Тисячі американських військових взяли участь у
великомасштабних військових навчаннях"Анаконда" на передовій лінії країни-члена НАТО Польщі, яка межує з Росією Володимира Путіна, її близьким союзником Білоруссю і понівеченою війною Україною. Повідомлення недвозначне - дати зрозуміти Москві, що США і їх союзники серйозно сприймають свої зобов'язання щодо захисту Східної Європи.
Директор Центру зовнішньополітичних досліджень Еллісон при The Heritage Foundation Люк Коффі в своїй статті для The Daily Signal, переклад якої зробив ONLINE.UA, розповів про важливе для США та їхніх партнерів по НАТО значення навчань «Анаконда 2016», які проходили в Польщі з 7 по 17 червня.
10-денні навчання "Анаконда" під керівництвом Польщі завершилися 17 червня. У них брали участь 31 тисяча військовослужбовців з 24 країн, в тому числі 14 тисяч американських військових.
Ці навчання вперше пройшли в 2006 році і переросли в одні з найбільших військових навчань, що проходять в Польщі за останні 25 років.
Згідно із заявою армії США, «ці навчання демонструють подальшу прихильність до того, щоб підтримувати і забезпечити заходи стримування шляхом демонстрації оборонних можливостей союзників в розгортанні, нарощуванні та підтримці бойової потужності».
Це послання запевняє союзників Америки, що США будуть захищати їх у разі, якщо росіяни вирішать вторгнутися в європейські країни НАТО, зазначається в статті.
Російська анексія Криму та вторгнення в Україну змусили багатьох зі східних країн НАТО стурбуватися готовністю Альянсу захистити їх. Історія тільки підкріплює їх занепокоєння.
Росія як і раніше, як за царських часів, вважає Східну Європу своїми задвірками. За приблизними підрахунками, на піку свого розвитку вона розширювалася зі швидкістю майже 90 квадратних миль (близько 233 км) щодня. До 1896 року цар Микола II був коронований як «Імператор Всеросійський, самодержець Московський», а також правитель Польський, Київський, Литовський, Фінляндський, Болгарський «і прочая».
До цього часу Росія вважає їх не суверенними країнами, а територіями, місце яких - під впливом Москви.
Багато з цих країн є членами НАТО, нині вже міцною частиною Заходу. Саме тому вони (будучи союзниками США) побоюються загрози вторгнення. Велика частина їх історії затьмарена російським поневоленням.
Країни Балтії (Латвія, Литва та Естонія) - невеликі і географічно ізольовані від решти НАТО, і в них є численна російська меншість. Вони також зіткнулися з нетрадиційною для них загрозою безпеки - активними заходами, або тим, що зараз прийнято називати «гібридної війною».
Активні заходи є свого роду інформаційною війною. Вони поєднують в собі дезінформацію, пропаганду і маніпулювання громадською думкою з метою здійснення впливу на дії іноземної держави або народу. Активні заходи широко використовувалися радянськими військами в спробі створити нестабільність областях, які становлять інтерес.
Балтійські країни постійно борються з російськими активними заходами в декількох напрямках: їх мовна і інша політика дестабілізуються. Російські ЗМІ купують більше місця, щоб затьмарити місцеві ЗМІ, які виходять місцевими мовами, проросійськими повідомленнями. У Прибалтиці немає необхідності перекладати або адаптувати пропаганду завдяки російськомовному населенню. Тому етнічні росіяни та інші російськомовні громадяни мотивовані змусити їх країни бути ближче до Москви.
Існує також проблема корупції. За даними Індексу економічної свободи, випущеного в 2016 році, Латвія отримала 55 місце в категорії країн, вільних від корупції. Середній світовий показник становить 42,6, і, починаючи з 2013 року, Латвія показала збільшення цього показника. Однак є ще російська еліта і професійні злочинці, що приносять гроші в Латвію. Це привертає небажану увагу і вплив, що притягають Латвію все ближче до Москви. І, нарешті, існує реальна загроза застосування жорсткої сили з боку РФ. Російські військові в останні кілька років все більше пересуваються з метою зміцнити владу над Балтійським морем і повітряним простором над Естонією.
Беручи до уваги ці загрози, чи готове НАТО захищати своїх східних союзників, які перебувають на лінії фронту?
Путін відродив стратегію радянської епохи під назвою «активні заходи» або «гібридна війна» і успішно інтегрував її в свою імперську політику. Її реалізація веде до повільного, стабільно розкладницького впливу в Прибалтиці. З Україною і Кримом він пішов далі, результатом чого стало пряме насильство. Експансіоністська політика може бути нормою для Путіна, але НАТО зобов'язане обмежувати такі апетити щодо своїх членів.
Ось чому навчання «Анаконда 2016» такі важливі. Вони вже викликали критику з боку російського уряду, який заявив про ескалацію напруженості у відносинах між Москвою і НАТО. Міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров назвав ці навчання невиправданими, а також зазначив, що з боку Росії немає жодної загрози будь-якому члену НАТО. Але він не забув додати тезу про «суверенне право Росії забезпечувати свою безпеку заходами, пропорційними поточним ризикам».
У світлі цього для наших союзників (автор говорить про країни-союзники США, - ONLINE.UA) важливо відчути, що про них не забули. Найважливішим аспектом стримування є реальна загроза НАТО, що відповідь на агресію буде військовою. Не показуючи союзникам, що вони можуть вірити в прихильність США зобов'язанням забезпечення їх безпеки, Захід просто прокладатиме шлях для російського вторгнення, резюмує автор публікації.
