Саміт G-20 в китайському місті Ханчжоу вже звично пройшов під акомпанемент фантастичних припущень і дивовижних версій. Однак багато з них дуже далекі від дійсності. Наприклад,
Володимир Путін, який фактично заявив про поступки в питанні майбутніх зустрічей з Петром Порошенком у Нормандському форматі, видаватиме візит в Китай за свою "перемогу".
Багато хто вважає, що «Велика двадцятка» - це щось на зразок світового уряду, проте це не так. Простий критерій: ухвалення за підсумками зустрічі комюніке - узгодженого інформаційного повідомлення її учасників - зайве тому підтвердження. Інтереси двадцяти провідних держав світу занадто різновекторні, але їх лідерам необхідно періодично зустрічатися, щоб, серед іншого, підтверджувати власну значимість і високу ступінь впливу на світову політику, нехай і найзагальнішими словами.
Чи сталася в Ханчжоу #зрада по відношенню до України, адже наших представників на зустрічі в Китаї не було? Вважаю, що ні, оскільки переговори в Нормандському форматі без участі України не відбулися, хоча Кремль намагався їх організувати. До речі, Ангела Меркель і Франсуа Олланд не тільки по черзі поспілкувалися з Володимиром Путіним, а й провели зустріч із
Бараком Обамою, який при особистому спілкуванні зі своїм російським колегою дав зрозуміти
, що санкції проти Росії будуть скасовані тільки після втілення в життя Мінських домовленостей. Ще один нюанс: Обама і Путін обговорили питання кібербезпеки, що дозволяє припустити, що у Вашингтоні не повірили виправданню Кремля щодо його непричетності до злому бази даних Демократичної партії.
Ангела Меркель підтвердила, що без України в Ханчжоу її доля не обговорювалася, а Франсуа Олланд висловив надію на зустріч незабаром в Нормандському форматі. І тут починається найцікавіше: якщо
Путін у спілкуванні з російськими журналістами висловив готовність розмовляти з Петром Порошенко
м і визнав можливість проведення переговорів в «форматі Нормандії» (після провокації з "українськими диверсантами" в Криму він від зустрічей з українським президентом категорично відмовлявся), то прес-секретар російського лідера Дмитро Пєсков підкреслив, що для підготовки цієї зустрічі ще необхідно виконати чимало роботи. З високим ступенем впевненості можна сказати, що вона не відбудеться до 18 вересня - дня проведення виборів до Державної Думи РФ. Та й потім ймовірність її проведення не виглядає стовідсотковою, багато залежатиме від внутрішньополітичних резонів російського керівництва.
Володимир Путін спробував використовувати саміт G-20, який проходив в Китаї, максимально прагматично. З одного боку, йому це вдалося - в Піднебесній не стали публічно заперечувати сумнівні заяви російського президента, дозволивши йому зберегти обличчя. Завдяки цьому участь Путіна в нинішньому саміті «двадцятки» виглядала куди респектабельніше в порівнянні з конфузом в австралійському Брісбені, що стався два роки. Там володар Кремля практично не зміг вписатися в формат і був змушений покинути зустріч достроково. На цей раз російська пропаганда понесе громадянам РФ і іншим споживачам численні меседжі про надзвичайний успіх російського президента, який вкотре переграв західних лідерів.
Секрет путінського «успіху» надзвичайно простий: на відміну від своїх колег з США і ЄС, він практично не залежить від думки виборців. Путін не залежить від результатів виборів, тому може собі дозволити робити ні до чого не зобов'язуючі заяви про те, що самміт G-20 «пройшов з душею», відновлення відносин з Анкарою проходить не так швидко, як хотіли б турецькі колеги, а США залишаються стратегічним партнером Росії в сфері безпеки.
Дозволю припустити, що російська пропагандистська машина почне найближчим часом просувати меседж про стратегічний успіх Путіна на саміті в Ханчжоу, ось тільки знайти йому об'єктивне підтвердження буде непросто. Ну а українській і європейській дипломатії належить зосередитися на відновленні переговорів у Нормандському форматі.
Євген Магда, політичний експерт, спеціально для ONLINE.UA
