У протистоянні між Росією і Заходом середа була днем змішаних сигналів. Вперше за останні два роки відбулося засідання Ради Росія-НАТО, відкриваючи, як сказав посол РФ Олександр Грушко, «відвертий і серйозний» діалог між представниками Москви і західного військового блоку. Зустріч, за наявними повідомленнями, тривала на 90 хвилин довше відведеного часу - тобто, продовжувалась три з половиною години - але це не дало ніяких конкретних результатів. Представники обох сторін посилаються на глибокі розбіжності з таких питань, як Сирія і нарощування присутності НАТО поблизу України та інших країн на периферії Росії.
Американська приватна розвідувально-аналітична компанія Stratfor підвела підсумки переговорів Росія-НАТО і висунула свої припущення про те, що ж буде відбуватися в їх відносинах надалі. Повний звіт приватної розвідки США є в розпорядженні ONLINE.UA.
Незважаючи на те, що зустріч була непродуктивною, сам факт того, що вона відбулася, є визначним. Росія за останні дні показала ознаки того (особливо коли мова йде про Україну), що вона готова піти на компроміс. У вівторок представники так званих "Донецької і Луганської народних республік", сепаратистських територій, які Росія підтримує на сході України, оголосили, що вони відкладуть свої "місцеві вибори", заплановані на цей тиждень, до 24 липня. Нібито відстрочка дасть більше часу для переговорів. Захід і український уряд в Києві стверджували, що вибори повинні бути відкладені, поки не будуть реалізовані необхідні компоненти безпеки мирних Мінських угод. Росія, безсумнівно, підтримувала - якщо не вимагала - відстрочку.
Раніше на цьому тижні президент України Петро Порошенко заявив, що він і президент Росії Володимир Путін домовилися по телефону про можливе звільнення української військової льотчиці Надії Савченко. Засуджена в Росії за звинуваченням у вбивстві, Савченко стала уособленням антиросійських настроїв в Україні: великий плакат з написом "Свободу Савченко" висить в безпосередній близькості від київського аеропорту "Бориспіль". В рамках попередньої угоди, Москва випустить Савченко в обмін на двох росіян, які перебувають в ув'язненні в Україні. Це було б важливим політичним жестом Києва та Заходу. Хоча угода не була остаточно затвердженою, вона може означати ще більше можливостей для компромісу з боку Росії, не тільки по Україні, але, можливо, також, і з інших питань.
Але у російської доброзичливості є своя межа. Обговорюючи обмін ув'язненими з Києвом і затримуючи "вибори" на сході України, в Москві чиниться тиск на Захід в інших областях. Наприклад, російські військові літаки продовжують переслідувати кораблі та повітряні судна США, що проходять в стратегічних областях, таких як Балтійське і Чорне моря. НАТО закликало росіян припинити цю тактику, яка стала ключовою темою на засіданні в середу.
Читайте також: Чим загрожують ігри військових Путіна з США - аналіз приватної розвідки
Росіяни також продовжують військове втручання в Сирії, допомагаючи уряду (президента Сирії - ред.) Башара Асада в його боротьбі проти підтримуваних США повстанців і джихадистських угруповань. Незважаючи на неодноразові прохання Сполучених Штатів переглянути підтримку Дамаска, росіяни (і іранці), за наявними даними, продовжують підтримувати наступальні операції провладних сил. Офіційний представник США повідомив Wall Street Journal, що росіяни нещодавно перенесли свої артилерійські частини на поле бою в Алеппо. Якщо Росія бере участь в більш масштабних сутичках в Сирії, вона стає замішаною у відправці чергової хвилі біженців з країни, посилюючи напругу в Європі.
І, нарешті, росіяни розуміють, що вони не можуть легко конкурувати з військовою міццю Сполучених Штатів або НАТО, тому активно вкладаються в свою ядерну силу, яка викликає тривогу чиновників у Вашингтоні. У Пентагоні все більше побоюються, що Росія може не виконати свій бік угод з контролю над озброєннями, в тому числі Договір про ліквідацію ракет середньої і малої дальності і СНО-III (Договір між Російською Федерацією і Сполученими Штатами Америки про заходи щодо подальшого скорочення і обмеження стратегічних наступальних озброєнь, укладений в 2010 році - Ред.). Існує навіть побоювання, що, так як напруженість у відносинах із Заходом зберігається, Путін може дозволити проводити випробування ядерної зброї в рамках програми військової модернізації Росії. Такий розвиток подій, хоча і відносно малоймовірно на даний момент, може підірвати зусилля двох десятиліть з контролю над озброєннями.
У своїй безвиході відносин із Заходом Росія, мабуть, вибрала стратегію батога і пряника, що охоплює конфлікти в Сирії й Україні, і поширюється на звичайне військове нарощування. Промацуючи свій вплив на плани НАТО, Москва буде робити символічні примирливі жести і висувати суворі вимоги. І переговори між Росією і Заходом, ймовірно, триватимуть в цій манері - з пастками і сприятливими моментами для кожної сторони протягом всього шляху.
