Спостерігачі дуже боялися, що президент Росії Володимир Путін в серпні цього року може почати невелику регіональну війну. Росія пересунула свої вибори в Державну Думу на 18 вересня, і хоча тільки прихильникам Путіна дозволено вигравати, у нього є схильність до "маленьких і переможних воєн" для мобілізації своїх людей.
Старший науковий співробітник Атлантичної ради Андерс Ослунд у статті для сайту Atlantic Council, переклад якої зробив ONLINE.UA, розповів про те, чому
звинувачення ФСБ і російського президента в спробі організації "терактів в Криму" "українськими спецслужбами" схожі на підготовку до активних бойових дій, провів паралелі з попередніми війнами РФ і назвав регіон, в якому вона може розв'язати нову.
У 1999 році початок другої війни в Чечні передував приходу Володимира Путіна на пост президента. У серпні 2008 року Росія напала на Грузію. У лютому 2014 року Росія почала анексію Криму, і цей крок знайшов популярність в країні. Участь РФ в сирійській війні було названо успіхом. За останні два роки економіка Росії перебуває в стані рецесії, що дає Путіну все більше підстав для мобілізації своїх співвітчизників навколо маленької війни.
Серпень - найкращий час для військових дій Москви, тому що ті, хто приймає рішення на Заході, пішли у відпустку. Будівництво Берлінської стіни було розпочато в серпні 1961 року, вторгнення в Чехословаччину відбулося в серпні 1968 року, в серпні 1991 року стався переворот в Москві.
Паралелі з серпневою російсько-грузинською війною 2008 року вражаючі. Цей конфлікт почався одночасно з початком Олімпійських ігор в Пекіні. Завершувався термін повноважень президента Сполучених Штатів, і в країні йшла виборча кампанія. Росія готувалася до великомасштабних військових навчань під назвою "Кавказ-2008" на Північному Кавказі. Кремль звинуватив Грузію в неправдоподібному нападі.
Читайте також:
Кримське загострення: що задумав Путін
Війна в серпні здавалася цілком імовірною через внутрішні причини, але де? Минулого тижня стало ясно, що мішенню стане Україна. На вихідних були зареєстровані великі пересування російських військ із сотнями танків і важкої артилерії на Донбасі і в Криму. Вони були частиною великих російських військових навчань під назвою "Кавказ-2016".
6 серпня російська маріонетка,
ватажок "Луганської Народної Республіки" Ігор Плотницький був важко поранений
(так в оригіналі, відзначимо, що, за словами бойовиків, травми їх ватажка не дуже серйозні, - ред.) в результаті вибуху бомби в його автомобілі на території окупованого Росією Луганська . Українська розвідка звинуватила у трагедії тих, хто веде внутрішню боротьбу за владу в Луганську, в той час як Росія звинуватила українську розвідку.
Протягом 6-7 серпня російські війська зосередилися в північному Криму. Були створені блокпости і закриті три контрольно-пропускні пункти, що з'єднують регіон з рештою України. З'явилися неясні російські повідомлення зі скаргами на "українські вторгнення". Президент України Петро Порошенко закликав українські війська до стану підвищеної готовності.
Потім Путін зосередився на дипломатії. 8 серпня він провів у Москві зустріч лише з половиною з дванадцяти постійних членів його Ради Безпеки, викликаючи припущення про її крайню необхідність. Одразу ж після цього Путін вирушив до Баку, де зустрівся з президентом Азербайджану Ільхамом Алієвим і президентом Ірану Хасаном Рухані. 9 серпня в Санкт-Петербурзі він прийняв президента Туреччини Реджепа Тайіпа Ердогана.
10 серпня Федеральна служба безпеки і Путін зробили гучні заяви. ФСБ, спадкоємиця КДБ, опублікувала на своєму сайті заяву, в якій стверджує, що запобігла "терактам", підготовленим спецслужбами України на ключових об'єктах інфраструктури в Криму. Ймовірна мета акції полягала в "дестабілізації суспільно-політичної ситуації під час федеральних і регіональних виборів".
Згідно з повідомленням, 6-7 серпня була виявлена група "терористів", і один співробітник ФСБ загинув в перестрілці. Кілька українських і російських громадян були затримані з двадцятьма саморобними бомбами. У ніч на 8 серпня (за версією російської пропаганд, - ред.) спецназ Міністерства оборони України разом із "терористичними групами" здійснили ще дві спроби прорватися. В результаті інтенсивної перестрілки загинув один російський солдат.
До сих пір Росія не надала жодних доказів, і ця частина Криму була закрита для відвідувачів. Українські експерти припускають, що проблемою росіян, можливо, були дезертири.
Офіційна заява послідувала за офіційно спланованими "витоками" з правоохоронних органів в державних ЗМІ РФ. Одне видання стверджувало, що "диверсанти" нібито збиралися підірвати великий завод "Кримський титан"; інше натякнуло, що вони мали намір підірвати вагон з кримськими "лідерами" по дорозі з Сімферополя до Ялти.
Очевидно пильні і підготовлені, всі силові інститути України в досить різких висловлюваннях миттєво спростували свою причетність до названих подій. Вони заявили, що нічого не сталося, і що ця заява ФСБ була спробою виправдати агресію російських військових на тимчасово окупованій території. Секретар ради національної безпеки і оборони Олександр Турчинов назвав заяву "істеричною і брехливою" і додав, що "провокаційні марення ФСБ є елементом гібридної війни, яку веде Росія проти нашої країни".
Страшнішою була безкомпромісна заява Путіна про те, що "Україна обирає терор", і що Київ намагається спровокувати конфлікт з Москвою. Він додав, що це "дуже тривожна інформація, справді, наші спецслужби запобігли проникненню на територію Криму диверсійно-розвідувальної групи Міністерства оборони України. І, звичайно, в цих умовах зустрічатися в нормандському форматі - безглуздо". Нормандська група, яка здійснює нагляд за мінським процесом, повинна була зібратися на майбутній зустрічі G20 в Китаї 4-5 вересня.
Путін продовжив: "Ми, звичайно, зробимо все для того, щоб забезпечити безпеку об'єктів інфраструктури, громадян, вживемо додаткових заходів щодо забезпечення безпеки, причому це будуть серйозні додаткові заходи: технічні і не тільки".
Петро Порошенко відповів, що Путін "придумав теракти"
, щоб пригрозити Україні. Саме Росія, сказав він, щедро фінансує тероризм в Україні.
Здається, Путін обрав час і місце. Він зробив необхідне дипломатичне маневрування. Його військові прибули на місця. Він сфабрикував казус беллі (формальний привід для оголошення війни, - ред.), який нагадує Гляйвіцький інцидент в 1939 році, що передував нападу гітлерівської Німеччини на Польщу.
Беручи до уваги місце розташування російських військ, Кремль, можливо, хоче захопити давно обговорюваний "коридор" з Маріуполя до Криму після того, як він не зміг побудувати міст через Керченську протоку, робить висновок автор статті (відзначимо, що українські військові експерти з 2014 року спростовували можливість формування такого коридору, позаяк навіть взяття Маріуполя принесе російським військам величезні втрати. Разом з тим, із загостренням в Криму знову виникло питання про таку загрозу, - ред.).
