Путін веде на Донбасі війну нового типу: Україна може завдати удару грошима
Категорія
Політика
Дата публікації

Путін веде на Донбасі війну нового типу: Україна може завдати удару грошима

Путін веде на Донбасі війну нового типу: Україна може завдати удару грошима
Джерело:  online.ua

Ескалація

агре

сії Росії в районі Авдіївки поставила кілька запитань, на які необхідно відповідати, не чекаючи завершення конфлікту на Донбасі. Справа в тому, що конфлікт на сході України є не тільки найбільш інтенсивним в Європі за останніх 20 років, але і безпрецедентним по впливу на об'єкти інфраструктури.

Сьогодні вже зрозуміло, що анексія Криму та розгойдування Донбасу готувалися в Кремлі протягом тривалого періоду. Розрахунок простий: об'єктом експансії повинні були стати території, де вплив "русского міру" був максимальним, а українська державна політика - неефективною. Крим, до того ж, має ключове значення як військово-морської бази, і сьогодні Росія перетворює півострів на непотоплюваний авіаносець. Донбас же Росією розглядався і розглядається в іншій якості.


Улітку 2014 го була зроблена спроба створити ланцюжок "народних республік", яка повинна була відрізати основну частину української території від чорноморських і азовських морських портів. Якби задумка вдалася, то Україна втратила б можливості експорту, і це зробило б украй негативний вплив на національну економіку. Але захисники Маріуполя вистояли, і сьогодні загроза, хоча і існує, не є настільки критичною.


Після усвідомлення провалів своїх планів загарбники вивезли в Росію обладнання ряду підприємств, які не мали аналогів в РФ і стратегічно важливих для неї. Грабіж геополітичного масштабу, безумовно, отримає оцінку в Міжнародному суді ООН, але це рішення буде нескоро. Разом з тим, на тимчасово неконтрольованих територіях залишився ряд підприємств, що становлять основу українського промислового та енергетичного потенціалу. Проста історія з географією: якщо українські військові до 2014 року в одиничних випадках розглядали можливість агресії з боку Росії, то чи варто дивуватися, що і теплоелектростанції були розраховані на поставки донбаського вугілля.


Сьогодні Україна продовжує отримувати вугілля з цих територій, яке добувають зареєстровані офіційно підприємства. Вони платять податки і зарплати шахтарям в гривні, забезпечуючи такий-сякий добробут жителів окупованих територій. Напевно, для багатьох це виглядає дивно, для когось - вкрай обурливо, і на цій проблемі варто зупинитися окремо.


Значна частина населення України живе в парадигмі навіть не Другої світової, а Великої Вітчизняної війни, яка була зіткненням двох тоталітарних держав. Під час тієї страшної війни репресивний апарат, цензура сприймалися як щось само собою зрозуміле. Сьогоднішній конфлікт Росії та України - це війна нового типу, неоголошена, але від того не менш запекла. Кремль ставить перед собою зрозумілу мету: підпорядкувати своєму впливу Україну, а не захопити повністю її територію, зруйнувати віру українців у власну державу.


Відрізавши промислово розвинену частину України, Росія прагне послабити її економічно. Чи повинні бути на окупованій території продукти і товари широкого вжитку з маркуванням "Зроблено в Україні"? Чи можуть отримувати шахтарі, металурги, інші працівники, які продовжують працювати в ОРДЛО, зарплату в гривнях? Відповідь виглядає очевидною, як мінімум, виходячи з міркувань гуманності. Якщо говорити зовсім просто, то раз в державі відсутня програма інформування жителів непідконтрольних територій про ситуацію в Україні та світі, треба намагатися нагадувати про себе українськими товарами і українськими грошима, як би цинічно це не звучало.


Є ще один важливий нюанс - досвід конфліктів на пострадянському просторі погано підходить для донбаського кейса. Промисловий потенціал Придністров'я набагато слабкіше, але тамтешні підприємства були змушені шукати можливості для зовнішньоекономічної діяльності через Кишинів. Але у самопроголошеної ПМР немає взагалі ніякого кордону з Росією, на відміну від 400-кілометрової ділянки російсько-українського кордону, яка сьогодні не контролюється нашими прикордонниками на Донбасі. Говорити про промисловий потенціал Нагірного Карабаху, Південної Осетії чи Абхазії дещо наївно. Росія завдала розважливий удар по Донбасу, і протистояти їй потрібно асиметрично.


Читайте також

:

Контузило Трампом:

Україні потрібно терміново позбуватися наслідків


У Верховній Раді говорять про необхідність прийняти закон про статус окупованих територій. Мабуть, варто де-юре зафіксувати те, що існує де-факто. Але при цьому не варто забувати про кілька мільйонів громадян України, які живуть в ОРДЛО, і про те, що гібридна війна йде, перш за все, за уми, а вже потім - за території. Тому до прийняття закону куди ефективніше буде не влаштовувати піар-акції з "блокадою" поставок, що більше нагадують перекличку зі "сміттєвою блокадою" Львова, а формулювати і прагматично реалізовувати інтереси України. Сьогодні вона потребує висококалорійного вугілля Донбасу, і необхідно докласти необхідних зусиль для його безперебійних поставок.



Євген Магда, політичний експерт, спеціально для ONLINE.UA

Залишаючись на онлайні ви даєте згоду на використання файлів cookies, які допомагають нам зробити ваше перебування тут ще зручнішим

Based on your browser and language settings, you might prefer the English version of our website. Would you like to switch?