Попри висновки, до яких прийшли "прагматики" урядових установ США, вищі посадові особи Радянського Союзу стояли за замахом на вбивство Папи Іоана Павла II у 1981 році.
Про це біограф 40-го президента США Рональда Рейгана Пол Кенгор розповів в ексклюзивному інтерв'ю The Daily Signal, переклад якого зробив ONLINE.UA.
Пол Кенгор, професор політології в американському коледжі Grove City College, отримав те, що він називає "ніколи раніше не баченою інформацією про "супер таємне розслідування" адміністрацією Рейгана стрілянини і поранення Папи".
За словами Кенгора, ця інформація детально описує роль радянського ГРУ, безжального російського бюро зовнішньої військової розвідки, та голови розвідувального агентства КДБ Юрія Андропова в замаху на життя Іоана Павла II.
Президент Рейган і тодішній глава ЦРУ Вільям Кейсі підозрювали з самого початку, що Радянський Союз причетний до замаху на життя на Івана Павла II 13 травня 1981 на площі Святого Петра в Римі, сказав він. Але їх підозри підтвердилися, коли Кейсі організував своє власне секретне розслідування, яке очолювали дві жінки-дослідниці, згідно інформації, викладеної у щойно випущеній книзі Кенгора "A Pope and a President: John Paul II, Ronald Reagan, and the Extraordinary Untold Story of the 20th Century" ("Папа і президент: Іоан Павло II, Рональд Рейган і надзвичайна нерозказана історія двадцятого століття").
"Їх підозри повністю суперечили консерваторам в інституціональному ЦРУ, в держдепартаменті, і серед прагматиків Білого дому, – розповів Кенгор в інтерв’ю The Daily Signal. – Це правда, я дізнався, що Кейсі насправді віддав наказ провести дуже таємне розслідування стрілянини, про яке було відомо лише невеликій кількості агентів, і керували ним дві надзвичайно вражаючі жінки 30-40 років".
23-річний турок на ім'я Мехмет Алі Агджа випустив чотири кулі з пістолета в Іоана Павла II, коли той вийшов на площу, дві з них потрапили у понтифіка. Італійський суд врешті-решт засудив вбивцю-утікача Агджа до довічного ув'язнення. Іоан Павло пізніше пробачив Агджа, і прем'єр-міністр Італії Карло Чампі помилував його на прохання Папи, депортувавши в’язня до Туреччини у 2000 році.
Остаточні висновки замовленого Кейсі розслідування ніколи не були оприлюднені, і Кенгор каже, що він не впевнений, де вони знаходяться. Проте він припускає, що хтось з адміністрації Трампа, в тому числі, можливо, сам президент, міг би подати запит на їх оприлюднення.
Кенгор вважає, що, можливо, дізнався імена двох жінок-співробітників ЦРУ. З однією він зв’язався електронною поштою, але не отримав відповіді.
Читайте також: Творці гучного фільму про Чорнобиль: Вибух на ЧАЕС не катастрофа, а злочин, і він може повторитися
Одне з джерел повідомило професору, що доповідь є "найбільш таємною річчю, яку я коли-небудь бачив", сказав Кенгор, відмовившись назвати джерело.
"Ми практично мали видаляти очі тим, хто її читав, – розповідо йому джерело. – Ця доповідь була блокбастером 20-го століття".
Але навіть без фактичного звіту в руках Кенгор каже, що дізнався його основні висновки.
"Я отримав результати розслідування, історію, думки Рейгана і Кейсі, – розповів він у листі до The Daily Signal. – Я навіть вирахував дату і час, коли, на мою думку, Кейсі поінформував Рейгана про ці висновки: 16 травня 1985 року, 11:02-11:17 ранку. У мене є щоденний графік президента за ті дні"
За словами професора, Рейган, який помер у 2004 році, та Іоан Павло II, який помер у 2005 році, вирішили, що у той час було б краще не розкривати результати. Папа був стурбований можливим початком Третьої світової війни і "вважав, що люди будуть справедливо звинувачувати Москву в будь-якому випадку", каже він.
Рейгана кілька разів запитували про можливу роль СРСР у стрілялині, але він був "дуже обережним, щоб не розказати, що він думає насправді", вважає Кенгор. "Це вражаюча дипломатія з боку Рейгана".
Путін і відсутній звіт
Так чому ж доповідь про "супер таємне розслідування" не була випущена?
Кенгор має одне з можливих пояснень.
"Нинішній глава Росії Володимир Путін у цей час був у КДБ", – сказав він.
"Але я маю дуже чітко пояснити, що сильно сумніваюся, що Путін щось знав, чи був причетний. Тоді його позиція не була достатньо високою. Це був, як висловився Вільям Сафір, "злочин століття", і дозволено було знати про це лише декільком російським чиновникам. Замах насправді був організований ГРУ, – пояснив Кенгор. – Це була велика знахідка дослідження Кейсі, враховуючи що всі інші шукали, але не змогли знайти, відбитки слідів КДБ. Проте замах організувало ГРУ за прямим наказом Юрія Андропова, благословенням і ентузіазмом в КДБ. Андропов, як глава КДБ, був босом Володимира Путіна".
З приходом до влади у 2000 році Путін був "головним захисником ГРУ і КДБ", каже Кенгор. "Можливо, тому цей звіт часів холодної війни досі не був випущений у Вашингтоні. Можливо, до цього часу Вашингтон боявся образити Путіна і завдати шкоди американсько-російським відносинам".
"Цікаво, – додав він, – чи матиме такі самі побоювання наш новий президент?"
