До
згадки народного депутата Андрія Артеменка на сторінках New York Times як одного з авторів плану по нормалізації російсько-українських відносин він не відзначався політичною активністю. Втім, повністю проігнорувати "план Артеменка" не можна, оскільки він є одним з елементів тиску на Україну.
Колишній бютівець в Київраді, а тепер вже і колишній радикал (соратника Олега Ляшка виключили з фракції за несанкціоновану зовнішньополітичну активність) стверджує, ніби став рупором групи колег-парламентаріїв. Мовляв, запропонував вже колишньому раднику Дональда Трампа з питань національної безпеки Майклу Флінну перспективу врегулювання конфлікту Росії та України. Якщо врахувати, що 24 грудня Андрія Артеменка допитували в Генеральній прокуратурі, припустимо, що там він назвав імена своїх співучасників. Згадка побіжно прізвища Валентина Наливайченка, який дав зрозуміти, що він передав заокеанському Мін'юсту компромат на Петра Порошенка, навряд чи заслуговує на увагу: колишній голова СБУ і другий номер УДАРу вже рік на підтанцьовці у Юлії Тимошенко.
Частина спостерігачів вважає, що "план Артеменка" написаний не без участі Леді Ю, яка таким чином вирішила реалізувати свої політичні інтереси. Хто-хто, а Тимошенко завжди намагалася домовлятися з Москвою, тому ідея відмови від Мінських домовленостей і референдуму про оренду Криму на термін набагато довший горизонту мислення українських політиків для неї - практично безпрограшний варіант. Юлія Володимирівна здатна гаряче переконувати співгромадян у правильності практично будь-якого сценарію розвитку подій, хоча сьогодні лідер "Батьківщини" продовжує баражувати над процесом, чекаючи можливості для завдання єдино можливого удару.
На "план Артеменка" зреагував і Павло Клімкін, що виглядає досить несподіваним. Якщо врахувати, що в пресі стали активно мусувати ще й "план Манафорта", поява якого виглядає відволікаючим маневром від складнощів Дмитра Фірташа, нескладно здогадатися, що подібні пропозиції з'являтимуться в інформаційному просторі і надалі. Варто нагадати про ініціативи Віктора Пінчука та Василя Філіпчука, що вже зіграли свою роль в процесі зондування громадської думки. Укупі з заявами російських офіційних осіб ці дії дозволяють дійти очевидного висновку.
Росія має намір забезпечити збереження за собою Криму і скорочення західних санкцій, які є для неї проблемою. Ликом в рядок цього процесу стали
спроби Надії Савченко своєю присутністю на окупованому Донбасі легітимізувати бойовиків
. Такі спроби, на перший погляд, малоефективні, але це, швидше за все, - тільки частина комплексу ініціатив. У Кремлі добре розуміють ступінь зацікавленості Заходу в припиненні збройного конфлікту на сході України, тому постійно гратимуть на цьому. Росія має намір в ручному режимі регулювати ступінь напруженості і температуру протистояння на Донбасі, одночасно пропонуючи українським офіційним особам забути про Крим. Можливо, за окрему плату.
Читайте також
:
чекає, що українці з'їдять себе самі: про нові переговори по Донбасу
Ефективно протистояти цій тактиці Кремля можна тільки одним шляхом: в найкоротші терміни розробивши і прийнявши стратегію повернення Донбасу і Криму, написану в таких формулюваннях і затверджену на такому високому державному рівні, щоб ні у кого і думки не виникало, що Україна може відмовитися від шматочка своєї території. В іншому випадку провокаційні плани і далі підриватимуть довіру до влади, виступаючи в ролі каталізатора для чергової масштабної #зради.
Євген Магда, політичний експерт, спеціально для ONLINE.UA
