Маланка — традиційне свято напередодні Василя або Нового року за юліанським календарем. Святкування Маланки в автентичному вигляді збереглося переважно в селах Буковини та Галичини. Як передає ONLINE.UA, експедиція Ukraїner впродовж декількох років фільмувала, як відбувається одне з найвидовищних дійств у Красноїльську, Вашківцях, Космачі.
Як святкують Маланку в Красноїльську
Найбільша й найвідоміша з усіх буковинських Маланок відбувається в селищі Красноїльськ, що на кордоні з Румунією. 13 і 14 січня сотні людей у вигадливих костюмах виходять на вулиці селища із виставами, піснями й танцями, святкуючи прихід нового року.
Традиції святкування Маланки в цьому селищі більше споріднені із центральноєвропейськими, ніж з українськими звичаями. Це одна з причин унікальності красноїльської Маланки на території України. Друга важлива причина — Маланка є найважливішим святом для всіх у селищі, тут його завжди чекають, плекаючи столітні традиції.
Очолювана Комендантом маланкарська ватага зазвичай складається з Царів і Цариць, ролі яких найчастіше виконують діти, вбрані в білі костюми, щедро розшиті бісером. Є також персонажі в масках: пузаті Дід і Баба в етнічному вбранні, Лікар, Жид (його легко впізнати за височенним циліндром на голові і великим горбатим носом), Циганка з «дитям» на руках.
Та найяскравішими героями Маланки в Красноїльську є, безсумнівно, Циган і Ведмідь. Костюми Ведмедів робляться із сіна або соломи, яку спеціально заготовляють ще з літа. Цигани ж перемазані сажею та обвішані шкурами й хутром тварин.
Усю ніч ватаги маланкарів ходитимуть обійстями, віншуючи й розважаючи господарів. У кількох заздалегідь підготовлених для цього хатах зупиняються на довший час, аби перепочити і як слід підкріпитися. А під час параду Маланок ватаги з різних кутів одна за одною виходять на центральну вулицю селища і йдуть, розігруючи свою новорічну виставу.
Вашківецька Переберія
Кожен населений пункт на Буковині, який так чи інакше долучається до маланкування, має власні особливості проведення дійства, своїх персонажів та унікальну історію святкування Маланки. Вашківецька Переберія змогла не лише вижити в умовах імперських та радянських заборон, але й набути унікальних рис і трансформуватися відповідно до викликів сучасності.
У Вашківцях є шість кутів (частин міста): Долішній, Горішній, Затепличний, Гнатишин, Кошково і Старий. Щороку на Маланку кути змагаються між собою за найвигадливіші костюми і маски, а також придумують нові образи.
Маланкувати у Вашківцях починають ближче до вечора 13 січня. На вулицях потроху збираються молодші учасники, трохи пізніше до них приєднуються старші, звучить музика. Пізнього вечора усі сходяться на кладку на межі Гнатишиного і Горішнього кутів на «борінку» між Ведмедями та Циганами. Після «борінки» маланкові гурти починають ходити по хатах, колядувати і танцювати.
Зранку 14 січня починається фестиваль «Вашківецька Маланка». Ряджені знову збираються у центрі міста, співають та розважаються. Якщо у цей час по вулиці проїжджає машина, святкова процесія спиняє її та залучає водія до своїх розваг. Тут же проходить конкурс на найкращу маску.
Космацька Щідра
Космач — одне з найбільших гуцульських сіл, що має 32 присілки. 13 січня тут святкують Маланку, яку місцеві називають Щідрою. Готуючись до дійства, маланкарі шиють собі костюми і виготовляють маски. У давнину маски оздоблювали вишивкою, розфарбовували, нашивали хутро. Сьогодні маски роблять також із силікону, особливо сучасні варіації традиційних образів.
Головними персонажами космацької Маланки, як і скрізь, є Маланка і Василь. Сьогодні їх все частіше трактують як пару молодят, і вони, хоч і очолюють ходу, не завжди є найактивнішими її учасниками.
Маланкарська хода — це свого роду театр, де кожен має свою роль. Та на відміну від традиційного українського вертепу, де все відбувається навколо сюжету народження Ісуса, космацька Маланка не використовує сценарій.
Зараз в селі є приблизно п’ять-шість маланкарських гуртів. Дійство розпочинається вдень 13 січня і триває до самої ночі. Гурт відвідує всі домівки на своєму присілку, обов’язково щедрують біля тих хат, представники яких є у гурті. А там, де немає представника, Чорти йдуть питати, чи можна защедрувати.
Традиційна Маланка мала своїм завданням побажати добробуту і розвеселити господарів. У кінці дійства обов’язково мали затанцювати перед хатою танок «на коноплі». Ним викликають майбутній урожай і бажають господарям, щоб все добре вродило.
Як повідомляв ONLINE.UA, героєм другої історії для Ukraїner про кримські спогади став політичний та громадський діяч, один з лідерів кримськотатарського національного руху Мустафа Джемілєв.
