Минулого разу ми розповідали, які тренди у соціальній відповідальності бізнесу здатні вбити існуючі компанії. Тепер знайомимо з новими ролями у бізнесі — віртуальними та реальними. Все це — у рамках підготовки до найбільшої події маркетинг-директорів та маркетологів, що відбудеться 14-15 квітня 2020 року в Києві та називається 13 Український маркетинг-форум, партнером якого декілька років поспіль виступає ONLINE.UA.
ЕФЕКТ ВПЛИВУ “НАЙБЛИЖЧОГО КОЛА”
Більшість з нас має підписку на якихось блогерів та піддається їхньому впливу. Тут є несподіваний сюрприз: не завжди більша кількість підписників означає більший вплив. Ви ж знаєте ефект сарафанного радіо? Коли вам щось радить одна, тільки одна людина.
— Мені розповіла подруга, що знайома її подруги, яка є нано-інфлюенсером…
— Ким-ким?...
Розповідаємо.
Нано-інфлюенсери (від influence — “вплив”) — це користувачі соціальних мереж, які мають 1000-5000 фоловерів. Що менше ніж у мікро-, макро- та мега-інфлюенсерів. Чому ж маркетинг впливу цінить “маленьких”? В них більш довірливі відносини з підписниками. І на це є причини. Вони виглядають, як звичайні люди, їх фото не завжди мають ідеальну якість та обробку, тому люди бачать схожість із собою. З підписниками вони часто знайомі особисто. Вони більш тісно спілкуються з аудиторією і охоче пишуть розгорнуті відповіді на коментарі. І крім цього — обирають рекламувати те, що гармонує з тематикою їхнього блогу. А ще нано-інфлюенсери найчастіше діляться своїм унікальним досвідом використання продуктів. Дружіть з нано-інфлюенсерами. Як то кажуть, маленьке, та важкеньке.
ВІРТУАЛЬНИЙ, А ВПЛИВОВИЙ
Найбільш відомий та впливовий віртуальний персонаж — Ліл Макейла з 1,9 млн підписників в Instagram. Модель і музикантка бразильсько-іспанського походження, живе в Лос-Анджелесі, і вже виступала обличчям Prada, Gucci, Diesel, Chanel і Calvin Klein. Ліл, як і ми, розміщує мотивуючі цитати, підтримує громадські рухи і захищає права трансгендерів.
Є в цьому тренді й хлопці — наприклад, Алекс Хантер, головний герой серії ігор FIFA від EA SPORTS. Він був обличчям Adidas.
Віртуальні інфлюенсери мають невіртуальний вплив на мільйони дорослих людей. У них є великі переваги. Наприклад, зовнішній вигляд може чітко відповідати особливостям бренду. Їхню поведінку можна повністю контролювати, вони не провокують непередбачуваних скандалів і погоджуються на все. І ще не забруднюють планету.
Які тут є підводні камені? Віртуальний персонаж потребує від бренду витрат. Аби викласти пост із фото, потрібно декілька днів роботи графічних дизайнерів. Втім, популярність аватарів брендів дедалі зростає і створює конкуренцію для своїх колег-людей.
ШТУЧНИЙ ІДЕАЛЬНИЙ ДРУГ
Цікаво, чи чують творці штучного інтелекту його молитви? А якщо серйозно, то давайте подивимось на таке творіння маркетологів, як віртуальний асистент. Його пращуром є чат-бот. А батьком — голосовий асистент, Siri, Google Assistant, Cortana від Microsoft, Amazon Alexa. В новому втіленні чат-бот здобуває “тіло”, голос, характер, а головне — має набагато вищий інтелектуальний рівень. Відрізняється глибокими знаннями в своїй області, навчається при кожній взаємодії з користувачем. Тому з часом може стати штучним другом, який тебе розуміє та приймає таким, який ти є. Ідеальні відносини.
Приклад — додаток Replika. Це ніби втілений в реальності епізод з “Чорного дзеркала”. Він починався з ідеї створити цифрову версію особистості користувача. Такий собі міні-Вася, чи діджитальна Маша. Але згодом все трансформувалося і з’явився віртуальний психолог, коуч, друг та просто той, хто вислухає, дасть пораду, підставить “цифрове плече”, в яке можна поплакати, та ніколи не засудить.
ОПТИМІСТИЧНІ МУЧЕНИКИ: З ПОСМІШКОЮ СІДАЄШ У ПАЛАЮЧУ МАШИНУ
Перший розумний годинник SPOT від Microsoft з’явилися у 2004, коли ще навіть не було смартфонів. Вони використовували FM хвилі для передачі новин, погоди та іншої інформації. І вони випередили свій час: через два роки випуск SPOT припинився.
У кінці 1990-х були засновані два стартапи — Beanz і Flooz, які продавали цифрову валюту для покупок в Інтернеті. Але це не набуло популярності тоді. А сьогодні в криптовалютні проекти вкладаються сотні мільйонів доларів.
У 1996 році 19-річна американка Дженіфер почала транслювати своє повсякденне життя на сайті JenniCam. Це було справжньою дивиною та певний період мало велику популярність. Але для розповсюдження цього жанру мав настати правильний час — зі швидкісним інтернетом, кращими камерами та більшим прагненням відео-контенту. Так Дженіфер показала шлях іншим, але сама не набула успіху тільки як елемент історії розвитку технологій.
У 2011 році Даніель Канеман, лауреат Нобелівської премії з економіки, випустив книгу “Мислення швидке й повільне”. Загалом вона — про помилки нашого мозку Автор пише про те, що підприємці є зазвичай оптимістами, адже інакше важко наважитись на бізнес. Але часто оптимізму та самовпевненості буває забагато, і підприємці сідають у палаючу машину, чи вирушають на плоту в шторм. Бізнес зазнає невдачі, але для конкурентів це стає інструкцією, як робити не треба.
На кожному шляху були першопроходці, і в бізнесі вони є провідниками, що показали шлях, але не вижили. Тих, хто прокладає шлях першими і зазнає невдачі, сигналізує про нові ринки та стратегії, назвали оптимістичними мучениками.
Правда, це все цікаво? Майбутнє дивує, і наступного разу будемо розбиратись, що нового у відносинах споживачів та брендів. Повне занурення у тренди і майбутнє маркетингу — на Українському маркетинг-форумі 14–15 квітня 2020 року. In marketing we trust!
