Точка зору: Небезпечний момент для крихкого перемир'я в Україні

За лаштунками публічних виступів американські дипломати знову відкривають для себе Україну як пріоритет зовнішньої політики, пише у своїй колонці для Reuters журналіст Лукіан Кім, який висвітлював конфлікт в Україні для Slate, Newsweek і BuzzFeed, повідомляє ONLINE.UA.
Він пише, що 15 січня сталася зустріч, яка не може не дивувати. Помічник держсекретаря США Вікторія Нуланд, яку російські державні ЗМІ зображують як «ляльковода на Євромайдані», зустрілася з ключовим радником Кремля Владиславом Сурковим, «дизайнером декоративної демократії Путіна», якого Захід вбачає основним натхненником анексії Криму, через що він і був занесений до чорного списку, що заборонив йому в'їзд до США і ЄС у березні 2014 року.
"Мозковий штурм", що продовжився 6 годин, відбувався в резиденції президента РФ Володимира Путіна на Балтійському морі. Пізніше Сурков сказав російським журналістам, що обговорення торкнулося злободенних питань мирного процесу в Україні, які виявилися "конструктивними і корисними".
Автор зазначає, що в той час як США намагається розібратися з «бомбою сповільненої дії», якою є ситуація в Україні, деякі європейські країни серйозно відволіклися на проблеми біженців і знову стала гострою загроза тероризма. Так само, як зі східної України, Путін зробив усе, щоб бути частиною як проблеми, так і вирішення конфлікту в Сирії і, зайнявши позиції в центрі Близького Сходу, змусив звернути на себе увагу.
Послідовні економічні обмеження, ухвалені Євросоюзом та Сполученими Штатами протягом 2014-го через російську анексію Криму і підтримку сепаратистів на сході України, у поєднанні з падінням цін на нафту, що призвело до зниження економіки країни, значно приборкали амбіції Путіна в Україні. У той час як західні санкції були "розумними" і застосовувалися щодо окремих фізичних осіб і державних компаній, Путін вжив відповідних заходів із забороною на імпорт продовольства ЄС і США, що, у підсумку, більше шкодить простим росіянам.
Кремль, стримуваний низькими цінами на нафту і нерайдужною загальною економічною перспективою, дав зрозуміти про свою готовність виконувати Мінські угоди, а точніше пакет заходів для їх імплементації, відомий як Мінськ 2. Є ознаки того, що Кремль робить серйозні спроби деескалації - сепаратистські польові командири, які пручалися навіть номінальному зближенню з Україною, були виведені.
Кім пише, що Путін завів Україну в свого роду пастку - президент України повинен до кінця тижня внести конституційні зміни, які прокладають шлях для надання сепаратистським регіонам "особливого статусу", як це передбачено Мінськими домовленостями. Але поступки повстанським регіонам непопулярні в Україні, і проведення місцевих виборів відповідно до національного законодавства є неможливим. Затримка або скасування голосування буде порушенням домовленостей і Захід може дійти висновку, що Україна затягує виконання своєї частини угоди.
Для Заходу Мінськ 2 - це єдиний варіант і немає ніякого «Плану Б» або ймовірності Мінська 3. Для США і дипломатів ЄС невдача - не варіант. Німеччина, Франція та Італія наразі потужно лобіюють зняття санкцій і відновлення економічних відносин з РФ. Керрі висловився про можливість зняття санкцій в найближчому майбутньому при виконанні домовленостей.
Якщо РФ йде на поступки, а Україна гальмує процес - це може стати основою того, що Брюссель одностайно не підтримає відновлення економічних санкцій проти РФ цього літа.
Українці ж все більше і більше розчаровані увагою Заходу до конституційних поправок, коли більш прості умови мирного процесу - припинення вогню, наполегливий міжнародний моніторинг, обмін полоненими - не були досягнуті. Багато українців все більше відчувають, що доля їхньої країни вирішується за кордоном. У той же час вони бояться, що Україна буде забута на Заході, а Порошенко загрожує перспектива залишитися один на один з Путіним.
Автор каже, що найгірший сценарій, який розглядають в МЗС Німеччини, полягає в тому, що якщо Порошенко не в змозі зробити необхідні зміни в законодавстві, сепаратисти проведуть «вибори», які поховають Мінські угоди, і Вашингтон почне озброювати Україну.
Готовність же Кремля відмовитися від своїх довірених осіб у Донецькій і Луганській областях - Захарченка та Плотницького відповідно - в обмін на визнання місцевих виборів призводить до невдоволення бойовиків, які боролися за Новоросію.
Якщо Сурков веде політичну гру обманом і маніпуляціями, колишній російський спецназівець Ігор Гіркін готовий на прямі і рішучі дії. Гіркін, який почав повстання в Слов'янську, висловив свій гнів у недавньому радіоінтерв'ю, обурившись тим, що "доля ДНР і ЛНР вирішується в Москві".
"У той час як ми відвойовували Слов'янськ і Донецьк, то говорили, щонайменше, про створення незалежної Новоросії. Тепер ми говоримо про повернення деяких регіонів Україні. Як довго ми будемо танцювати під дудку наших так званих «шановних західних друзів», які постійно заважають нам перемогти?", - сказав Гіркін.