Американська приватна розвідувально-аналітична компанія США Stratfor дала прогноз новому Кабміну Володимира Гройсмана та попередила про можливе припинення зближення України із Заходом в разі, якщо уряд і президент Петро Порошенко зазнають невдачі на шляху реформ. Повний звіт приватної розвідки США є в розпорядженні ONLINE.UA.
Через два роки після Євромайдану, переорієнтація зовнішньої політики України і гонитва за далекосяжними економічними і політичними реформами наклали свій відбиток на українську владу. Зростання невдоволення повільними темпами відновлення економіки і впровадження реформ змусив прозахідну влади в Києві замінити прем'єр-міністра Арсенія Яценюка на Володимира Гройсмана. Заміна відразу ж принесла необхідну паузу в політичній боротьбі і підняла питання про ймовірний розвиток країни. Зараз існує більше сумнівів, ніж упевненості в майбутньому України, як держави, для якої характерні періодичні зміни в питанні міжнародних союзів. Чи буде країна продовжувати політичні перетворення і реформи, чи внутрішні розбіжності і проблеми, створені з-за кордону, можуть зірвати ці зусилля? Чи дійсно Україна вступила в нову еру у відносинах із Заходом, чи ізоляція і навіть можливе повернення в сферу впливу Росії ще ймовірні?
Відрізняється циклічними змінами в своїх політичних уподобаннях, Україна час від часу підбудовувалася під Росію або під Захід впродовж всієї своєї історії. Остання фаза цього циклу почалася, коли колишній український президент Віктор Янукович вирішив різко призупинити переговори щодо Угоди про асоціацію і зону вільної торгівлі з Європейським Союзом в листопаді 2013 року. Оскільки це рішення збіглося з обіцянкою Україні кредиту від Росії в розмірі $15 млрд, багато хто в країні і на Заході вважали кредит хабарем, зробленим, щоб перешкодити зміцненню зв'язків української влади з Європою. Спалахнули протести, після чого був розгін демонстрантів міліцією, що, в свою чергу, привернуло ще більше людей, в решті рашт закінчившись серйозним повстанням і зверженням Януковича.
Вибори швидко відкрили дорогу новій владі на чолі з прем'єром Яценюком і Петром Порошенком на посаді президента. Пріоритетом обох була інтеграція із Заходом, що змінила проросійську політику Януковича. Але одночасно Україна втратила контроль над Кримом, а на сході країни спалахнули сепаратистські повстання (підтримувані РФ, слідом за якими відбулося і вторгнення російських військ в Україну, - ред.). Росія стала учасницею цих подій, прагнучи протистояти тому, що вважає "прозахідним переворотом" проти свого союзника Януковича. Проте, ситуація також згуртувала Україну проти спільного ворога - Москви - і об'єднала населення сильніше, ніж будь-коли після розвалу Радянського Союзу.
У той же час Україна підписала програму фінансової допомоги в розмірі $17,5 млрд з Міжнародним валютним фондом в квітні 2014 року. Програма спричинила за собою значні заходи жорсткої економії для стабілізації економіки країни в умовах війни і економічного спаду. Одночасно уряд прагнув проводити правові й судові реформи, рухоме всенародним прагненням дистанціювати країну від корумпованої адміністрації Януковича. Громадська думка щодо цих змін - якими б важкими вони не були - була в значній мірі позитивним.
Підтримка
Але більш ніж за рік роботи нового уряду у війні на сході України був досягнутий лише незначний прогрес. Українські силовики не змогли витіснити підтримуваних Росією сепаратистів з Донецької та Луганської областей, а військові і цивільні втрати збільшилися (відзначимо, що витіснити бойовиків ДНР-ЛНР не вдалося багато в чому через пряме військове втручання РФ, - ред.). Економіка України скоротилася на 10% в 2015 році, в той час як її валюта впала. Крім того, багато громадян вважають судові реформи Києва занадто запізнілими. Підтримка Яценюка, який був на чолі зусиль з проведення реформ, і його партії «Народний фронт» почали знижуватися.
Таким чином, правляча коаліція, що мала 288 з 450 місць в парламенті (у зв'язку з відсутністю депутатів з анексованого Росією Криму та із зони проведення АТО, Верховна Рада фактично налічує менше нардепів, - ред.), Розвалилася. У серпні 2015 року Радикальна партія покинула коаліцію через суперечливі конституційні зміни, пов'язані з політичною децентралізацією на сході України, які партія вважала занадто серйозною поступкою сепаратистам на Донбасі в обмін на гарантії безпеки. Пізніше, в лютому 2016 року, партії «Самопоміч» та «Батьківщина» також покинули коаліцію, позбавивши «Блока Петро Порошенко» і «Народного фронта», які залишилися, парламентської більшості. Потім, 10 квітня, Арсеній Яценюк, нарешті, піддався тиску з боку своїх союзників і подав у відставку. Після відставки Яценюка, спікер парламенту Володимир Гройсман став новим прем'єр-міністром.
Перехід управління до Гройсмана - це шанс для України повернутися на правильний шлях на хвилі міжусобиць, які привели до відстрочення виплати допомоги МВФ і породили загальну політичну незадоволеність в країні. Як-не-як, Гройсман пообіцяв активізувати зусилля по впровадженню реформ, зірваних розпадом правлячої коаліції, і отримав політичну підтримку з боку Сполучених Штатів та Європейського Союзу. Крім нового прем'єр-міністра, Кабмін також істотно змінився - новопризначений міністр фінансів України Олександр Данилюк буде відповідальний за відновлення переговорів з МВФ.
Майбутнє України
Незважаючи на новий старт, проте, перед новим українським урядом стоїть багато серйозних проблем. Парламент залишається настільки політично розділеним, що успіх Гройсмана залежав від голосів незалежних кандидатів і нардепів з партій, пов'язаних з олігархами. У той же час «Самопоміч», Радикальна партія і «Батьківщина» вирішили не приєднуватися до коаліції. І тепер, коли Яценюк і його партія більше не будуть об'єктом суспільного невдоволення, будь-яка провина буде лягати прямо на Порошенко і його блок. Якщо прогрес в області економічного зростання і політичних реформ в країні продовжить затягуватися, то позиції Порошенко і Гройсмана будуть слабшати, і не виключені дострокові парламентські вибори.
Такий результат не тільки поставить під загрозу пакет допомоги МВФ і реформи, які вже були впроваджені, а й небезпечний для прозахідного руху, яке Україна вирішила взяти в останні роки. Після того, як в суспільстві виникла подібна підтримка радикальних прозахідних змін відразу після Помаранчевої революції 2004 року, внутрішня політична боротьба швидко розчарувала Україну, і, в кінцевому рахунку, призвела до обрання Януковича президентом. Звичайно, втрата території і триваюча війна на сході України не мають прецедентів в циклічному "приєднанні" країни по черзі то до Росії, то до Заходу; конфлікт змусив широку громадськість охолонути до думки про повернення в проросійський табір. Тим не менше, немає впевненості, що прозахідна політика України продовжуватиметься. В кінцевому рахунку, економіка, безпека і політичні рішення, які прийме уряд в найближчі місяці, будуть вирішувати майбутнє країни.
Прогноз Stratfor для України
Зміна керівництва Кабміну принесе стабільність в короткостроковій перспективі, але політична боротьба може відновитися і тривати до тих пір, поки залишаються внутрішні і зовнішні проблеми.
Якщо суспільне невдоволення з приводу економіки і повільних темпів реформ зростатиме в найближчі кілька місяців, Україна може провести дострокові вибори.
Дострокові вибори можуть утримати новий уряд від реалізації реформ, які могли б зупинити або повернути назад зусилля України щодо інтеграції з Заходом.
