Скасування або послаблення економічних санкцій
є для Росії пріоритетом зовнішньої політики. На цьому напрямі Кремль зосередить масштабні зусилля дипломатів і пропагандистів.
Слід розуміти, що санкції - сильний, але обмежений у часі інструмент впливу на одну з країн світової спільноти. У своєму третьому санкційному пакеті держави ЄС, за великим рахунком, стрибнули вище голови, хоча під санкції так і не потрапили російські вуглеводні. Узгоджені дії Заходу помітно погіршують стан російських фінансів, оскільки тамтешні банки не мають можливості кредитуватися у західних фінансистів. Інші обмеження також досить болісно позначаються на економіці РФ.
Барак Обама ще в березні продовжив на рік санкції проти Росії, поставивши нового американського президента перед необхідністю після обрання приймати рішення про пролонгацію або послаблення обмежувальних заходів. Для прийняття аналогічних рішень учасники Європейської Ради збираються двічі на рік, і липневе засідання, якщо вірити прогнозам його майбутніх учасників, стане досить напруженим. 28 держав ЄС готуються обговорити перспективи збереження санкцій.
Відомо, що багато країн-членів ЄС зазнають втрат як від санкцій проти Росії, так і від її
контрсанкцій, що виявилися у відмові від купівлі продуктів харчування у європейських держав
. Відповідно тамтешній бізнес хотів би якнайшвидше відновити відносини з найбільшим торговим партнером, простори якого можна невтомно заповнювати поставками продуктів і високотехнологічних товарів. Для російського керівництва важливо зробити пролом в єдності Заходу з цього питання, причому не стільки з метою отримання товарів, скільки для використання цього факту в пропагандистських цілях. Очевидно, що будь-яке ослаблення європейської єдності в цьому питанні російська пропагандистська машина використовує в своїх інтересах.
Звільнення Надії Савченко було покликане продемонструвати Заходу, що з Путіним можна мати справу. У Кремлі чудово вивчили психологію європейців, тому звільнення української військовополоненої підносять як тріумф власного гуманізму. Зовсім не випадково в Старому Світі спостерігався сплеск добре проплачених закликів представників тамтешньої еліти повернутися до діалогу з Росією. Її високопоставлені представники Володимир Путін і Сергій Лавров після обміну Савченко на ГРУшників відвідали Афіни і Будапешт відповідно, де провели діалоги зі своїми відданими партнерами.
Вважаю, що в Кремлі добре розуміють: скасувати або послабити санкції прямо в липні 2016-го не вдасться. Європейська бюрократична машина розгортається надто повільно. Зате вже в грудні агенти впливу Росії спробують послабити санкційний тиск під приводом зменшення насильства на Донбасі. Далеко не факт, що на той час на сході України встановиться хоча б відносне затишшя, але Росія постарається вжити весь свій вплив для ослаблення санкцій. При цьому Путін продовжує вимагати від України конституційних змін для закріплення особливого статусу Донбасу і амністії бойовиків.
Що в цій ситуації робити Україні? Апелювати до європейської єдності занадто клопітно, здійснювати масштабні перетворення, здатні змінити ставлення ЄС, навряд чи можливо. Схоже, офіційний Київ зробив правильний вибір, направляючи до європейських столиць Надію Савченко, здатну розповісти про жахи перебування в російському полоні. Цей елемент людського фактора необхідно використовувати в українських інтересах.
Євген Магда, політичний експерт, спеціально для ONLINE.UA
