Коли у березні уряд України заблокував доступ до двох найпопулярніших російських сайтів, багато виступили на підтримку цього кроку, як необхідного для запобігання пропаганди, в той час як інші висловили заклопотаність з приводу втрати свободи слова.
Про це пише у своєму матеріалі Newsweek, переклад якого зробив ONLINE.UA.
Ніхто ще не може сказати, чи допоможе блокування ВКонтакте і Однокласників Києву послабити політичний тиск і вплив Москви. Але в цій ситуації є один явний переможець - Facebook.
Кількість українських користувачів на Facebook зросла, приблизно, на два з половиною мільйони з початку травня. Таким чином, загальна кількість українців у цій соцмережі досягла дев'яти мільйонів, про це повідомляє українське дослідницьке агентство Watcher.
Рішення Києва про внесення популярних російських онлайн сервісів в «чорний список» залишається спірним. Крім ВКонтакте і Однокласників, Київ заборонив використання найпопулярнішої російської пошукової системи Яндекс, а також, одного з найпопулярніших поштових доменів - Mail.ru.
Всі ці вебсайти використовувалися для поширення новин та повідомлень про тяжкі і напружені політичні відносини між Росією й Україною. Збройні сили України в даний час знаходяться в трирічному збройному конфлікті з проросійськими бойовиками у східних регіонах країни, а Київ лобіює повернення Криму, який був анексований Росією у 2014 році. Більше 10 000 чоловік загинуло в боях на сході України, але нинішня низька інтенсивність конфлікту означає, що число загиблих зростає не так швидко і є невелика надія на вирішення проблеми.
Москва і Київ представили протилежні та взаємовиключні звіти про серію подій, які привели до таких плачевних наслідків. Україна представила Росію як агресора, прихильника сепаратистів і окупанта Криму. Росія ж зобразила невинність, заявивши, що не знає, як проросійські війська на кордоні з Україною знайшли кошти на те, щоб утримувати одну з найбільших армій в Європі протягом трьох років.
Москва раніше також стверджувала, що вона не має нічого спільного з військами, які анексували Крим у 2014 році, але з тих пір, все ж, визнала, що це була російська військова операція.
Законодавчі органи обох країн по-різному дивляться на події в Криму і на сході України. У той час, як Україна збільшує міру покарання для тих, хто проявляє симпатію до сепаратистських сил, розглядаючи їх поведінку як образу суверенітету країни, Росія, в свою чергу, залучає громадян до кримінальної відповідальності за прояв симпатії чи співчуття по відношенню до українських націоналістів, прирівнюючи їх до нацистів.
Також, Росія і Україна приписують Москві принципово різні ролі в нинішній угоді з припинення вогню на сході країни. Україна покладає відповідальність на Росію за невиконання умов угоди, і Росія заявляє, що вона підписала угоду не як учасник конфлікту, а, всього лише, як посередник у переговорах.
Ще однією з причин, чому Київ заблокував російські сайти, було побоювання, що відсутність додаткового законодавства у тлумаченні конфлікту означає, що російські компанії можуть впливати на громадську думку і порушувати законодавство України.
