Про те, чому в Білорусі наростають протестні настрої, чи варто очікувати використання збройними силами РФ білоруської інфраструктури проти України і чому ціннісний і цивілізаційний розломи створюють схожі виклики для Києва та Мінська в інтерв’ю ONLINE.UA розповів український політик та колишній Посол України в Республіці Білорусь Роман Безсмертний.
- Все частіше у Білорусі проходять масові мітинги. На ваш погляд, чи можна говорити про наростання кризи в сусідній країні?
- Cитуація в Білорусі складна. За зовнішньою вивіскою стабільності криється гримуча суміш, яка найближчими роками вибухне. Причиною є політика, яку по відношенню до білорусів руками Лукашенка проводить Москва. Білорусь знаходиться у власності Кремля, а локальним оператором управління є Лукашенко. Він це прекрасно розуміє. Його позірна словесна вибрикуватість у бік РФ є тільки способом компенсації. В дійсності Лукашенко повністю в руках Кремля, основна власність країни керується з Кремля.
У Кремля точно така ж сама експансійна політика проти Білорусі, як і проти України. Газ і нафта такі ж самі інструменти тиску, при постійних словах про те, що нічого не змінюватиметься для Білорусі, яка увійшла в російські інтеграційні проекти. Тиск РФ стимулює тиск держави на своїх громадян і бізнес, особливо зараз, коли Путін тримає паузу щодо надання щорічної дотації. Білорусам придумують нові податки, а міліцейсько-гебешна система працює там справно.
Треба розуміти, що є дві Білорусі. Є Західна Білорусь, яка представлена Гродненською, Брестською та частиною Мінської областей. Ця католицька частина явно зорієнтована на Захід. Є Східна Білорусь – Вітебськ та Гомель. Це «рускомірская» Білорусь. Хоча, той же Вітебськ був центром єврейської культури. Марк Шагал один чого вартий.
Чим більший тиск Кремля, тим більший внутрішній розрив в Білорусі. Дивимось на опозицію – майже вся Західна Білорусь. Дивимось на гебешний совок – Східна Білорусь. І все стає зрозуміло.
Читайте також: Лукашенко сідає на шпагат: причини і наслідки розгону "Майдану" в Білорусі
Зовнішнім відображенням всього цього є повністю роздавлена білоруська традиція, культура та мова. Навіть українець в Мінську відчуває певний внутрішній щем, якщо бодай елементарно знайомий з білоруською мовою і культурою. Я навіть не кажу про Янка Купала чи Максима Богдановича. Це щемить, бо ми розуміє високий рівень Богдановича. А його немає в Білорусі. Він існує як пам’ятник біля оперного театру, а лірика Богдановича – лірика генія європейського рівня.
Натомість все покрито махровим совком, де вулиця Совєтська переходить в Комуністичну, а там далі - Інтернаціональна, Карла Маркса. Коли ти після цього заїжджаєш на вулицю Леніна – все, ви людина втрачена. А цими дорогами ходять всі. Ми пишемо, що посольство України на Старовіленський, а вони – на Комуністичній. Там якраз перехрестя.
Ситуація в Білорусі складна й погіршується. Та, на моє переконання, все одно білорусам треба думати над тим, як їм уникнути війни. Бо вона стукається в двері, по тим же самим механізмам, які були запущені Кремлем в Україні. Чим раніше білоруська еліта почне політичне дистанціювання від Кремля, тим менша ймовірність нової, вже п’ятої, білорусько-московської війни.
Є глибока проблема – вододіл між католицьким заходом і проросійським сходом. Контури цього конфлікту ми бачимо в часи Київської Русі, в часи ВКЛ, в часи Речі Посполитої та БНР. Цінності протилежні. Спробуйте дати відповідь на ключове питання: як зробити так, щоб не було нової війни в Білорусі? Який може бути формат?
Для нас це теж важливо, бо ми будемо жити поруч. І ці два світи теж будуть жити поруч. На Сході тиск народонаселення, на Заході – цивілізація. На Сході завжди буде «Путін», він ментально там потрібен. Це різні ментальності, різні світи. А білоруси переважно бачать президента як людину з повноваженнями, а не царя. Поки Лукашенку вдається грати роль «голови колгоспу» може щось ще виходитиме, але виклики для білорусів схожі з нашими.
- Чому така слабка білоруська ідентичність, мова?
- Згідно перепису 1939 року населення республіки Білорусь без Західної Білорусі було 9 млн. Перепис 2012 року – населення 9 млн. Що відбувалось 60 років в Білорусі? Відбувалось знищення єврейського і білоруського населення. Архіви все ще закриті. Зрозуміло, що спочатку було фізичне знищення білоруських інтелектуалів. Потім психологічне знищення, яке перевели в інформаційне домінування.
- Але не можна сказати, що Лукашенко діє тільки на рівні риторики. Є конкретні газові і нафтові війни.
- Через це в Лукашенка відбираються ключові для білоруської економіки галузі. ГТС забрана, НПЗ забрані, «Білоруськалій» ще лишається. Уже зараз не може бути й можливості продати його китайцям, зрозуміло, що його заберуть росіяни. Коли? Це питання часу. Росіяни вже опанували весь нафтовий сектор, ГТС, фінансова система під ними теж. Лишилась земля, яка нікому не належить. Хоча, якість тієї землі не найкраща.
- На ваш погляд, чи реально, що російські війська використають навчання «Захід 2017» і лишаться в Білорусі?
- Там немає проблем заходу і виходу російських військ. Недавно заходили російські підрозділи, щоб вступити в поєдинок з громадянами Білорусі в містах. Вони для цього й заходили. І швидко пішли назад, коли Лукашенко сам впорався. Ніхто Лукашенка не буде запитувати – входити чи ні. Використовувати авіаційні бази Білорусі проти України чи ні, теж не питатимуть. Хоча розмови про це вести потрібно, щоб розуміти цю загрозу і відпрацьовувати систему безпеки і оборони України.
Треба розуміти, що якщо розказують про танкові угрупування в районі Ростова-на Дону, Воронежа та Курська, то треба пам’ятати, що росіяни можуть зайти через Білорусь. Думаю, «Захід 2017» потрібний для злагодження перекидання російських військ по Білорусі з прицілом на Україну та країни Балтії.
Читайте також: Путін загнаний в глухий кут, а Донбасу загрожує нове загострення - Андрій Піонтковський
В чому небезпека навчань? Ще ніколи танки росіян і НАТО не були так близько один до одного. Одні в Балтії та Польщі, інші - в Білорусі. Річ не тільки в навчанні, а й у факту їх проведення. До того ж, інформація зараз теж зброя. Переконаний, що в Генштабі РФ подбають, щоб навчання розуміли як елементи можливої війни проти Балтії, Білорусії і України. Бо танкові підрозділи – це війська наступу.
- Радянська концепція наступу танками в Європі…
- Так, нічого іншого вони не придумали. НАТО зробило кроки у відповідь, але не можу сказати, чи достатньо цього кроку. Дуже серйозна присутність російських медіа в Латвії виникає занепокоєння. Про Білорусь навіть й мови не веду, там більшість каналів луплять в одну точку. Тому при російський експансії через Білорусь проти України телебачення свою роботу зробить.
- На ваш погляд, чому Росія намацує в Балтії та Балканах проблеми і розхитує Захід?
- Подивіться на це глибше. У Росії цивілізаційний конфлікт з Заходом. Згадайте ідею Маккіндера про Гартленд (теорія серцевинної землі, контроль над якою дає можливість контролювати світ - ONLINE.UA). Якщо ми візьмемо Варшавський меморандум НАТО, то там знову побачимо проблеми у Скандинавії, країни Міжмор’я, басейн Чорного моря, Кавказ, Центральна Азія і до Китаю. Ось цей пояс. Є проблема цивілізаційного вибору і зіткнення, на яку не можна не зважати.
Друге – є проблема російських імперських амбіцій. Очевидно, що РФ це єдина імперія, яка лишилась. Навіть якщо цю імперію кінчити, то проблема цивілізаційного зіткнення так не вирішиться.
Війна на Донбасі – це продукт глобального конфлікту на локальному рівні. І рішення на глобальному рівні поки що немає. На ціннісному рівні рішення теж немає, бо різні цінності. По лінії розлому наростає напруження – подивіться на Іран чи Балкани.
Мене більше турбує ситуація в Білорусі і країнах Балтії. На Балканах, як мені здається, Захід розбереться. Мене хвилює саме Східна Європа, бо Путін вирішуватиме свої проблеми шляхом зовнішньої агресії.
