не відстали поки дві хати не згоріло. Ми ледь встигли втекти.

Ворог витрачає багато сил та ресурсу, щоб знищити українські групи БпЛА розвідувального або ударного типу. Вони не жаліють керованих ракет, фугасних авіабомб , щоб стерти нас з лиця землі.

Поведінка армії РФ на передовій

Неодноразово бачили, як росіяни самоліквідуються. На тому тижні спостерігали такий випадок, коли поранений росіянин заповз у воронку від снаряда чи мінометної міни 120-го калібру. Лежав, лежав і “мінуснувся”.

Також була ситуація, коли ворог удав з себе дерево, і не рухався. Вони часто прикидаються мертвими. Завдяки тому, що дрон висить над ними 30 хвилин, ми бачимо, хто залишився живим. Тоді підлітаємо ще дронами, і робимо свою справу.

Товариш летів дроном і дивимось стоїть “Нива” на дорозі між двома селами. Росіяни побачили, що летить FPV і, на жаль, вчасно покинули машину.

Через два дні у російському телеграм-каналі з'являється відео цієї ж “Ниви”. Вони її знімають на телефон і кажуть, що ворожий дрон прилетів і розбив усе обладнання.

Нетипове використання дронів на війні

Рятуючись від окупантів, цивільне подружжя заїхало на лінію бойового зіткнення під час жорстоких боїв під Ізюмом влітку 2022 року. Російські солдати розстріляли їх автомобіль з кулемета. Подружжя залишилось у пастці росіян. Наш аеророзвідник і командир роти вигадали ідею: взяли аркуш паперу, написали на ньому “Іди за мною”, підлетіли дроном і вивели їх на безпечні позиції. Про цю рятувальну операцію Любомир Левицький зняв документальний фільм.

Пізніше ми ще таким способом виводили медиків у Соледарі, коли наш медевак обстріляли. По рації передавали: “Скоро дрончик підлетить, рухайтесь за ним”.

Також за допомогою дронів забирали ворожі БпЛА та рації. На наш дрон в’язали мотузку з магнітом внизу. І з руснявих позицій на бруствері забирали рацію, а з поля — дрон. Тепер потрібно півтонний магніт прикріпити, щоб міномети забирати (сміється — ред.).

У Бахмуті аеророзвідник втрачає по два-три дрони на день

Ми потребуємо всіх моделей дронів, адже вони втрачаються великими кількостями. Дрон — це повноцінний вогневий засіб, який деякі люди недооцінюють. Ми, і русаки, якщо бачимо дрон у польоті, то пробуємо його одразу садити.

Аеророзвідка виконує надважливе завдання — коригує артилерію, або стежить за піхотою. У динаміці роботи не завжди встигаєш контролювати напрям та силу вітру, або заряд батареї.

Один аеророзвідник у Бахмуті втрачав по два-три дрони на день. Їх збивають, гублять або подавляють засобами радіоелектронної боротьби.

FPV та Mavic дуже ніжна річ, адже вони для хобі, а не для боїв. Антени ламаються, або не підходять під певні частоти. Усе приходиться допилювати. Сиджу на позиції, два кілометри від противника з паяльником і міняю радіоприймач. Постійно потрібно щось вдосконалювати. Легенькі ремонти проходять на позиціях, а взагалі — відправляємо у сервіс.

Мільйон дронів на рік для нашої армії — це значна цифра, яка багато чого змінить. Однак, дрони мають бути зроблені під військові потреби, тобто з ретрансляторами та із захищеними частотами. І головне, щоб вони не були однотипними, адже росіяни знайдуть їм протидію. Якщо мільйон дронів будуть на цивільних частотах — це не дасть значного результату.

Чи потрібні українській армії “Народні дрони”?

“Народні дрони”, які виготовляють цивільні на “кухні” — це смішно. Дрони мають бути уніфіковані, з можливостями щось змінити, не докупляючи контролери, плати, схеми і так далі. У дроні з “кухні” багато браку через неякісну пайку та з'єднання. Навіть прикручуючи звичайну камеру, людина може зірвати різьбу, і камера не працюватиме.

Ми вимушені “Народні дрони” допилювати, щоб підходили під вимоги бойових завдань, а це займає час та ресурс. А на дрони з “кухні” потрібно набагато більше часу. І ще переживаєш, чи він злетить на виїзді.

Українські аеророзвідники розносять ворожі позиції

У Кліщіївці, коли кошмарили передній край росіян, ми перехопили їх розмову. Росіянин каже: “Нас розносять FPV. Ротний йому відповідає: “Ти не вигадуй. Можеш не розказувати мені, у них скільки немає”.

Росіяни у процентному співвідношенні переважають нас живою силою. А у технологічному та інженерному, думаю, ми на одному рівні.

Ніколи не було відчуття, що перемога буде за росіянами

Якщо зменшити людський ресурс РФ хоча б у три-чотири рази. Думаю, ми на характері вивезли б і виграли війну. Єдина наша проблема — це великий їхній ресурс зброї та людей. Для деяких українців усе одно новина, що вони мають взяти до рук зброю та захищати свою землю. Війна йде десятий рік. Ми навчились воювати, і вони теж.

У мене ніколи не було відчуття, що перемога буде за росіянами. Проте я спілкуюся з військовим з різних напрямків і знаю, яка буває ситуація в інших. Місцями вона не втішна. І я починаю копатися у своїй голові, іноді проскакує, що ми не переможемо. Проте я глибоко впевнений, що виграємо. Лише люди також мають “порухатися” і не боятися повісток.

Що треба росіянам, аби усвідомити, що вони накоїли? Можливо, у Росії трішки люди роздупляться, коли у них, майже, у кожній сім'ї буде загиблий. Зададуть собі питання: “За що він воював?” Ну, дійсно, за що? Українці теж гинуть, але ми знаємо, що йдемо захищати свою землю.

Коли щось не виходить, воно дуже засідає у голові: “Ти сьогодні не був настільки корисним, настільки міг би”. Бойовий дух піднімається, коли нормально дали під жопу ворогу.

На одному з напрямків ми знищили весь ворожий автотранспорт. Вони “плачуться” по перехватах, що у них немає “буханки”, на якій можна підвезти бійців, або боєкомплект. У них одна машина залишилася на батальйон. Тоді думаю, що саме такі моменти і наближають нас до перемоги.

Мирне життя відтерміновується, поки існує Росія

Цивільні мають порозумітися з військовими. Два роки війни — це не багато у масштабах життя людини, але за цей час люди виснажилися. Військові бачили смерті та важкі поранення. Я помічаю по своїм побратимам, які служать в піхоті, як вони морально виснажилися. Це відображається в усьому.

Після війни планую мати спокійне сімейне життя, виховувати дітей та побудувати будиночок у лісі для ветеранської двіжухи, щоб з побратимами рибалити. Зараз це все, на жаль, відтерміновується.