Через 18 років після бомбардування Югославії блок НАТО прийняв у свої лави 29 члена – Чорногорію, що призвело до розділення в поглядах серед жителів країни і напруженості у стосунках з Росією, пише журналіст The Guardian Алек Лан, переклад статті якого зробив ONLINE.UA.
"Демократичний фронт", союз партій, які виступають проти членства Чорногорії в НАТО, вивісив гігантський російський прапор з верхнього балкона своєї червоно-білої штаб-квартири в столиці Чорногорії Подгориці.
Це вражаючі дії, враховуючи, що двоє з лідерів партії були позбавлені депутатської недоторканності і звинувачені у спробі повалити уряд в рамках ймовірної змови, підтриманої Росією. Але вони також демонструють глибоке розділення, яке продовжує існувати в той час, коли балканська країна з 600-тисячним населенням була прийнята в якості 29 члена альянсу.
Лише вісімнадцять років тому літаки НАТО бомбардували цілі в Чорногорії, яка тоді була частиною однієї федеративної держави з Сербією, в рамках кампанії, яка витіснила війська Слободана Мілошевича з Косова. Бомбардування залишається болючою темою в пам'яті багатьох чорногорців, і опитування показали, що населення рівномірно розділене з питання членства в НАТО. Також існує питання Росії – історичного союзника і побратима слов'янської країни, яку уряд звинуватив у спробі замаху на тодішнього прем'єр-міністра Міло Джукановича.
"Бомбардування країни в центрі Європи наприкінці 20-го століття – це не те, чим має пишатися міжнародне співтовариство, – сказав The Guardian Джуканович, чий наступник Душко Маркович був обраний прем'єр-міністром на наступний день після оголошення про спробу перевороту. – Але останнє, що має статися з нами на Балканах, це те, що через цей епізод ми забудемо, що повинні продовжувати свій стратегічний курс".
Багато хто сподівається, що членство в НАТО припинить бурхливу боротьбу Сходу і Заходу в чорногорській політиці, але суперечливий судовий процес над звинуваченими у змові починається на цьому тижні, а в країні все ще триває політична криза.
Правляча "Демократична партія соціалістів" (ДПС) ледь зібрала достатню кількість голосів, щоб ратифікувати договір про вступ до НАТО, а опозиція обіцяє, якщо прийде до влади, провести референдум, щоб переглянути членство. Її лідери продовжують їздити в Москву.
"Росія буде продовжувати тиснути і намагатися впливати на політичний процес в Чорногорії, – сказав політолог Златко Вуйович. – Вона буде мати менший вплив, ніж раніше, тому що опозиційні сили не настільки сильні, але я думаю, що вона буде продовжувати чинити тиск на опозиційні політичні партії".
Одним з основних контраргументів вступу Чорногорії в НАТО, який, серед інших, висловив американський сенатор Ренд Пол, є те, що вона може зробити лише крихітний військовий вклад (тільки 2000 вояків) в обмін на захист НАТО. Але що у неї дійсно є, так це остання ділянка середземноморського узбережжя між Гібралтаром і Сирією, яка не контролюється Альянсом – територія, яку дуже жадає Росія. Москві було відмовлено в її проханні про дозвіл на дозаправку і поповнення запасів морських суден в Чорногорії в 2013 році, але вона спростувала інформацію, що добивається постійного базування.
Проте членство в НАТО – це хід, який не сприймає велика частина населення, що збільшує можливість продовження політичних негараздів. Опитування в грудні показали, що 39,5% населення було за членство, а 39,7% – проти. На додачу, окрім 500 людей, які загинули під час бомбардування НАТО Сербії і Чорногорії у 1999 році, є ще й історичні зв'язки з Росією. Росія стала першою країною, з якою Чорногорія встановила дипломатичні відносини у 1711 році, а більшість її населення також становлять православні християни.
"Я люблю Росію, а не американців. Росія – це наш народ. У нас та сама культура й історія", – говорить Жанна Брайович, власник невеликого ринку в Подгориці.
Після того як у 2005 році Олег Дерипаска, близький до Володимира Путіна олігарх, купив великий державний алюмінієвий завод KAP (Kombinat Aluminijuma Podgorica), в Чорногорію почали вливатися російські гроші, особливо в прибережну нерухомість. Дерипаска тепер судиться з урядом через втрату KAP, але він залишається інвестором проекту пристані для яхт Porto Montenegro. Російськи інвестиції, за повідомленнями, складають одну третину від прямих іноземних інвестицій в Чорногорії за 2015 рік.
Джуканович стверджує, що "російські інвестори і туристи вважають, що це в їх інтересах - відвідувати країну з верховенством закону", чому теоретично сприяють реформи, які запроваджуються по мірі наближення до членства в НАТО і ЄС.
Уряд Росії, з іншого боку, пообіцяв "відповідні заходи" після того, як в Чорногорію запросили до НАТО. У квітні РФ заборонила імпорт продукції найбільших виноробів Чорногорії, також МЗС Росії попереджає своїх громадян, що на туристів в Чорногорії можуть чекати "провокації і затримання" через "антиросійську істерію". Росіяни, за повідомленнями, становили 7,3% усіх туристичних візитів в березні, в порівнянні з 19,2% в березні 2016 року.
Читайте також: Путін може напасти на Україну через Білорусь, не питаючи Лукашенка - Безсмертний
Вибори 16 жовтня, по суті, були останнім шансом для виборців схвалити або відхилити вступ Чорногорії до НАТО. Деякі звинувачують правлячу партію у несправедливому згуртуванні виборців на своїй стороні, чому сприяло оголошення про спробу перевороту в день виборів, незважаючи на те, що ймовірні змовники були заарештовані за день до цього.
"По всьому місту був надзвичайний стан. Можна було почути поліцейські сирени машин, які один за одним везуть цих хлопців до прокурора, – сказала Даліборка Улжервік з Центру громадянської освіти. – Ви нервуєте. Це не нормальна ситуація".
Вона додала, що у наступні місяці обговорення ймовірного російського задуму домінувало у політиці і в ЗМІ.
Згідно з обвинувальним висновком, який був підготований головним прокурором Мілівое Катнічем, група сербських націоналістів планувала захопити парламент і вбити Джукановича, в той час як інші, одягнені як співробітники поліції, мали відкрити вогонь по натовпу на вулиці. "Демократичний фронт" був би оголошений новою правлячою силою країни і зупинив процес вступу до НАТО, сказав він. Один з членів групи злякався і попередив правоохоронні органи, які арештували заколотників.
Двох з чотирнадцяти заарештованих назвали російськими розвідниками, яких судили заочно. Сербія заарештувала пару чоловік з поліцейською формою, шифрувальною технікою і коштамию, але відправила їх назад до Росії після того, як глава російської Ради безпеки відвідав Белград і, за повідомленнями, вибачився за те, що він описав як "бунтарська операція", не санкціонована Кремлем. (Белград і Москва спростували ці дані.)
Головним доказом проти обвинувачених лідерів опозиції Андрія Мандича і Милана Кнежевича є їхні часті поїздки в Росію, і цього місяця, за повідомленнями, вони знов відвідали Москву. Обидва заперечують існування будь-якого задуму.
"Це несправжній державний переворот, організований Джукановичем, щоб запобігти можливій перемозі опозиції на виборах", – сказав The Guardian інший член Демократичного фронту Небойша Медоєвич.
Інший варіант – це те, що прокремлівські радикали дійсно створили план перевороту. Підозри впали на Леоніда Решетнікова, відкрито агресивного главу прокремлівського аналітичного центру, коли Володимир Путін звільнив його через кілька днів після ймовірної спроби державного перевороту. Крім того, в ЗМІ просочився електронний лист до прибічника "православного олігарха" Костянтина Малофєєва, в якому проросійський активіст у Східній Європі нібито обговорював невдалий чорногорський сюжет. В коментарі The Guardian представники як Решетнікова, так і Малофєєва заперечили будь-яку причетність до цих подій.
Після вступу Чорногорії в НАТО Сербія, ймовірно, стане "головною російською надією на Західних Балканах", говорить Андрій Кортунов, директора Ради з міжнародних справ Російської Федерації (РСМД). На тому ж тижні, коли Сенат США схвалив членство Чорногорії в НАТО, сербський прем'єр-міністр Олександр Вучич і Путін підписали перший з 2013 року російсько-сербський договір з продажу зброї.
Хоча багато аналітиків і експертів в Подгориці очікують, що Росія продовжить розпалювати безлади в Чорногорії, політична криза, пов'язана з розслідуванням державного перевороту, ймовірно, є більшою загрозою для стабільності країни. Вуйович сказав, що судова система та інші установи підкоряються лише правлячій партії. "Це не чорно-біла ситуація, – сказав він. – Відсутність реальної проєвропейської альтернативи може бути великою проблемою".
