Про те, в чому складність проведення Євробачення в Україні, скільки це може коштувати, чи доцільно воюючій країні йти на такі витрати, і якому місту варто було би віддати конкурс, у другій частині інтерв’ю ONLINE.UA розповів відомий політик, колишній президент Національної телекомпанії України (в період, коли вона організовувала Євробачення-2005) Тарас Стецьків.
Першу частину інтерв’ю читайте тут: Україна забере і Крим, і Донбас, але на своїх умовах - Тарас Стецьків
- З Вашого досвіду, що найскладніше у проведенні Євробачення в Україні?
- У нас (під час організації Євробачення 2005 року в Києві, - ONLINE.UA) була найскладніша проблема – брак часу. Я був призначений президентом Національної телекомпанії України 28 лютого, а конкурс треба було проводити в середині травня - за два з половиною місяці. Не було проведено жодного тендеру. Ми провели 77 тендерних процедур у 10-денний термін. Якби парламент і уряд не дозволили спрощену процедуру проведення тендерів, якщо б уряд не виділив 68 млн гривень, то я сумніваюся, що ми встигли би.
У нас був цейтнот часу. Якщо порівняти з теперішнім часом, то такого цейтноту не повинно бути. В 2004 році була президентська кампанія, Помаранчева революція, зміна влади. Коли ми прийшли, попереднє керівництво Національної телекомпанії нічого не проводило, країна була у вирі революції.
Якщо прибрати фактор часу, то найскладніше – належним чином організувати закупку сцени, бо це ключовий елемент. Також важлива телевізійна трансляція. Якість сцени і телевізійна картинка грають ключову роль у проведені Євробачення.
- Скільки це все коштує разом?
- Тоді нам бюджет дав 68 млн гривень, ми витратили 58 млн, решту зекономили. Ще 25 млн гривень ми залучили спонсорських коштів. Тоді їх було легко залучати, після революції в нас була черга бажаючих представників бізнесу, який підтримував колишню владу. І 5 млн гривень надала Європейська мовна спілка. Сьогодні бюджет навіть у доларовому еквіваленті більший. З фінансової точки зору конкурсу ніщо не загрожує.
Питання тільки в тому, що дуже затягнулась початкова фаза. Спочатку вирішували, яке місто приймає, проводили різні конкурси. Потім відбулася відставка керівництва телекомпанії. Тільки наприкінці минулого року прийшли люди, які, на мій погляд, здатні фахово організувати підготовку Євробачення. Я маю на увазі Павла Грицака, який у мене був правою рукою. Я вважаю, що це кваліфікований менеджер, який впорається з підготовкою Євробачення в нашій країні.
- Яке місто крім Києва було готове проводити Євробачення?
- Дніпро. Я вважаю і вважав тоді, що правильним рішенням було б доручити проведення конкурсу Дніпру, а не Києву. За сукупністю обставин. Це було би потужним промоційним фактором, Європа і світ побачили б ту Україну, яку вони ще не бачили. Місто Дніпро стало українським. В Дніпрі достатньо бізнесу, менеджерів та інфраструктури, щоб такий конкурс провести. У нас чомусь всі заходи в столиці. Україна - дуже різноманітна держава, для світу важливо побачити ту Україну, яку він не бачив. За СРСР Дніпропетровськ був закритим містом. Тому треба показати Південну Україну - ту Україну, яка зупинила агресію Путіна, яка має прекрасних громадян, волонтерів. І саме по собі Дніпро - гарне місто. Але уряд, як завжди, вирішив у столиці, бо тут кращі готелі і дороги. Шкода.
Читайте також: Україна поверне Крим і Донбас, коли Росія розвалиться: з'явився прогноз
- Питання з точки зору бухгалтерії. Росія може проводити футбол і фінансувати в десятки разів більший за наш військовий бюджет з нафтодоларів. А наскільки це доцільно для воюючої України?
- Відмова від Євробачення спричинила би більші репутаційні ризики, ніж згода його проводити. Це перше. Друге: Україна має демонструвати, що вона навіть в умовах колосального напруження своїх сил здатна показувати свою європейськість. Проведення Євробачення – це одна з фішок приналежності до європейської культури і сім’ї народів. В даному випадку це виправдано. Політично – це виправдано.
- Є прибутки від Євробачення?
- Ні, як таких прибутків немає, є дохід від продажу квитків. Він не покриває й 10% витрат, яку б ви ціну не ставили, бо конкурс - телевізійний. Прибутки отримують готельний бізнес, перевізники, понад 100 організацій-підрядників. Країна дістає колосальну промоцію в Європі, рекламні ролики показують Україну. Якщо ми гарно себе подамо, плюс туризм, плюс привабливість країни, це може дати приплив і інвестицій, і бізнес-активності. Якщо Україна себе покаже як країна, що в умовах війни здатна проводити такі конкурси, то це тільки збільшить повагу та довіру до України в світі.
Не тільки грошима все вирішується. З фінансової точки зору це видаткова річ. В усіх країнах це видаткова річ, але прибутковість - в іміджі. Дуже сильно поправляє свій стан середній і дрібний бізнес - переважно в столиці. Величезна кількість фірм буде задіяна в підготовці.
