У середу, 29 червня, верхня палата російського парламенту схвалила
законів по боротьбі з тероризмом, який, не дивлячись на те, що з нього були виключені найбільш жорсткі пропозиції, все одно називають одним з найбільш репресивних документів з часів Радянського Союзу. Положення законопроекту настільки жорсткі, що навіть прихильники Володимира Путіна виступають проти нього, що саме по собі нечувано і унікально для сучасної РФ. Президент Росії тепер повинен вирішити, чи слід підписувати закон.
Американська приватна розвідувально-аналітична компанія Stratfor розповіла про резонансний російський законопроект і те, який вибір належить зробити президенту РФ Володимиру Путіну. Звіт приватної розвідки США є в розпорядженні ONLINE.UA.
Відомий як «пакет Ярової» новий законопроект охоплює широке коло питань. У разі схвалення Путіна закон зробить публічне підбурювання до заворушень, збройних заколотів і терористичної діяльності в засобах масової інформації або в інтернеті кримінально караним злочином, починаючи з 20 липня. Більш того, тим, хто знає про подібні види діяльності, але не повідомив про них до відповідних органів, загрожуватиме тюремне ув'язнення. Фінансування цих заходів буде федеральним злочином. Будь-який терористичний акт або фінансування нападу за кордоном, в результаті якого постраждає або загине громадянин Росії, піддаватимуться судовому розгляду в Росії. Релігійна діяльність, визначена урядом як «місіонерство», буде заборонена скрізь, за винятком районів, виділених і контрольованих владою.
Російські телефонні та інтернет-оператори будуть зобов'язані зберігати дані своїх користувачів (повідомлення, дзвінки і мобільну активність онлайн) протягом трьох років, з можливістю доступу влади до них. Будь-яка онлайн-послуга (соціальні мережі, електронна пошта, веб-сайти або додатки для обміну повідомленнями), яка використовує зашифровані дані, зобов'язана буде допомагати Федеральній службі безпеки - наступнику КДБ - розшифровувати повідомлення. Влада також матиме ширші повноваження у визначенні «злочинної діяльності» в інтернеті, а вік, з якого можна притягати до кримінальної відповідальності, буде знижений до 14 років.
Навіть просте обговорення заворушень, протестів, "кольорових революцій" і тероризму в інтернеті або недонесення про такі факти стануть кримінальними злочинами. Як йдеться в редакторській статті сайту «Медуза», закон означатиме, що «ви - або слідчий, або злочинець». Словом, ці заходи є відродженням поліцейської держави.
Депутат від партії «Єдина Росія» Ірина Ярова, яка раніше виступала з ініціативами щодо криміналізації гомосексуалізму, дозволу поліції стріляти по натовпу і обмеження іноземного фінансування неурядових організацій, висунула і цю скандальну ініціативу. Ярова проштовхнула суперечливий законопроект всього за тиждень, використовуючи побоювання щодо високої терористичної загрози по всьому світу і події в Україні 2014 року, стверджуючи, що подібна нестабільність загрожує Росії.
У Кремля багато страхів. Його основні проблеми пов'язані з заворушеннями, які можуть спричинити застійна економіка і вересневі парламентські вибори. Маніпуляції Кремля на попередніх виборах викликали протести по всій країні. Економічна і політична напруженість перед цим голосуванням ще вище, і немає впевненості, що правляча партія «Єдина Росія» може зберегти свою більшість в нижній палаті парламенту (Держдумі РФ, - ред.). Ці вибори вважаються перевіркою шансів Путіна виграти президентські вибори на четвертий термін у 2018 році і дають Кремлю хороший привід зайняти позицію, яка дозволить скорегувати результати виборів і запобігти будь-якій негативній реакції. Нове законодавство забезпечило б залізний кулак, якого потребує Кремль. Але він не може передбачити реакцію, яку ухвалення законопроекту викличе у всього політичного і ділового спектра жителів Росії.
Це рідкість для РФ, але прокремлівські політики, активісти і законодавці висловлюються проти поспішно ухваленого законопроекту. Багато представників міністерства зв'язку просили притримати його остаточне затвердження, поки всі деталі не будуть вивчені більш глибоко. Колишній президент Республіки Татарстан і нинішній державний радник Мінтімер Шаймієв публічно виступив проти законопроекту. І, незважаючи на те, що Росія надала йому притулок, Едвард Сноуден виступив проти нового закону, назвавши його «Великим Братом» Росії.
Напередодні голосування в середу глави провідних телефонних та інтернет операторів Росії написали листа до Ради федерації - верхньої палати парламенту РФ - назвавши поправки «технічно і економічно невиправданими» і заявивши, що вартість розширеного зберігання даних розорить компанії. Російські експерти в сфері інформаційних технологій підрахували, що кожній компанії в світі, що займається зберіганням даних, знадобитися сім років безперервної роботи, перш ніж у Росії буде інфраструктура для того, щоб пристосуватися до зберігання та обробки такої кількості даних.
Хоча законопроект був прийнятий в обох палатах парламенту, багато законодавців тепер стверджують, що ніколи не бачили реальних документів. Депутати від комуністичної партії перед голосуванням поскаржилися, що вони отримали проект всього за кілька годин до цього. У Раді федерації, яка традиційно голосує одностайно, 16 сенаторів або голосували проти, або утрималися. Навіть радник президента і голова Ради з прав людини Михайло Федотов звернувся до Путіна з проханням відкласти остаточне затвердження закону. Такого роду розбіжності були нечуваними в останнє десятиліття.
За словами прес-секретаря Путіна, президент РФ візьме до уваги широко поширене бажання щодо відстрочення введення в дію цього закону. Незважаючи на його все ще високий рейтинг, Путіну загрожує розкол серед своїх соратників, деякі з яких вважають, що Росія потребує більш суворих законів, в той час як інші - що країна стає все більш репресивною. Путін вже давно намагається збалансувати ці дві сторони. Але з урахуванням економічної кризи та наростаючого тиску ззовні російському лідерові доведеться зробити вибір, який сформує майбутнє Росії на довгі роки.
