росія хоче позбутися власного сорому через експансію та привласнення – академік Української академії наук Віталій Луньов
Категорія
Україна
Дата публікації

росія хоче позбутися власного сорому через експансію та привласнення – академік Української академії наук Віталій Луньов

росія хоче позбутися власного сорому через експансію та привласнення – академік Української академії наук Віталій Луньов
Джерело:  online.ua

Чому росія не прагне до новизни і не може змінитися, а також як пов'язані російська експансія та її власний сором обговорили у новому випуску циклу етерів «Свідомі про несвідоме» на ютуб-каналі online.ua.

Джерело:  ютуб-канал online.ua

Доктор психології Василь Мосійчук відзначив мильну бульбашку, в якій живе викривлена росія та дзеркальну хворобу, яку вона має.

Вбили їхнього військового, а вони кажуть, що нашого вбили. Сказали, що перемелюють в Бахмуті росіян і там розкладаються їхні тіла, а вони кажуть: «Ми перемелюємо українців». Що це за психологічна гра?

Чому російська пропаганда працює на росіян

Професор нейропсихології Богдан Ткач пояснює, що це класична модель російської пропаганди: чим брехня неймовірніша, тим краще вона сприймається, тому що населення росії має ослаблення дорзолатеральної частини мозку, яка відповідає за творчість.

Таким чином, вони є всі покірні, виконавчі, довірливі.

А також у них є дисфункція кори, коли люди не люблять змінювати свій погляд, свої цінності. Росія не може сприймати нічого нового і не прагне до новизни. Але вони тягнуть нові телефони від нас, унітази. Врешті-решт, вони прагнуть до новизни. Але немає радикальних змін. Можливо, з тими речами, які у нас вкрали, до них приходить розуміння, що люди живуть інакше, багатше, краще. Можливо, їхній світ є кращим, якщо вони багатші, ніж ми.

Наразі професор нейропсихології бачить, що в росіян з’являється тенденція уяви, тому дуже важливо, що вони починають сумніватися.

Богдан Ткач кластеризує цю групу на ортодоксів, які не зміняться, на частину, яка не знає, чому вона підтримує ідеологію рашизму.

Друга частина, яка проти цього, боїться виступити. Вони знають, що як тільки вони вийдуть на світло, їх "зачинять", тому вони перебувають в стані очікування і виживання. Це позитивна тенденція.

Як пов'язані сором та мародерство росіян

Академік Української академії наук Віталій Луньов розповідає, що нещодавно дізнався, що в Радянський Союз першим привіз унітази маршал Жуков.

В інтернеті можна подивитися лист того, що він навіз. Це від маршалів до звичайних людей – вони везуть все з цивілізації. Це така історична похибка і нав’язливе бажання… Те, що важко ідеалізувати, бо воно тобі вказує на почуття сорому, це краще присвоїти собі. І тоді ти уникаєш почуття сорому.

Також академік додав свою думку щодо того, що відчуває росія.

Є цікавий британський аналітик Бенджамін Кілборн. Він класно аналізує російську літературу і культуру. Він зазначає, що, росія живе в неминучому соромі через своє буття. І те, що потім ми бачимо, це форми компенсації через примітивні варварські дії і вчинки, аби позбутися вічного сорому, але не шляхом досягнення, як це буває в цивілізаційному процесі, а шляхом експансії та привласнення. Тобто це така цивілізація.

Богдан Ткач зазначив, що в російській літературі людина ділиться своїми помилками, своїм оманливим висвітленням подій, що коли росія програла, це героїзм.

Все ґрунтується на брехні. І це їхня культура, мистецтво. Тотальна брехня. Це фейкова росія – на одних міфах.

Учасники цього випуску «Свідомі про несвідоме»:

  • Василь Мосійчук, доктор психології, автор наукових робіт, поет

  • Віталій Луньов, клінічний професор психології та клінічного нейропсихоаналізу, член Американської психологічної асоціації, академік Української академії наук

  • Богдан Ткач, клінічний професор нейропсихології, доктор психологічних наук з медичної психології, старший дослідник та лікар

«Свідомі про несвідоме» — це цикл психологічних етерів за участі провідних спеціалістів з різних областей, від психології до міжнародної економіки. Учасники етерів беруть до обговорення актуальні проблеми, з якими стикаються українці під час війни.

Залишаючись на онлайні ви даєте згоду на використання файлів cookies, які допомагають нам зробити ваше перебування тут ще зручнішим

Based on your browser and language settings, you might prefer the English version of our website. Would you like to switch?