Цілком очевидно, що візит президента США Дональда Трампа у Європу був невдалим. Пікантні повідомлення про його грубуваті розмови з європейськими лідерами в поєднанні з зображеннями приголомшених державних діячів, які ніяково себе почували під час некомфортних фотосесій, були достатніми доказами, але зроблені після поїздки заяви це підтвердили, пише журналіст The Washington Post Ішаан Тарур у своїй статті "Про-саудівська, проросійська, анти-європейська зовнішня політика Трампа", переклад якої зробив ONLINE.UA.
Під час баварського народного свята в неділю канцлер Німеччини Ангела Меркель зробила приголомшливу заяву. З огляду на те, "що я пережила за останні дні", сказала вона, часи, коли "ми могли повністю покладатися на інших, певною мірою, вже в минулому". Меркель заявила, що настав час європейцям "взяти свою долю у власні руки". І хоча вона підкреслила важливість "дружби" зі Сполученими Штатами, після чисельних зустрічей з Трампом у неї склалось сильне переконання: "Ми повинні боротися за своє майбутнє, як європейці, за нашу долю". Вона також повторила це у вівторок під тиском репортерів.
Зауваження Меркель, пише німецький журнал Der Spiegel, швидше за все, вказують на те, "що вона втрачає надію, що коли-небудь зможе конструктивно працювати з Трампом". Зрештою, американський президент використав свій виступ у штаб-квартирі НАТО, щоб розкритикувати своїх європейських колег за несплату їх справедливої частки (за оборону – ред.), але конкретно не підтвердив зобов'язання Сполучених Штатів захистити членів альянсу в разі нападу.
На зустрічі Великої сімки у Сицилії на вихідних Трамп відмовився підтвердити підтримку США Паризької кліматичної угоди 2015 року. Це призвело до різких докорів з боку міністра закордонних справ Німеччини Зігмара Габріеля в понеділок, який протиставив цю безвихідну ситуацію теплому візиту Трампа в Саудівську Аравію і угоду про постачання зброї на 110 млрд доларів, підписану двома країнами.
"Той, хто прискорює зміни клімату за рахунок ослаблення захисту навколишнього середовища, хто продає більше зброї в конфліктних зонах і хто не хоче політично вирішувати релігійні конфлікти, ставить під загрозу мир в Європі", – сказав Габріель. Трамп відстрілювався у вівторок, накинувшись на Німеччину за її нібито несправедливу торгову політику і недостатні витрати на оборону.
Читайте також: США мають надати Україні зброю, для цього є 5 причин - західні ЗМІ
"В результаті цієї поїздки американський вплив, який завжди здійснювався в Європі через взаємовигідну торгівлю і військові союзи, останнім часом знаходиться у найбільш скрутному становищі, – зробила висновок оглядач The Washington Post Енн Епплбом. – Американо-німецькі відносини, які були ядром трансатлантичного альянсу протягом більш ніж 70 років, тільки що досягли нового мінімуму".
Конфліктність вражає, особливо, порівнюючи з більш приємним візитом Трампа в Ер-Ріяд. "Європейці думають, що Трамп до них зараз ставиться гірше, ніж до таких країн, як Росія або Саудівська Аравія", – сказав моєму колезі Ріку Ноеку Штефан Біерлінг, німецький експерт з трансатлантичних відносин при Університеті Регенсбурга.
Антипатія до американського президента не обмежується Німеччиною. У понеділок на офіційних норвезьких сторінках у Twitter спливли фото, на яких зображені прем'єр-міністри Норвегії, Ісландії, Швеції, Данії та Фінляндії з футбольним м'ячем. Вони були витлумачені як кепкування з сюрреалістичної фотосесії Трампа на відкритті антитерористичного центру в Ер-Ріяді.
(Фото: @theshrillest/Twitter)
Нещодавно обраний президент Франції Еммануель Макрон вирішив обмінятись сильним рукостисканням з Трампом, а також порівняв американського президента з авторитарними правителями в інших місцях. "Дональд Трамп, президент Туреччини або президент Росії мають менталітет стосунків, заснованих на порівнянні сили, які мене не турбують, – сказав Макрон. – Я не поступаюсь. Саме таким чином можна заслужити на пошану".
В понеділок він зробив ще один вражаючий акт. Стоячи з президентом Росії Володимиром Путіним на одній сцені в Парижі, Макрон засудив російського лідера за порушення Москвою прав людини і поширення пропаганди за допомогою державних ЗМІ.
Макрон "встановив привітний тон для європейських відносин з Росією, особливо в контексті нестійкої адміністрації США і збільшення питань про домовленості оточення Трампа з Москвою", – написала британська газета The Guardian.
Шпильки в бік американського президента частково розраховані на європейських виборців, які також від Трампа не в захваті. Але, як зазначає Ден Дрезнер з PostEverything, адміністрація Трампа, здається, не може, або навіть не схильна до протидії негативній реакції за океаном. Навіть Державний департамент мало що зробив, щоб заспокоїти Меркель.
"Що дійсно вражає у мовчанні (Держдепартаменту –ред.) – це очевидна відсутність розуміння командою зовнішньої політики Трампа того, чому Меркель зробила такі заяви, – написав Дрезнер. – Неосвічена риторика і зухвала поведінка Трампа практично гарантують, що обраним лідерам в великих промислово розвинених демократіях вигідно опиратися Трампу".
У вівторок Білий дім захищав свої зв'язки з Берліном коментарями, які, здавалося, звучать як із паралельного всесвіту. Прес-секретар Шон Спайсер сказав, що у Трампа і Меркель "неймовірні" відносини і заявив, що заклик Меркель до того, що Німеччина має взяти на себе лідерську роль, був підтвердженням політики Трампа "Америка – понад усе".
Але такі коментарі не переконають більшість спостерігачів. Трамп повернувся додому під час ще одного шторму через зв'язки його кампанії з Росією, після того, як з’явилася інформація, що його зять Джаред Кушнер намагався створити приховані канали зв’язку з Кремлем ще до того, як Трамп вступив на посаду. А у вівторок, за очевидного збігу обставин, російський і американський президенти виступили із заявами, в яких у накопиченні підозр звинуватили пригнічених демократів, розчарованих результатами виборів минулого року.
Іншими словами, не дивлячись на гнів традиційних союзників Америки і багатьох американських виборців, здається, сердечні стосунки Трампа з Путіним та іншими диктаторами мають пріоритет над турботами про цінності та спільні інтереси. І чим більше Спайсер та інші представники адміністрації намагаються зобразити ситуацію, як нормальну, тим більш ненормальною вона здається.