Недавні дії Росії припускають початок нового етапу російської загрози щодо України, - а також потенційно на Кавказі, в Білорусі або прибалтійських країнах, - який може передвіщати нову великомасштабну військову операцію, пише старший науковий співробітник Американської ради із зовнішньої політики Стівен Бланк.
Про це він написав у статті, опублікованій виданням Newsweek, переклад якої зробив ONLINE.UA.
По-перше, в 2016 році Росія створила 25 військових дивізійних формувань і 15 бригад, збільшивши чисельність особового складу лише на 10 000 чоловік. Це вказує на можливість того, що Росія може прагнути до ведення тривалої широкомасштабної війни з використанням радянської моделі, зокрема армії радянського типу, що складається з «кадрованих частин», які існували лише на папері, поки їх не викликали в рамках масової мобілізації.
Можливість такої мобілізації очевидна, з урахуванням «Кавказу 2016» та інших військових навчань 2016 року, коли Москва мобілізувала сили МВС і всі провінційні цивільні адміністрації, банки виплачували солдатську зарплату "на полі бою", а лікарні забезпечували польові госпіталі. Росія, вочевидь, думає про можливі тривалі непередбачені обставини, і повертається до фантазій про мобілізацію радянського типу.
Читайте також:
тін загнаний в глухий кут, а Донбасу загрожує нове загострення - Андрій Піонтковський
По-друге, в рамках цього військового процесу в 2016-2017 роках Москва створила 1-у гвардійську танкову армію, 40-у армію і 8-у армію і розгорнула їх по всій території кордону з Україною. Штаб 8-ї армії в Ростові-на-Дону, звідки він може при необхідності завдати удару по Кавказу або бути перенесений по повітрю або по морю на Близький Схід.
Більш того, будь-яку з цих армій можна було б швидко перенести у бік Білорусі, щоб придушити там заворушення, якщо білоруський уряд не зможе або не захоче цього робити.
Крім того, в Росії створено чотири нових дивізіони: 150-я мотострілецька дивізія в Ростовській області, 10-а бронетанкова дивізія і 3-я механізована дивізія в Воронезькій області і 144-а мотострілецька дивізія під Смоленськом. Їх штаб-квартири будуть розташовуватися відповідно в 50, 45 і 255 кілометрах від українського кордону.
Крім того, штаб російської 20-ї армії був переміщений ближче до України в Воронеж, з місця колишнього базування на схід від Москви.
Три мотострілкові бригади, які раніше розташовувалися глибоко всередині території Росії, поблизу Казахстану і в Волзькому басейні, також переміщаються на захід. Вони базуватимуться в Білгородській, Брянській і Воронезькій областях, менш ніж в 50 кілометрах від українського кордону.
Пізніші розгортання ще більш зловісні. 8 березня Москва оголосила, що Військово-морський флот Росії приділятиме пріоритетну увагу судам, здатним перевозити війська, які можуть виконувати амфібійні операції - їх можна легко використовувати проти України, Балкан, Кавказу або Близького Сходу.
Читайте також:
Російська пропаганда така вміла, що дивишся - і готовий сам себе знищити
24-26 березня спостерігачі зафіксували десятки танків, розгорнутих в селі Покровське в Ростовській області, поряд з Україною. У той же час Росія розгорнула повітряно-десантні війська в Білорусі, унеможлививши перенаправлення Україною її сил з півночі на південний кордон навколо Маріуполя, що перебуває під загрозою. Ці сили ВДВ також явно є загрозою вторгнення в Білорусь.
Тривають також і кібернетичні напади. За оцінками українського уряду, в листопаді і грудні 2016 року Росія провела 6500 кібератак проти різних українських інституцій, в тому числі міністерства оборони та міністерства фінансів, а також державної скарбниці.
Хакери також атакували енергосистему Києва, що призвело до відключення електроенергії в деяких частинах столиці. Фактично перше відоме припинення живлення в результаті кібератаки відбулося за рік до цього, коли російські хакери відключили енергосистему на заході України в грудні 2015 року.
З початку 2017 року також ще спостерігалася неухильна ескалація числа і масштабів порушень режиму припинення вогню російськими військами. Тільки з 12 по 20 березня було скоєно 336 нападів, в результаті яких загинули дев'ять українських солдат і поранені 35. А 23 березня колишній член парламенту Росії Денис Вороненков був убитий серед білого дня в Києві, в той час як в Харкові вибухнув завод з виробництва боєприпасів, що говорить про повернення до терористичних атак, проведених РФ в Україні.
Читайте також
:
сіяни і "сепари" зараз стали на порядок агресивніше - соратник Яроша
Усі ці дії, вжиті в зв'язку з майбутніми в серпні-вересні навчаннями «Захід-2017» в Білорусі викликають побоювання щодо нового втручання в Україну, Білорусь або навіть на Кавказ, якщо враховувати недавні російські дії. Більш того, зменшилися можливості Путіна для маневру всередині країни, а економічні реформи або зростання малоймовірні. Крім того, армія відчуває брак робочої сили, і нинішній російський оборонний бюджет, ймовірно, досяг межі своїх можливостей.
Можливо, Путін відчуває, що він змушений завдати удару якомога швидше, особливо якщо хоче створити причину, яка виправдовує широкомасштабну мобілізацію в переддень президентських виборів 2018 року.
Ймовірно, наближається період максимальної небезпеки для України, Білорусії або Кавказу.
