Українці продовжують вільно користуватися електроенергією попри постійні атаки Росії на критичну інфраструктуру України завдяки як героїчним зусиллям наших енергетиків, так і інтеграції об'єднаної енергосистеми України з енергосистемою континентальної Європи.
Як відбулася синхронізація енергосистеми України з європейською? Яких зусиль це коштувало та які вигоди принесло? Чому, окрім розширення транскордонних потужностей, Україна має продовжувати регуляторну та ринкову гармонізацію з ЄС? Які переваги це дасть виробникам і споживачам електроенергії в Україні?
Відповіді на ці питання спробували знайти директор сектору енергетики USAID Проєкту енергетичної безпеки (ПЕБ) Фатіх Колмек, старший експерт з питань відновлюваної енергетики USAID ПЕБ Олександр Мартинюк та експерт з питань ринку електроенергії USAID ПЕБ Ілля Полулях.
Справжній стрес-тест
До 2022 року більша частина енергосистеми України працювала синхронно з енергосистемою Росії та Білорусі, і лише Бурштинський енергоострів був синхронізований з Європою. Об'єднана енергетична система (ОЕС) України кілька років готувалася до синхронізації з європейською на регуляторному та технічному рівнях.
Парламент та регуляторні органи працювали над законодавчим підґрунтям для роботи системи в спільних із ЄС ринкових умовах, а оператор системи передачі електроенергії — НЕК "Укренерго" — відповідав за технічну сторону приєднання, моделювання та аналізу різних режимів роботи для виявлення ризиків, проводив фізичне тестування енергосистеми та працював над забезпеченням достатніх резервів на ринку допоміжних послуг. Достатні резерви необхідні для забезпечення сталої і надійної роботи Об’єднаної енергетичної системи України та забезпечення якості електричної енергії відповідно до встановлених вимог.
На регуляторному рівні першими кроками стали закон "Про ринок електричної енергії", прийнятий парламентом у 2017 році, та Угода про приєднання ОЕС України до енергосистеми континентальної Європи.
За попередньо узгодженим планом, синхронізація України та Молдови з європейською енергетичною системою мала відбутися у 2025 році після серії тестувань. Спочатку НЕК "Укренерго" мав протестувати роботу енергосистеми в ізольованому режимі взимку і влітку.
Перший тест запланували на зиму, щоб довести стабільність роботи енергосистеми України в найскладніший період.
Старт випробувань призначили на 24 лютого 2022 року. Наступне тестування планували провести в період пікового споживання влітку. А Європейська мережа операторів систем передачі електроенергії (англійською — European Network of Transmission System Operators for Electricity (ENTSO-E) мала оцінити результати тестування для остаточного рішення про синхронізацію.
Через початок повномасштабного російського вторгнення українська система пропрацювала в ізольованому режимі три тижні замість трьох тестових днів і витримала набагато більші виклики.
І вже 16 березня 2022 року, за надзвичайних умов, українська енергетична система синхронізувалася з європейською енергомережею.
Перші результати
Синхронізація одразу дала свої плоди — підвищення надійності функціонування ОЕС та доступ до ринкових можливостей Європи для українських виробників електроенергії.
Фізична синхронізація з ENTSO-E дозволила розкрити потенціал генеруючих потужностей України.
Наприклад, в ізольованому режимі роботи енергосистеми гідроагрегати Дністровської гідроакумулюючої електростанції (ГАЕС) не видавали повну потужність через миттєві зміни частоти в енергосистемі України. Об'єднання енергосистем також дало можливість Україні скористатись аварійною допомогою сусідніх країн, щоб у домівках українців було світло попри тривалі масові атаки на енергетичну інфраструктуру.
До 11 жовтня 2022 року Україна експортувала надлишок власної електроенергії за ринковими цінами до ЄС.
Експорт зупинився після перших ударів російських ракет по українській енергосистемі — вузловим підстанціям системи передачі НЕК "Укренерго". Після цього синхронізація стала рятувальним колом і, в умовах гострого дефіциту електроенергії, Україна почала імпорт.
Крок за кроком ENTSO-E відкривала можливості для збільшення комерційного імпорту, і наразі Україна має доступ до 1,7 ГВт потужностей для комерційного імпорту (що дозволяє забезпечити електроенергією понад 1,5 млн домогосподарств).
Доступ до європейської електроенергії потрібен і зараз — під час нової хвилі цілеспрямованих атак на українську енергосистему.
Транскордонна торгівля електроенергією
Синхронізація прискорила впровадження єдиних правил для транскордонної торгівлі електроенергією. Попри значні наявні технічні потужності, експорт української електроенергії до країн ЄС у 2022 році обмежувався 100 МВт. Наразі Україна має можливість експортувати до 550 МВт, у тому числі — електроенергію, вироблену з відновлюваних джерел енергії (ВДЕ).
Крім того, синхронізація з ENTSO-E та подальша гармонізація українського енергетичного законодавства з європейським дозволяє забезпечити визнання та обіг у країнах ЄС гарантій походження української електричної енергії, виробленої з ВДЕ.
Цікавість учасників ринку до імпорту-експорту електроенергії та перспективи додаткового доходу системних операторів робить посилення транскордонної торгівлі електроенергією між Україною та Європою привабливим напрямом розвитку енергетичного ринку.
Провідні українські експерти вважають, що після війни Україна відіграватиме ключову роль у посиленні енергетичної безпеки європейського регіону і стане помітним гравцем на єдиному енергетичному ринку ЄС.
Рух до більш сталого енергетичного балансу
Окрім надійних мереж Україні потрібні сталі джерела енергії. Саме таку мету поставила перед собою Україна, обравши імплементацію Пакета ЄС щодо чистої енергії.
ЄС запланував до 2030 року виробляти 32% енергії з відновлюваних джерел, українське законодавство передбачає 27% до 2030 року.
Традиційно в Україні переважала атомна, теплова (вугільна) та гідрогенерація. Атомні електростанції виробляли понад 50% електроенергії, теплові — близько 40%, решта припадала на гідроелектростанції та гідроакумулюючі станції, сонячні, вітрові та станції на біомасі та біогазі.
Збільшення частки споживання електроенергії з відновлюваних джерел підвищує майбутню конкурентоспроможність українських товарів.
Оскільки ЄС запроваджує механізм вуглецевого коригування імпорту (Carbon Border Adjustment Mechanism, CBAM), товари, вироблені з використанням відновлюваних джерел енергії, будуть звільнені від ввізного мита, а "зелені" виробники, які експортують до ЄС, не сплачуватимуть додаткових митних зборів.
"Зелене" прискорення
"Озеленення" структури електричної генерації України сприятиме екологічно чистому промисловому виробництву та зробить українські товари більш конкурентоспроможними на європейських ринках.
Використання джерел "зеленої" енергії, таких як сонце і вітер, має свої особливості. Виробництво сонячної енергії, наприклад, залежить від погодних умов і хмарності. Щоб пристосуватися до цих змінних, українська енергосистема потребує резервних потужностей, які балансуватимуть попит і пропозицію із мінімальною затримкою.
Внаслідок бойових дій та окупації частини території Україна втратила 22% своїх потужностей відновлюваної енергетики.
Особливо складна ситуація у вітроенергетиці, де втрачено 70% потужностей. Щоб забезпечити свої потреби в енергії, Україна має будувати нові потужності та забезпечувати їх сталу роботу в об'єднаній енергосистемі.
Уряд України взяв курс на розвиток розподіленої генерації: будівництво станцій малої та середньої потужності, участь споживачів у генеруванні електроенергії та роботі енергоринку (просьюмери). Це не є заміною традиційної системи, а скоріше доповнює її, підвищуючи стійкість.
З цією метою Україна розгортає маневрену газову генерацію, стимулює побудову установок для зберігання енергії, впроваджує net billing для роздрібних споживачів та запроваджує кредитні програми для будівництва обʼєктів "зеленої" генерації споживачами.
Інтеграція до ЄС та протистояння Росії приводять до кардинальних змін в енергетичному секторі України.
Якщо раніше стратегічний план переходу від застарілих та неефективних вугільних електростанцій до більш сталої та екологічно чистої енергії з відновлюваних джерел вважався довгостроковим, то тепер дефіцит традиційної напівпікової теплової та маневрової гідрогенерації внаслідок їх пошкодження РФ перетворює потребу в "зелених" технологіях на невідкладну.
"Євроінтеграція" енергетичного законодавства України
Гармонізація законодавства України про ринок електроенергії з законодавством ЄС сприятиме глибшій інтеграції з європейським енергетичним ринком.
Наочним прикладом є перехід від одностороннього до спільного розподілу потужності з сусідніми країнами ЄС. Завдяки впровадженню європейських правил та доступу до європейських аукціонних платформ Україні вдалося збільшити обсяги комерційного імпорту та забезпечити надійне постачання електроенергії для українських споживачів.
Зрозумілі та справедливі ринкові правила підвищують довіру інвесторів та роблять український ринок електроенергії більш привабливим для іноземних інвесторів, заохочуючи інвестиції в інфраструктуру генерації, передачі та розподілу електроенергії та установки зі зберігання електричної енергії.
Перехід до спільного розподілу потужності з сусідніми країнами ЄС відкриває шлях Україні до наступного об'єднання ринків електричної енергії, що ще більше поглибить нашу інтеграцію в енергетичному секторі.
Наразі є кілька надважливих невідкладних кроків, які має зробити Україна.
По-перше, імплементувати "Електроенергетичний інтеграційний пакет" (Electricity Integration Package) та внести відповідні зміни в податкове законодавство.
По-друге, для розвитку експортно-імпортних зв'язків з європейськими країнами необхідно впровадити так званий market coupling. Market coupling або об’єднання ринків — це процес сполучення організованих сегментів ринків різних країн у єдиний, більший ринок. Він передбачає імплементацію відповідних регуляцій ЄС та Регламенту ЄС 2015/1222, що стосується розподілу пропускної спроможності та управління перевантаженнями.
По-третє, впровадити REMIT — один із важливих законодавчих документів для побудови прозорих ринкових процесів, що забезпечує впровадження в країні Регламенту ЄС про доброчесність і прозорість у цій сфері.
Впровадження REMIT забезпечить залучення інвесторів, прозоре ціноутворення та сприятиме посиленню співпраці з учасниками енергетичних ринків ЄС. REMIT також дозволить Україні створити механізми для виявлення та усунення маніпуляцій і корупції на енергетичних ринках та гарантуватиме справедливі ціни для українських споживачів.
Це зміцнить довіру до учасників ринку, заохочуватиме належну ринкову поведінку та доброчесність у роботі ринку загалом.
Європейський вибір та інтеграція з єдиним європейським ринком забезпечать Україні вищий рівень енергетичної безпеки, додаткові економічні можливості коштом торгівлі електроенергією та підвищать конкурентність української економіки.
Учасники ринку виграють від здорової конкуренції та прозорих правил гри на ринку.
Українські споживачі матимуть рівні права з європейськими, справедливу ціну на електроенергію та можливість робити більш поінформований вибір послуг і постачальників.
Зростання конкуренції серед постачальників змусить їх пропонувати споживачам більш вигідні умови. До того ж споживачі отримають можливість безпосередньо або опосередковано брати участь у роботі ринку електричної енергії та отримувати переваги від його функціонування.
І оскільки енергетичний сектор — основа надійної роботи всієї економіки, то синхронізація енергосистем — шлях до тіснішої співпраці та подальшого членства в ЄС.
